Польські перевізники з 23 листопада погрожують повністю перекрити кордон для українських вантажівок. Протест може поширитись і на українсько-словацький кордон. Так вони нібито захищають від українських перевізників європейський ринок автоперевезень розміром €368 млрд, за даними сервісу Statista. Чому вони протестують насправді, яка ціна питання та чи має Україна важелі впливу, щоб деблокувати кордон? Бліцінтервʼю з Іриною Коссе, старшою науковою співробітницею Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
«Якщо поляки перекриють пункт «Медика – Шегині», можна констатувати: торгівля з Польщею автотранспортом повністю заблоковано», – каже Ірина Коссе, старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Вона з 2011 року вивчає економічні відносини Україна – ЄС.
6 листопада польські перевізники заблокували три найбільші пункти пропуску між країнами. З 23 листопада вони погрожують перекрити останній доступний для проїзду вантажівок пункт «Медика – Шегині». Блокада може тривати до 1 лютого 2024-го. У середньому один день простою через страйк на польсько-українських пунктах пропуску завдає одній українській компанії близько 1 млн грн втрат, підрахувала Європейська Бізнес Асоціація.
Україна попередила ЄС про передкризову ситуацію, повідомив 20 листопада заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка в ефірі телемарафону «Єдині новини». Проте до реальних кроків поки що не дійшло: потенційно проти Польщі можуть застосувати «каральну процедуру», повідомив польському RMF FM речник Єврокомісії 16 листопада. До цього кілька раундів переговорів із польськими протестувальниками закінчилися фіаско.
На ранок 22 листопада у напрямку Польщі чекають 2700 вантажівок. Словацькі перевізники теж можуть перекрити кордон, якщо українсько-польські перемовини проваляться, заявив словацькому TASR голова місцевої спілки перевізників UNAS Станіслав Скала. На кону – частина європейського ринку вантажних перевезень вартістю €368 млрд за оцінкою Statista на 2022 рік.
Які причини блокади, чи повʼязана вона з виборами у Польщі, чому Україна не може піти на поступки та які будуть наслідки для економіки, якщо до протесту долучаться перевізники Словаччини, Румунії та Угорщини.
Бліцінтервʼю з Іриною Коссе скорочено та відредаговано для ясності.
Про збитки, дефіцит імпортних товарів та поширення блокади
Як ви оцінюєте збитки для української економіки від одного дня простою? Якими вони можуть бути за два тижні?
У перші дні блокади перевізники втрачали €166 000 на день, але тоді через заблоковані пункти пропуску автомобілі хоча б частково пропускали, тож десь 300–400 вантажівок на день таки проїжджали. Зараз ситуація значно ускладнилася: блокада поширилася на цистерни з пальним, тож втрати для економіки ще більші, але порахувати їх дуже складно.
Як блокада вже вплинула на ціни в Україні
Через блокування кордону з Польщею зафіксовано дефіцит та зростання цін на скраплений газ на 30% – із 27 грн до 35 грн за літр, повідомив директор Консалтингової групи «А95» Сергій Куюн 21 листопада. Польща забезпечувала третину українського імпорту скрапленого газу.
Читати більше Згорнути
Які торгові позиції блокада зачіпає найбільше та як саме? Чи може виникнути дефіцит на імпортні товари?
Це вже впливає на наш внутрішній ринок: через те, що ми не можемо завезти пальне, особливо автогаз, створюється дефіцит, ціни на пальне зростають і це зрештою впливає на загальну інфляцію.
Крім пального ми завозили автотранспортом з-за кордону автівки, зокрема для фронту. Волонтери скаржаться, що не можуть ввозити необхідне для фронту. Також ми імпортуємо автотранспортом харчові продукти, вироби з пластмаси.
22 листопада блокувальники погрожують перекрити ще один пункт пропуску – «Шегині – Медика». Наскільки це може погіршити ситуацію?
«Шегині – Медика» – єдиний пункт пропуску із не перекритих 6 листопада, що пропускав вантажний транспорт. Тепер можна констатувати: якщо заблокують «Шегині – Медику», то торгівлю з Польщею автотранспортом буде заблоковано.
Якщо перекриють «Шегині – Медику», то торгівлю з Польщею автотранспортом буде заблоковано. Фото Getty Images
Ви б назвали це другою торговою війною із Польщею, після зернової?
Судячи з методів, якими польські перевізники добиваються своїх цілей – так, це торгова війна. Але наразі я б уникала такого чіткого клеймування, оскільки ми не знаємо точок зору польського уряду і не знаємо, як він до цього ставиться.
Спроби заблокувати кордон роблять також словацькі перевізники. Що саме ними рухає та чи бачите ви можливі рішення?
Також бачила вже повідомлення, що до вимог польських колег доєднуються перевізники Словаччини, Угорщини, Чехії, Литви. Якщо згадати, як розгортався аграрний конфлікт, то, прогнозую, й цього разу вони можуть дуже швидко приєднатись. Якщо вони приєднаються, то це буде катастрофа.
Найважливіша їхня вимога – повернути дозвільну систему для українських перевізників. Мета – закрити ринок ЄС для українських перевізників.
Чого хочуть польські перевізники
Польські перевізники висунули Україні шість вимог, повідомив в інтерв’ю Forbes 1 листопада заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач:
- повернути систему дозволів для українських перевізників;
- посилити для іноземних перевізників правила перевезень за ЄКМТ;
- заборонити реєструватися компанії в Польщі, якщо фінанси компанії перебувають не на території ЄС;
- створити окрему чергу для польських перевізників у «єЧерзі» для авто на номерах ЄС;
- створити окрему чергу на всіх кордонах для порожніх фур;
- надати польським перевізникам доступ до системи «Шлях».
Читати більше Згорнути
Про справжні наміри польських перевізників, вплив Росії та можливості України
На вашу думку, ці протести – наслідок тимчасового безвладдя у Польщі? Чи вони мають політичну підтримку й чи можуть бути підживлювальні Росією?
Голоси незадоволення лунали і до цього, ще минулого року. У жовтні близько 70 вантажівок проїхалися вулицями Варшави та влаштували мітинг. Тоді на це не звернули уваги, тож ніхто не був готовий, що це виллється в перекриття кордонів.
Із «рукою Москви», яку підозрюють, не все однозначно: вона, може, й підживлює протести, але настрої серед польських перевізників є такими й без РФ. Вони незадоволені, що українські вантажівки їздять польськими дорогами та забирають їхні замовлення.
Тоді яка ціна питання? Як узагалі змінилася структура європейського ринку перевезень з початком дії транспортного безвізу? У МІУ вказують, що 85% українських перевізників переїжджають кордон і одразу повертаються в Україну. Чому тоді такий спротив?
Обмеження дозволами, які діяли до російського вторгнення, заважало нашому ринку розвиватися. Щороку польська сторона намагалася зменшити їхню кількість для України, тож наприкінці року були постійні сварки довкола цього. Але для поляків це була гарантія, що до них не заїдуть понад 160 000 вантажівок з України, як у 2021-му. Нині, за даними польської сторони, до них уже заїхало понад 500 000 авто, тобто втричі більше, ніж до війни.
Більшість українських водіїв справді привозять товари й одразу повертаються назад. Але частина компаній реєструють філії в ЄС – здебільшого, щоб полегшити фінансові операції, тобто без активного флоту. Наскільки це часто – поки що незрозуміло, чіткої статистики немає, за рік це десь 15–20% зростання.
Черга фур на кордоні із Польщею. Фото Getty Images
Заборони українським компаніям реєструвати свої філії в ЄС – одна з вимог поляків під час блокади. Але слід пам’ятати, що значно частіше під виглядом українських компаній в ЄС реєструють самі поляки, щоб мати змогу наймати українських водіїв. Власне, втрата доступу до українських водіїв із початком війни – одна із причин їхнього незадоволення: у самій Польщі їх бракує. Зараз, якщо ти український водій, але працюєш на польську компанію та їздиш на фурі із номерами Польщі, заїхати в Україну й повернутися до Польщі не вийде, адже бронювання діє лише для українських компаній. Тому поляки вимагають, щоб Україна відкрила для польських перевізників доступ до своєї внутрішньої системи «Шлях».
Чому це так важливо для поляків? Наскільки сильний у них ринок перевезень та чому вони так бояться України?
Польські перевізники приносять Польщі 7% ВВП. Саме вони дуже довго були сполучною ланкою між Західною Європою і Росією, завдяки чому непогано заробляли. Через війну Польща втратила доступ до ринків РФ та Білорусі. Вони намагались відновити своє становище завдяки нарощуванню частки перевезень в Україні. Але виявилося, що тут багато своїх перевізників, і ті достатньо «зубаті», аби себе захистити.
Втім, компанії, зареєстровані в Україні, поки що не становлять для польських перевізників загрози, адже не можуть перевозити товари між країнами ЄС. Коли Польща стала частиною ЄС, саме завдяки таким перевезенням полякам вдалося відвоювати собі весь європейський ринок: у них були значно нижчі ставки фрахту, дешевша робоча сила. Для розуміння: в перші роки після вступу до ЄС польські перевізники фактично захопили ринок Німеччини – найбільшого на той момент гравця ринку перевезень. Тепер вони бояться, що українці з ними вчинять так само.
Чи може Україна якось протистояти блокаді?
Асоціація міжнародних перевізників України готує позов проти польських мітингувальників, тож це один зі шляхів. Що ще ми можемо зробити – складно сказати, адже складається враження, що вимоги перевізників – не стільки для того, щоб врегулювати ситуацію та знайти якийсь компроміс, скільки для того, щоб досягти якогось політичного рішення. Якого? Ніхто поки не розуміє.
Повернути зараз дозвільну систему навіть юридично неможливо, про це вже висловилась Єврокомісія, оскільки договір про транспортний безвіз діятиме до червня 2024-го.
Але польські мітингувальники цих аргументів не сприймають. Очікуємо, що вже новий польський уряд, можливо, зможе їх переконати.
А чи існують у Єврокомісії якісь реальні важелі впливу на випадок, якщо польський уряд не зможе їх переконати?
Можна подивитися на досвід, як Єврокомісія чинить із іншою країною ЄС, яка часто теж не дотримується європейських норм та правил – Угорщиною. У такому разі угорцям перекривають доступ до європейських грошей, і часто це змушує їх змінювати свою думку. Польща наразі також дуже сильно залежить від фінансування з фондів ЄС, тож, якщо конфлікт зайде в глухий кут, гадаю, це єдиний шлях для Єврокомісії дещо опритомнити сусідів.