Поширити в соцмережах:
У Києві в межах Kyiv Defense Tech Week відбувся University Defense Tech Forum — захід, присвячений ролі університетів у розвитку оборонних технологій та технологій подвійного призначення.
Форум організував European Defense Tech Hub у партнерстві з Київською школою економіки за підтримки Міністерства освіти і науки України та Brave1. На заході був присутній кореспондент «Мілітарного».
У форумі взяли участь студенти та викладачі українських і закордонних університетів, які працюють у сфері оборонних інновацій і технологій подвійного призначення. До них також долучилися представники українських та іноземних оборонних компаній.
Організатори зосередили форум на розвитку співпраці між освітніми й академічними інституціями, індустрією та державою. Йдеться, зокрема, про запуск спільних R&D-проєктів, розвиток талантів і масштабування інновацій.
Відкриваючи захід, заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов наголосив, що держава формує екосистему оборонних інновацій, у якій університети, бізнес, військові та міжнародні партнери працюють спільно.
За його словами, Україна запускає інструменти підтримки таких розробок — центри передового досвіду, конкурсне фінансування, державно-приватні R&D-партнерства та стартап-інфраструктуру.
«Головна мета — створити умови для комерціалізації університетських розробок і включення України до глобальних інноваційних екосистем», — заявив він.
Виконавчий директор Київської школи економіки Михайло Шнейдер підкреслив, що університети мають не лише готувати нові кадри, а й розвивати прикладну науку, тісно інтегровану з індустрією.
Він також звернув увагу на проблему занепаду фундаментальних наук в Україні та наголосив, що інвестиції в них мають іти паралельно з розвитком практичних оборонних програм.
Співзасновник European Defense Tech Hub Бенджамін Вольба зазначив, що оборонні інновації можуть створювати не лише великі компанії, а й дослідники, студенти та цивільні команди, які проходять шлях від ідеї до працюючого продукту.
Майбутнє Defense Tech
У межах заходу провели дві панельні дискусії, присвячені ролі університетів в оборонних розробках. Перша мала відповісти на питання: «Хто створює майбутнє Defense Tech?»
Учасники обговорили роль університетів в оборонних інноваціях, взаємодію з промисловістю та державно-приватне партнерство. Окремий акцент зробили на інженерній освіті, яку назвали одним із ключових чинників розвитку українського Defense Tech.
Спікери неодноразово наголошували, що оборонні інновації мають формуватися навколо реальних потреб військових, а самі військові — безпосередньо долучатися до розробки нових рішень.
Також ішлося про необхідність тіснішої взаємодії університетів, армії та бізнесу, розвиток командної роботи, міжнародної співпраці й підприємництва серед студентів.
«Для розвитку Defense Tech ключове значення має якісна освіта, адже саме вона формує фахівців, здатних створювати технологічні рішення для сучасних безпекових викликів. Водночас сьогодні освіта має бути максимально наближеною до реальних потреб галузі: студенти повинні працювати з практичними кейсами, взаємодіяти з військовими та бізнесом і розуміти, як їхні розробки масштабуються у реальні продукти», — зазначила директорка з розвитку компанії SkyFall Олена.
Університетські оборонні хаби
Другу панель присвятили університетським осередкам розвитку оборонних технологій, глобальним моделям їхньої роботи та урокам для України.
В дискусії взяли участь представники міжнародних освітніх закладів і венчурних фондів, які обговорили створення технологічних лабораторій, запуск spin-out компаній, розвиток студентського підприємництва та масштабування оборонних інновацій.
Учасники дискусії наголосили, що Україна вже стала лабораторією війни майбутнього, здатною швидко навчатися та перевіряти рішення в реальних умовах. Водночас головним викликом залишається масштабування розробок і стабільне залучення ресурсів в екосистему.
Окремо спікери звернули увагу на те, що ефективність інновацій у Defense Tech визначає не презентація чи лабораторна демонстрація, а результат на полі бою.
Серед проблем, які стримують розвиток екосистеми, учасники назвали нестачу підприємницького мислення, недостатню довіру між бізнесом і університетами, а також потребу в системних змінах для утримання й повернення талановитих інженерів в Україну.
Європейський досвід і фінансування
Під час форуму також виступили представники європейських оборонних компаній і фондів. Зокрема, технічний директор SAAB Finland Петтері Алінікула зазначив, що університети є критично важливими партнерами для оборонної індустрії, оскільки дають доступ до передових знань, міждисциплінарної експертизи та талантів.
Під час виступу представник SAAB окреслив кілька моделей співпраці між університетами, промисловістю та державними інституціями, які можуть посилювати оборонні інновації й пришвидшувати перехід від досліджень до практичних рішень.
- Перша модель — стратегічні університетські партнерства. Вона передбачає багаторічні дослідницькі програми із залученням PhD- та MSc-студентів. Такий формат дозволяє компаніям не лише отримувати доступ до нових знань, а й формувати довгострокові спроможності, впливаючи на напрям досліджень ще на ранньому етапі.
- Друга модель ґрунтується на проєктній співпраці. Йдеться про спільно фінансовані проєкти, зокрема за підтримки EDF або національних інструментів фінансування. Такий підхід дає змогу розв’язувати конкретні технічні проблеми та підвищувати рівень технологічної готовності розробок.
- Третя модель передбачає інтеграцію талантів і знань. У цій моделі компанії працюють з університетами через формати Industrial PhD, стажування та формування кадрового резерву. Це дозволяє бізнесу залучати нові знання всередину компанії, а студентам і дослідникам — працювати над реальними індустріальними задачами.
- Четверта модель — співпраця в інноваційній екосистемі. Вона передбачає взаємодію зі стартапами через університети та розвиток моделі потрійної спіралі, у якій спільно працюють індустрія, академічне середовище і держава. Такий формат відкриває доступ до ширшого кола інноваційних рішень і нових ідей.
- П’ята модель стосується спільного використання інфраструктури та спроможностей. Компанії й університети можуть разом використовувати лабораторії, дослідницьку інфраструктуру та пілотні середовища. Це дає змогу проводити експерименти, які окрема організація не могла б реалізувати самостійно.
- Шоста модель охоплює технічні семінари, воркшопи, участь запрошених професорів і галузевих експертів. Такий обмін допомагає підтримувати актуальність знань, узгоджувати підходи між університетами та індустрією і швидше реагувати на технологічні зміни.
- Сьома модель пов’язана з IP та комерціалізацією. Вона передбачає спільну розробку інтелектуальної власності, створення spin-off і spin-out компаній, а також перетворення результатів досліджень на продукти з комерційною цінністю.
- Остання модель — місійно орієнтована та суспільна співпраця. Її суть полягає в розбудові національних і міжнародних спроможностей навколо стратегічних цілей, які виходять за межі прибутку. У сфері оборонних технологій така модель особливо важлива, оскільки йдеться не лише про бізнес, а й про безпеку, стійкість і довгострокову здатність держав реагувати на загрози.
На думку Алінікули, найефективніша модель — поєднання довгострокових досліджень зі швидким впровадженням результатів у продукти. Серед прикладів він назвав Industrial PhD та стратегічні партнерства між університетами, індустрією і державою.
Голова Офісу оборонних інновацій Європейського Союзу в Києві Мартін Йоесаар розповів про фінансування ЄС у сфері оборони. За його словами, у наступному семирічному бюджетному циклі на цей напрям можуть спрямувати до 131 млрд євро.
Зокрема, він оголосив про виділення Європейським оборонним фондом 180 млн євро грантів на будівництво підприємств із виробництва боєприпасів, ракет і бомб в Україні. Окрім того, ще 80 млн євро спрямують на фінансування створення та розширення виробництв дронів і систем протидії дронам.
Також він повідомив, що Європейська комісія спільно з Україною через проєкт BraveTech EU спрямує 35 млн євро на прискорення розробок українських оборонних технологій.
Менеджер освітньо-наукової екосистеми Brave1 Андрій Куцак наголосив, що для університетів у сфері оборонних технологій визначальними є не лише ресурси, а й готовність швидко діяти та знаходити практичні шляхи впровадження рішень.
За його словами, сучасний університет має виконувати три ключові ролі: давати освіту у зв’язці з індустрією, бути «пісочницею» для молодих талантів і працювати як R&D-хаб для бізнесу.
«Українська освіта переживає одну з найглибших трансформацій з часів незалежності. Університети, які не перебудують свої підходи під реальні потреби ринку, ризикують втратити актуальність», — підкреслив він.
Презентація розробок студентських команд
Завершальною частиною University Defense Tech Forum стала пітч-сесія, у якій взяли участь 13 команд з університетів України та Європи.
Студенти представили свої розробки військового та подвійного призначення, зокрема системи виявлення БПЛА, програмні інструменти, симулятори, розробки дронів, НРК та антидронові системи.
Перше місце посіла команда Ліверпульського університету, яка створила новий математичний алгоритм обробки «сирих» сигналів сенсорів. Він дозволяє краще відсіювати фонові шуми, ніж алгоритми, які застосовують нині. Це дає змогу підвищити дальність виявлення сенсорами завдяки звичайному програмному оновленню.
Друге місце отримала студентська команда Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. Вона представила симулятор тактичних радарів, який дозволяє готувати операторів дронів-перехоплювачів без необхідності використовувати дефіцитні радари, що стоять на бойовому чергуванні.
Третє місце посіла команда Мюнхенського технічного університету. Її розробка — шар обробки даних для багатодоменних безпілотних систем, який зменшує навантаження на операторів дронів та аналітиків. Система збирає релевантну аналітику й передає її до Battlefield Management System.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: militarnyi.com