Приватизація в Україні під час війни. Голова ФДМУ Рустем Умєров пояснив, чому вона працює

Приватизація в Україні під час війни. Голова ФДМУ Рустем Умєров пояснив, чому вона працює | INFBusiness

За майже рік відновлення малої приватизації близько 400 підприємців купили у держави занедбані об’єкти, а з січня до липня 2023 року бюджет отримав майже 2,1 млрд грн. Але це лише початок. Голова Фонду держмайна України Рустем Умєров у колонці для Forbes Ukraine розповів про важливість і перспективи відновлення великої приватизації та чому лише «сухий» продаж держвласності – це не найкращий варіант для відбудови та розвитку економіки

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

У вересні 2022 року в Україні відновили малу приватизацію, яку призупинили після повномасштабного вторгнення Росії. Так маємо рекордні надходження від продажу державних активів за останні 10 років. 

За січень-липень 2023-го державний бюджет отримав від продажу державного майна майже 2,1 млрд грн. Протягом попередніх девʼяти років середній результат становив приблизно 400 млн грн.

Приватизація як спосіб релокувати бізнес 

Українські підприємці – найсміливіші у світі. Це підтверджується підсумками першого року приватизації воєнного часу. Наведу два прості приклади.

У березні Фонд держмайна знайшов нового власника для частини будинку в Ужгороді. За 300 кв. м боролися 47 підприємців, ціна лота зі стартової ціни зросла більш ніж у 800 разів – до 10 млн грн.

Та найзапекліша боротьба точилася за невеликий будинок на Львівщині – 19 бізнесменів підняли стартову ціну більш ніж у 3200 разів – до 193 000 грн.

Під час повномасштабного вторгнення підприємці активніше беруть участь в аукціонах, ніж до цього. Якщо у 2021 році в середньому в приватизаційних торгах брали участь три підприємці, то у 2023-му – п’ять.

Головний учасник приватизації – малий бізнес. 73% об’єктів, які ФДМУ продав з моменту відновлення малої приватизації, коштують до 1 млн грн.

ФДМУ за січень-липень 2023 року залучив 2,1 млрд грн

ФДМУ за січень-липень 2023 року залучив 2,1 млрд грн

Приватизація під час війни – це можливість зберегти свій бізнес: підприємці скористалися цим, щоб швидко знайти місце для релокації.

За рік приватизації майже 400 підприємців купили у держави занедбані об’єкти. Переважно це адмінприміщення, об’єкти незавершеного будівництва, неробочі фабрики, складські приміщення, гаражі.

Це так звані brownfield-активи. Держава позбувається тягаря, а інвестор отримує готову матеріальну та інфраструктурну базу для роботи. Це ідеальний варіант для підприємців для того, щоб швидко відновити свій бізнес на новому місці.

76% проданих активів припадає на об’єкти промислової та адміністративної нерухомості. Серед промислової нерухомості – склади, цехи, майстерні та СТО; адміністративної – офіси, які, наприклад, раніше використовували різні органи влади.

Тенденція підтверджується цифрами. Так, з моменту відновлення приватизації у вересні 2022 року дохід від малої приватизації активів ФДМУ у трьох західних областях (Львівській, Закарпатській та Волинській) склав 946 млн грн. Це приблизно 25% від загального результату в усій країні.

Якщо у бізнесу немає грошей для купівлі державного майна, щоб продовжити свій бізнес в іншому регіоні, він може скористатися іншим варіантом – орендувати державне майно. Фонд держмайна підписав 147 договорів оренди для потреб релокації. Загальна площа приміщень під релокацію – 32 800 кв. м.

На черзі – відновлення великої приватизації

Сміливість і відважність українських підприємців продовжувати та розвивати бізнес під час війни надихає. Жорстка боротьба на аукціонах малої приватизації – додатковий аргумент для того, щоб Фонд держмайна відновив велику приватизацію. Це продаж державних активів з балансовою вартістю понад 250 млн грн.

Верховна Рада вже ухвалила відповідний закон, а президент підписав його. Зараз ФДМУ активно готується до перших аукціонів.

ФДМУ шукатиме нових власників для Одеського припортового заводу, «Центренерго», «Обʼєднаної гірничо-хімічної компанії». Потенційно це додаткові мільярди для бюджету, нові робочі місця, податки і технології.

До приватизації активно готуються активи, вилучені у російських олігархів. На 24 серпня ФДМУ отримав в управління 107 санкційних активів. Очікується передача ще понад 300 активів, зокрема ТРЦ Ocean Plaza, Демурінського ГЗК, «Інвестагро» та інших. 

Продовжується робота над створенням реєстру активів, стягнутих у дохід держави. У подальшому його планується перетворити у єдину електронну базу даних.

Приватизація – добре, а що ж далі

Однак приватизація – це точкові проєкти. Лише продаж державного майна не допоможе відновити українську економіку.

Інвесторам потрібно запропонувати нові та водночас зрозумілі їм інвестиційні ідеї. Останні кілька місяців команда ФДМУ разом з українськими та іноземними експертами працює над створенням нових інвестиційних проєктів.

Пріоритет номер один – створити Суверенний фонд. 

Вже готова його стратегія та мандат. Зараз працюємо над законопроєктом, який визначить основні засади функціонування фонду, а також встановить критерії, за якими державні підприємства будуть потрапляти до нього. Документ окреслить правила формування його органів управління. Проводяться завершальні консультації зі стейкхолдерами – парламентом, урядом, Офісом президента, представниками антикорупційного товариства, бізнесу, іноземними партнерами.

Очікується, що Суверенний фонд буде працювати в статусі державного акціонерного товариства. Це буде холдингова компанія. В ньому будуть створені від шести до 11 субхолдингів: енергетичний, інфраструктурний, оборонний напрями. Вони відповідатимуть за розвиток тієї чи іншої галузі промисловості. Суверенний фонд може запрацювати вже у жовтні 2023 року. Мета – зростання капіталізації українських державних активів до $200 млрд за кілька років.

Пріоритет номер два – знищення «сірих» схем використання державних сільськогосподарських земель. 

Бюджет щороку втрачає мільярди гривень. Щоб побороти ці схеми, державні с/г землі консолідуються в державному Земельному банку. Надалі він буде здавати ці землі на відкритих аукціонах на «Prozorro.Продажі». Перші торги плануються на лютий 2024 року.

ФДМУ вже розпочав консолідацію цих земель. Нещодавно уряд передав фонду 25 державних підприємств із загальним земельним банком приблизно 100 000 га. Тепер ФДМУ консолідує земельний банк обсягом 370 000 га. Мета – консолідувати 700 000 га державних с/г земель.

Аграрному бізнесу більше не треба буде «домовлятися» з недобросовісним менеджментом державних підприємств, які управляли цими землями. Розраховуємо на сплеск інтересу до аграрного бізнесу та додаткові, до 7 млрд грн, доходи від оренди для бюджету.

Пріоритет номер три – запуск Фонду інвестиційної нерухомості.

Сьогодні ФДМУ управляє понад 8 млн кв. м нерухомості. Наразі команда фонду аналізує всі ці квадратні метри – що з цього дає прибуток у бюджет, а що варто перезапустити в інші інвестиційні продукти. 

Пріоритет номер чотири – реалізація проєкту Made in Ukraine.

Це платформа розвитку українських виробників, яка буде стимулювати залучення та захист інвестицій.

Кінцевий результат усіх проєктів – створення в Україні нового промислового хабу Європи.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *