Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який спрощує умови виробництва дистилятів малими підприємствами. Він знижує «поріг входу» в індустрію – замість 500 000 грн ліцензія коштуватиме 30 000 грн та створює зрозумілі норми роботи. Як це вплине на виробників міцного крафтового алкоголю
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
«Вартість ліцензії у 30 000 грн спростить нам життя. Бо зараз ми сплачуємо 500 000 грн на рік і вже другий місяць оформлюємо кредити, щоб вийти на нормальне функціонування», – говорить Forbes власник «Першої закарпатської палинчарні» Віктор Феєр.
Дистилятори, невеликі виробники крафтового алкоголю, виробляють фруктові наливки, настоянки, дехто – віскі, кальвадос і бренді. «Маленькі дистилятори можуть виробляти від 50 000 до 200 000 пляшок на рік», – каже голова Асоціації крафтових дистиляторів України Катерина Камишіна.
Донедавна такі виробники спиралися на закон №481/95, який регулював загалом весь етиловий спирт та, зокрема, тютюн. Поняття «дистилятор» не було в законодавстві, а оптова ліцензія коштувала 500 000 грн. Законопроєкт про спрощення умов роботи дистиляторів зареєстрували у Верховній Раді два роки назад, але ухвалили тільки влітку 2023-го. Новий закон має привести норми ринку до вимог законодавства ЄС, а також пом’якшити регулювання в сфері, каже голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
У 2021 році ринок власного виробництва в HoReCa, домашнього виробництва і крафту сягав близько 400–700 млн грн, каже генеральний директор Pro-Consalting Олександр Соколов. За останній рік він зменшився до 200 млн грн. Це приблизні цифри, бо понад 90% дистиляторів працюють у тіні, додає Соколов.
«На сьогодні в Україні виробників крафтового алкоголю точно більше 1000, але ліцензію мають лише чотири з них», — розповідає Камишіна з Асоціації крафтових дистиляторів України. До Асоціації вже почали звертаються підприємці, які цікавляться як побудувати власну дистилерію або як отримати дозвільні документи, додає вона.
Велика реформа для малих виробників
«Перша закарпатська палинчарня» – підприємство, яке займається переробкою ягід і фруктів та готує напої з плодових спиртів. Потужності розраховані на 500–700 пляшок у день. Об`єми невеликі порівняно з лікеро-горілчаним заводом, каже власник Віктор Феєр.
У вартість кожної пляшки закладається ще 5–7 грн, бо «Палинчарня» сплачує 500 000 грн оптової ліцензії. Без неї виробництво не буде легалізованим. Новий закон зменшує вартість ліцензії в понад 16 разів – до 30 000 грн.
У інших дистиляторів виникають проблеми зі своїм позиціонуванням. Сергій Степанов у Дніпропетровській області започаткував торгову марку «Ентузіаст». У розбудову виробництва бренді та бурбона планує вкласти до $200 000, але не знав, як правильно побудувати процес. «У старому законі взагалі не зазначено категорію «дистиляторів», – каже Степанов.
У місцевих органах влади Степанову сказали, що конкретних тактико-технічних характеристик для виробництва алкоголю немає. «Наприклад, будуємо спиртосховище на свій страх і ризик, лише враховуючи пожежну безпеку», – додає власник «Ентузіасту».
У новому законі зʼявилося поняття, що «дистилятор» – це виробник, обсяг реалізації якого не більше 100 000 літрів на рік. Крафтовики зможуть подавати звіт про обсяги виробленої й реалізованої продукції щоквартально (замість щомісяця). Зменшився штраф за неправильне подання звітності – з 17 500 до 1020 грн.
Малі виробники дистилятів відтепер зможуть легально створювати крафтовий міцний алкоголь, використовуючи українську сировину (зерно, фрукти, виноград, ягоди), каже голова профільної асоціації Камишіна. Таке мале підприємство також приваблюватиме туристів, бо однією з особливостей роботи дистилерій є окремий дегустаційний зал, додає вона.
Чи є шанси у малих дистиляторів вийти у великий ритейл? У Fozzy Group до крафтових алкогольних виробників висувають вимоги з реєстрації, якості, смаку продукту і його представленості на ринку. З проєктом для крафтовиків «Лавка Традицій» у «Сільпо» співпрацюють, зокрема, виробники ігристого сидру та наливок Berryland і «Хані Баджер» та виробник горілки «Хмільні Традиції».
Крафтовий алкоголь у «Сільпо» займає мінімальну частку, каже керівник пресслужби Fozzy Group Іван Пальчевський. Однак ця категорія може генерувати близько 10% продажів, додає він.
Одна з проблем у роботі дистиляторів із ритейлом – обʼєми. «Ми проаналізували, що готові зробити стільки-то пляшок, а мережі можуть зробити заявку більше, і тоді ми не в змозі виконати заявку», – каже власник «Першої закарпатської палинчарні» Віктор Феєр.
У «Ашані» формують замовлення один раз на два-три тижні, щоб постачальник зміг виготовити продукцію, каже керівниця відділу закупівель цієї мережі Вікторія Шило. Щоб підвищити увагу до таких товарів, мережа публікує товари крафтовиків у каталогах та розповідає про них у соцмережах. У супермаркетах співробітники розміщують крафтовий алкоголь на окремих полицях.