Фото: Freepik
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) стурбована тим, що на тлі війни та запровадження державної санкційної політики, суд своїм рішенням фактично виступив проти дотримання санкцій і призупинив дію постанови регулятора щодо анулювання ліцензії “Українській біржі”.
Економічна відповідальність: Топ платників податків 2024 Якщо ваша компанія входить до топ-10 підприємств своєї галузі, якщо вона свідомо будуєте “білий бізнес” та чесно платить податки задля підтримки держави — запрошуємо взяти участь у проєкті “Економічна відповідальність: Топ платники податків 2024” Заповнити анкету
Про це повідомила пресслужба НКЦПФР.
Там нагадують, що 24 вересня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу АТ “Українська біржа” (УБ) та призупинив постанову НКЦПФР про анулювання ліцензії, винесену через наявність підсанкційних осіб у структурі власності біржі.
В НКЦПФР підкреслюють, що раніше РНБО включило власників істотної участі УБ до санкційного списку. На підставі цього рішення регулятор ухвалив постанову про анулювання ліцензії УБ на здійснення діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках через порушення профільного законодавства. Ця постанова набула чинності в липні.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Згодом УБ звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконною та скасування постанови НКЦПФР. Суд відмовив в забезпеченні позову, а пізніше біржа подала заяву про залишення свого позову без розгляду.
“Однак, не зважаючи на відсутність провадження за колишнім позовом та відсутність нового позову, апеляційний суд ухвалив рішення задовольнити апеляційну скаргу біржі, скасував ухвалу першої інстанції та призупинив анулювання ліцензії”, – підкреслили в НКЦПФР.
Там додали, що регулятор продовжить дотримуватись санкційної політики держави та ретельно стежитиме за діяльністю професійних учасників ринків капіталу в межах своїх повноважень та чинного законодавства.
В НКЦПФР звертають увагу, що через наявність у структурі власності АТ “Українська біржа” підсанкційної особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником, інвестиційні фірми та контрагенти зобов’язані встановлювати високий ризик ділових відносин відповідно до вимог законодавства про фінансовий моніторинг.
Зауважимо, найбільшим акціонером УБ на кінець квітня цього року була Freedom Holding із часткою 24,27%. Власник 71,08% акцій компанії, Тимур Турлов, внесений до українських санкційних списків з осені 2022 року. Біржа просила Freedom Holding передати свій пакет акцій Україні, щоб уникнути рішення НКЦПФР.
Серед інших акціонерів УБ – голова правління Артемій Єршов, директор із розвитку бізнесу Олексій Сухоруков та ексміністр фінансів Юрій Колобов.
Нагадаємо, “Українська біржа” анонсувала відновлення торгів завдяки рішенню апеляційного суду, яким призупинена дія постанови НКЦПФР про анулювання ліцензії.
Як пообіцяли в УБ, про точну дату відновлення торгів буде повідомлено додатково.
Про “Українську біржу”
“Українська біржа” була заснована 15 травня 2008 року провідними учасниками українського ринку цінних паперів спільно з російською фондовою біржею РТС, яка пізніше об’єдналася з “Московською біржею”.
УБ першою запустила ринок заявок, інтернет-трейдинг, ринок РЕПО, розрахунки через центрального контрагента і строковий ринок. Однак у середині липня 2018 року біржа призупинила торгівлю всіма цінними паперами в режимі безадресних заявок через заборону використовувати у своїй діяльності програмне забезпечення “Московської біржі”.
У березні 2019 року УБ заявила про відновлення торгів на ринку заявок на новій платформі.
На початку лютого 2024 року збори акціонерів УБ вирішили збільшити її статутний капітал на 20% – до 60 млн грн. На момент зборів її найбільшими акціонерами були Freedom Holding Corp. (США) – 24,2651%, ексміністр фінансів України та член біржової ради Юрій Колобов – 8,9989%, кіпрська Dragon Capital Investments Limited – 7,4031%, голова правління біржі Артемій Єршов – 6,9032% і директор із розвитку біржі Олексій Сухоруков – 5,9193%.
У 2023 році на біржі було укладено 159,8 тис. угод на 20,98 млрд грн, тоді як роком раніше – 204,0 тис. на 16,01 млрд грн.