-
Анастасія Іщенко
кореспондентка відділу "Фінанси"
У червні Національний банк знизив облікову ставку до 13%. Це було останнє зниження, заплановане на цей рік. На початок повномасштабного вторгнення облікова ставка була на рівні 10%. Delo.ua запитало експертів чи реально повернутися до цього показника в умовах війни і як зниження ставки вплине на вартість кредитів для бізнесу.
13 червня Національний банк України знизив облікову ставку з 13,5% до 13%, ураховуючи стримані показники інфляції, триваюче поліпшення інфляційних очікувань та баланс ризиків для подальшої інфляційної динаміки.
У відповіді на запит Delo.ua в НБУ розповіли, що облікова ставка залишатиметься на рівні 13% до кінця цього року, а регулятор повернеться до циклу пом’якшення своєї процентної політики вже у 2025 році. Однак у липні макропрогноз оновлять, й очікувана траєкторія зміни облікової ставки може змінитися.
На що впливає облікова ставка
Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, пояснює, що Нацбанк ухвалює рішення про зниження облікової ставки, беручи до уваги інфляційний прогноз. Враховуючи цей прогноз, регулятор слідкує за тим, щоб облікова ставка не виявилася від’ємною, тобто, не була меншою за очікувану інфляцію і в той же час не провокувала спекулятивні рухи. Втім негативні облікові ставки також широко використовувалися в кризовий період, наприклад, під час коронакризи.
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Нацбанк також враховує ситуацію на грошовому ринку і наявність ліквідності у комерційних банків. Якщо НБУ бачить надлишкову ліквідність банківської системи, він теж не може дозволити собі знизити облікову ставку. Саме тому, що за обліковою ставкою він вилучає у комерційних банків надлишкову ліквідність через механізм депозитних сертифікатів.
Надлишкова ліквідність у нас хронічно формується. Комерційні банки отримують кошти в рамках фінансування бюджетних видатків, надходить міжнародна допомога, бізнес працює з банками. А кредити вони видають доволі скупо. Тому в банках сьогодні накопичена велика надлишкова ліквідність
Ярослав Жаліло Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень
Вказані чинники впливають на те, як НБУ корегує облікову ставку. Щоправда, проблема в тому, що в Україні механізм облікової ставки не працює так, як мав би. Експерт пояснює, що прямий вплив облікової ставки на економіку полягає у тому, що вона є ціною, за якою НБУ надає комерційним банкам гроші.
“Наші банки не потребують грошей, у них надлишкова ліквідність. Тому наразі облікова ставка – це не ціна грошей для банків. Ціна грошей для банків абсолютно інша – це депозитний відсоток, який вони сплачують, і все. Як прямий регулятор облікова ставка не працює. Скільки не знижуй облікову ставку, комерційні банки не підуть до Нацбанку по гроші, тому що у них вони є”, – зазначив експерт.
Він додає, що облікова ставка має й непрямий ефект адже визначає вартість депозитних сертифікатів і опосередковано визначає вартість запозичень уряду в комерційних банків. Але це абсолютно викривлена ситуація. Адже, чим більша облікова ставка, тим більше банки зацікавлені у тому, щоб продавати гроші уряду і це парадоксально.
Чи варто очікувати зниження облікової ставки
В НБУ кажуть, що траєкторія зміни облікової ставки підпорядкована монетарній політиці, яка у свою чергу спрямована на збереження помірних темпів інфляції у 2024 році. Власне, попри очікуване прискорення, є необхідність зниження інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. упродовж наступних років. Отже, зменшення ризиків прискорення інфляції може створити передумови для зниження облікової ставки. При цьому НБУ враховуватиме увесь спектр чинників впливу на інфляцію, у т.ч. фактичний і прогнозований стан валютного ринку.
Олеся Верченко, докторка економіки, доцентка Київської школи економіки, зазначила, що фактично зниження інфляції працює так: Національний банк прогнозує майбутній рівень інфляції за умови незмінної ставки, і якщо очікувана інфляція більша, ніж 5%, то облікову ставку треба збільшити. І навпаки: якщо прогнозована інфляція менша, ніж 5%, то ставку треба знизити. Тобто зниження ставки можливе, якщо є передумови для зменшення рівня інфляції. Своєю чергою очікувана інфляція може впасти у двох випадках: 1) якщо зросте виробництво та/або 2) якщо скоротиться попит.
“В умовах війни перший сценарій є малоймовірним, бо він потребує нарощення капітальних і людських ресурсів, залучених у виробничому секторі. Другий сценарій стосується компонентів сукупного попиту, таких як споживчий попит (від домогосподарств), попит на інвестиційні товари (від виробників), попит від урядового сектору та чистий попит з-за кордону (експорт мінус імпорт). Падіння попиту вже відбулося на початку повномасштабної війни, але воно супроводжувалося ще більшим падінням рівня виробництва, тому ціни не впали, а навпаки, зросли”, – каже Верченко.
Вона додає, що подальше падіння попиту під час війни є більш ймовірним, ніж зростання рівня виробництва. Проте цей сценарій може супроводжуватися значними панічними настроями, що своєю чергою призведуть до подальшої девальвації гривні, що дуже негативно відображається на рівні цін. Тому сприятливі передумови для зниження облікової ставки навряд чи реалізуються.
До цього питання також можна підійти з іншого боку: подивитися на релевантний історичний досвід. Від початку введення режиму інфляційного таргетування в Україні у 2015 році облікова ставка була нижчою, ніж 10%, лише від кінця квітня 2020 року до кінця січня 2022 року, тобто в період ковідної кризи, коли практично всі центральні банки світу впроваджували м’яку монетарну політику.
Наприклад в США еквівалентна “облікова” ставка на той час складала 0,25%, водночас зараз вона складає 5,5%. За таких умов на світових фінансових ринках навряд чи варто очікувати, що НБУ зможе знизити свою облікову ставку до менше, ніж 10%
Олеся Верченко Докторка економіки, доцентка Київської школи економіки
Експертка додає, якщо зберігатимуться поточні сприятливі обставини послабленого тиску на рівень цін і стабільної міжнародної допомоги, НБУ знову може вирішити знизити облікову ставку на декілька відсоткових пунктів.
Ярослав Жаліло зазначив, що з одного боку НБУ методологічно має проблеми з ліквідністю та інфляцією. З іншого боку регулятор розуміє, що ставка на це не впливає і починає крок за кроком повільно зменшувати ставку й дивитися, що буде. Проблема полягає в тому, що ці зміни накладаються на об’єктивні інфляційні тренди. Зараз об’єктивний інфляційний тренд – це сезонне зниження інфляції, тому що є сезонні продукти й т.д. Тут накладається момент підвищення тарифів на електроенергію, підвищення акцизів на пальне, який буде в серпні.
“Не виключено, що НБУ зіткнеться з такою проблемою, що він матиме по графіку зменшення облікової ставки, і при цьому посилення інфляційного тренду. І тоді НБУ скаже, що не зможе більше знижувати ставку”, – каже Жаліло.
Експерт також каже, що теоретично ставку знижувати можна, але практично у НБУ при нинішній моделі монетарній політиці немає об’єктивних інструментів, які б дозволили йому зниження облікової ставки.
“Тому я думаю, якщо вони й будуть знижувати ставку, то потрошку. Якщо ми матимемо пожвавлення економіки, у нас буде прискорення інфляції й це буде контртренд, який не дозволить їм давати занадто низьку ставку”, – підсумував експерт.