Ексзаступника міністра Мінекономіки та заступника голови МінАПК підозрюють у зловживанні під час закупівель макаронних виробів. Нібито у перші два місяці повномасштабного вторгнення вони змусили купити товари за завищеними цінами. Чиновники переконують, що ніякої корупції не могло бути – їхні міністерства не займалися закупівлями. Що потрібно знати про чергову справу НАБУ проти чиновників.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) вручили підозри першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства Тарасу Висоцькому та ексзаступнику міністра економіки Олександру Грибану. Чоловіків підозрюють у зловживанні на суму 62,5 млн грн при закупівлі АТ «Укрзалізниця» макаронних виробів для забезпечення потреб держави у період воєнного стану у березні–квітні 2022 року. Розслідування тривало з травня 2022 року.
25 серпня Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Висоцькому. Прокурор вважає, що мірою за зазначені злочини може бути шість років позбавлення волі. В якості запобіжного заходу прокурор просив розглянути утримання під вартою строком на два місяці або внесення застави у майже 5 млн грн. Суд перенесли на 29 серпня на 9:00.
28 серпня має бути аналогічне засідання щодо Грибана. «Я був присутній на всіх допитах і максимально сприяв слідству», – каже Грибан. Він готовий до майбутнього засідання і відпрацював з адвокатами правову позицію. «Впевнений в обʼєктивності рішення ВАКС. Тож не маю ніяких підстав для хвилювання», – додає Грибан.
Наприкінці червня 2023 року Грибан звільнився з посади за власним бажанням. Головною причиною цього рішення могло стати розслідування НАБУ та САП, кажуть співрозмовники Forbes у Кабміні та ВР на правах анонімності, бо вони не мають повноважень коментувати кадрові рішення. Грибан спростував ці чутки. «Жодним чином не пов’язано, – каже він. – Підозра була для мене неочікуваною».
Передісторія
Уряд 2 березня 2022 року виділив «Укрзалізниці» 18 млрд грн і вповноважив компанію створювати стратегічний запас харчових продуктів по всій Україні. Військові адміністрації та центральні органи виконавчої влади виступали замовниками. Вони формували списки необхідної продукції та обирали постачальників.
МінАПК та Мінекономіки затверджували і погоджували перелік продукції, постачальників, обсяг та ціни на продукцію, яку подали ОВА. «Укрзалізниця» сплачувала рахунки та доставляла продукцію, йдеться в розслідуванні НАБУ та САП. У Мінекономіки це твердження спростовують посилаючись на постанову Кабіну № 185, у якій зазначено, що відповідні погодження – компетенція МінАПК.
У чому підозрюють Висоцького та Грибана
В сухому залишку чиновників підозрюють у тому, що вони нібито:
шукали постачальників продукції і радили ОВА замовляти саме у них;
погодили постачальників, які є посередниками;
закупали продукцію в Польщі та Туреччині;
погоджували закупівлю продуктів за завищеними цінами.
Висоцький нібито маніпулював цінами, а Грибан нібито приховував дані про наявність більш вигідних пропозицій від інших учасників ринку та лобіював певного виробника, вважають прокурори. «Аналізом пропозицій я не займався і не був їх єдиним джерелом, – зазначив Грибан у відповіді Forbes. – Оголошення про можливість поставки було публічним, і ніщо не заважало будь-яким постачальникам чи виробникам звертатись напряму до ОВА».