Великі плани уряду з реформування податкової системи, описані у Нацстратегії доходів, зумовлені не лише потребою більше наповнювати держбюджет. Це також умова на шляху до вступу до Євросоюзу. Що це означає для платників податків в Україні? Деталі вперше відкрили міністр фінансів Сергій Марченко та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев
Тільки до 7 січня даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз і заощаджуйте 720 грн за промокодом BESTPRICE. Підписуйтесь за цим посиланням.
Національна стратегія доходів до 2030 року, оприлюднена урядом наприкінці грудня, не могла не викликати бурхливої реакції підприємців та експертів з податків.
Суттєва реформа спрощеної системи, ймовірна відмова від «Дія.City», посилення контролю за доходами фізосіб, зміни в оподаткуванні нерухомості, про які йдеться у документі, стосуються чи не кожного українця.
Перші детальні коментарі держпосадовці, дотичні до розробки стратегії, дали 3 січня під час ефіру Центру економічної стратегії. Ключовими спікерами були міністр фінансів Сергій Марченко та голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Також у заході взяла участь заступниця Марченка Світлана Воробей.
«Те, що ми отримали досить критичну оцінку стратегії, можна пояснити відсутністю комунікації», – сказав Марченко.
Проте посадовці попереджають: значна частина планів, прописаних у документі, фактично не матиме альтернатив, оскільки такими є правила Євросоюзу. «Якщо ми плануємо бути країною ЄС, треба бути готовими до того, щоб запроваджувати підходи, що вже діють на глобальному рівні», – каже Марченко.
Що це означає для бізнесу та звичайних українців?
Зміна податків – після реформи податкової та митниці
«Наша мотивація – максимізувати прямі податки (стягуються безпосередньо з доходів і майна платника – Forbes), які зараз занижуються за рахунок різних способів мінімізації», – каже міністр Марченко, відповідаючи на запитання, як має виглядати податкова система України у 2030-му.
Міністр фінансів Сергій Марченко Фото надано пресслужбою
Для цього уряд хоче пройти суттєвий шлях реформування податкової системи. Перед власне змінами у податковій політиці необхідно виконати ключову умову – покращити роботу фіскальних органів – Податкової та Митної служб.
«Поки ми не забезпечимо достатній рівень довіри платників до фіскальних органів, будь-які зміни податкових режимів застосовувати не можна, – пояснив Марченко. – Ми принципово не будемо цього робити, поки не завершимо перший етап».
Про що йдеться? Є два ключових компоненти. По-перше, «деперсоніфікація», коли податкова не контактує з підприємцями, якщо немає виявлення суттєвих ризиків. По-друге, захист персональних даних платників податків, додає Марченко.
Якщо, умовно, на початку 2025-го уряд розумітиме, що перший етап виконаний не повністю, Нацстратегію доходів будуть змінювати, каже міністр фінансів.
Які реформи податкової та митниці передбачені у Нацстратегії доходів
(Натисніть «Читати більше, щоб відкрити повний текст»)
Плани поліпшення роботи фіскальних органів займають суттєву частину Нацстратегії. Вона не передбачає радикальної перебудови Податкової та Митної служб. Акцент – на антикорупції (обидва органи вже ухвалили антикорупційні стратегії).
Для податкової це, зокрема, означає:
- Оптимізацію штатної чисельності. Одна з очікуваних змін – укрупнення територіальних органів за регіональним принципом та обʼєднання в єдину структуру усіх пʼяти управлінь по роботі з великими платниками податків у 2025–2026 роках.
- Регулярна оцінка роботи ДПС та виконання антикорстратегії. Один з інструментів – опитування платників податків. Перший зріз по антикорупції – у 2026-му.
- З 2025-го – переведення звітності великих платників податків у електронний формат (проєкт «Е-аудит»), що має зменшити кількість податкових перевірок. З 2027-го цей принцип розповсюджується на всіх платників.
- Проходження віртуального оцінювання ДПС експертами Глобального форуму ОЕСР. Після цього українська податкова зможе долучитися до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією зі 168 іноземними податковими адміністраціями.
- Розширення повноважень: податківцям можуть дозволити стягувати податковий борг (за період воєнного стану збільшився на 29,9 млрд грн, до 135,6 млрд, станом на 1 жовтня) чи ініціювати арешт рахунків боржника без рішення суду. Строк давності для стягнення податкового боргу збільшать із трьох до шести років.
Для митниці:
- Крім виконання антикорпрограми до 2026-го, органи внутрішньої безпеки Держмитслужби отримають право проводити оперативно-розшукову діяльність (ОРД).
- У 2024–2027 роках – експеримент із натільними камерами для співробітників.
- До 2027-го митникам планують підвищити зарплати до ринкового рівня (розмір у документі не уточнюється).
- Запровадити нову систему KPI та ІТ-рішення для автоматизації моніторингу їх виконання.
- Розробити новий Митний кодекс, гармонізований із правилами ЄС у митній сфері.
- У 2024-му буде скасовано мораторій на проведення документальних перевірок митними органами.
- До 2027-го – надання митним органам права здійснювати ОРД та проводити досудове розслідування у справах про контрабанду товарів. У стратегії вказано, що це стандарт ЄС і вимога МВФ.
Ці заходи викликають питання у експертного співтовариства. «Акцент на виконанні актикорупційної стратегії? Наприклад, у податковій виконано вже 28 із 35 пунктів, але про наближення до ідеалу не йдеться», – зазначив під час заходу експерт з дерегуляції Ігор Дядюра. До того ж опитування платників податків проводитимуться лише раз на два роки і на кошти Світового банку, додав Дядюра. Цих заходів недостатньо, вважає він.
Читати більше Згорнути
Ще один компонент – кадрове перезавантаження Бюро економічної безпеки, податкової та митниці. Про підготовку відповідних законопроєктів було відомо ще у квітні. Чому їх досі не ухвалили? Питання – в участі представників міжнародних партнерів України у комісіях з відбору керівництва, пояснює Гетманцев.
«Якщо по БЕБ ми вже погодили це, то по митниці та податковій чекаємо відповіді, – уточнив він. – Партнери не впевнені, що їм варто заходити у процеси, як вони вважають, рівня мікроменеджменту».
Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Як повʼязані вступ до ЄС і податкові зміни в Україні
Зміни у оподаткуванні, закладені у Нацстратегії доходів, за планом уряду, можуть починатися не раніше 2025-го. Передусім змінюватимуть все, що не відповідає практиці ЄС.
По-перше, правила адміністрування та сплати податку на додану вартість (ПДВ).
Йдеться не лише про перегляд системи пільг ПДВ відповідно до вимог ЄС. Повної гармонізації з Європою у частині ПДВ не буде, поки Україна впритул не наблизиться до вступу в ЄС, зазначила заступниця міністра фінансів Воробей. Це одна з причин і для реформи спрощеної системи оподаткування.
Йдеться про 112 директиву ЄС, яка вимагає розповсюдити обовʼязки сплати ПДВ і на спрощену систему, уточнила Воробей. Підвищення порогу для обовʼязкової реєстрації платником ПДВ (зараз – 1 млн грн виторгу на рік – Forbes) найближчим часом не буде, оскільки це призведе до прямих витрат держбюджету, зазначила посадовиця Мінфіну.
По-друге, підвищення акцизів на алкогольні напої (до 2028 року) та паливо і тютюнові вироби (до 2029-го) до мінімальних ставок ЄС.
Особливого простору для маневру Україна тут не має. Воробей скептично сприйняла пропозицію CEO ОККО Василя Даниляка обговорити з європейськими партнерами понижуючі коефіцієнти для України відповідно до макроекономічних параметрів (наприклад, ВВП на душу населення). «У багатьох країнах Європи ставки акцизів вже і так значно перевищують мінімальні або навіть середні рівні», – зазначила Воробей.
По-третє, податок на прибуток і пільги.
У ЄС та OECD діє ціла низка вимог, повʼязаних із боротьбою з ухиленням від оподаткування. Один із ключових принципів – ставка корпоративного податку не може бути нижчою за 15%, уточнила Воробей.
«Для компаній, які працюють у юрисдикціях, що не відповідають правилам, може запроваджуватися додаткове оподаткування», – зазначив міністр Марченко.
У стратегії автори також вказували, що Кабмін планує переглянути проєкти зі створення бізнес-стимулів за рахунок пільг для податку на прибуток підприємств (з активних в Україні зараз – «Дія.City» та індустріальні парки) і надалі утримуватися від запровадження вузькоспрямованих і дорогих інвестиційних податкових пільг у короткостроковій перспективі.
Що в Нацстратегії доходів сказано про режими «Дія.City» та індустріальні парки
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
Дія.City» – спеціальний податковий режим для айтівців, запущений у лютому 2022-го. Зараз на ньому працює понад чотири сотні резидентів із 35 000 спеціалістів у штаті.
Резиденти «Дія.City» сплачують за працівників 5% ПДФО, ЄСВ 22% від мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. Для фахівця із зарплатою $2000 на місяць різниця відчутна – 6243 грн податків проти 30 500 грн на загальному оподаткуванні. Ще один бонус – 9% податку на виведений капітал замість 18% податку на прибуток. Цим скористалося 198 компаній.
Три закони з пільгами для індустріальних парків були ухвалені навесні та влітку 2022-го. Вони передбачають, зокрема, компенсацію державою ставки за кредитами, нульове мито на ввезене обладнання, скасування податку на прибуток на 10 років.
«Наявність подібних стимулів має бути одним із вирішальних факторів, які впливають на рішення інвесторів щодо здійснення інвестицій, інакше це вважатиметься надлишковим і буде призводити лише до зменшення бюджетних надходжень», – йдеться в Нацстратегії доходів.
У документі описана можлива альтернатива – визначити перелік критично важливих активів (наприклад, машини та обладнання), до яких можуть застосовуватися правила миттєвої амортизації. Йдеться про формулу розрахунку прибутку, за якою підприємство може одразу ж (а не поступово) враховувати вартість капітальних витрат у загальних витратах звітного періоду.
«Повна амортизація вигідна всім платникам податків незалежно від розміру, тому що вона надається щодо конкретних активів і не залежить від суб’єктивних факторів, таких як попередні умови відбору інвесторів, які мають право на преференцію», – зазначається у Нацстратегії.
Читати більше Згорнути
Марченко не підтвердив (але і не заперечив), що це означає повну відмову від «Дія.City» та індустріальних парків у майбутньому. «Ми маємо бути послідовними: якщо вже ввели певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися, – сказав міністр. – Але це не значить, що ми не будемо впроваджувати заходи, прописані в стратегії».
По-четверте, доступ податкової до даних із банківських рахунків.
Мінфін не вважає це порушенням банківської таємниці. «У Європі та світі немає взагалі такого поняття, як банківська таємниця, коли йдеться про податкові органи: вони мають доступ до інформації про доходи фізосіб чи компаній, – зазначила Воробей. – Інша справа – захист інформації та професійне ставлення до неї, щоб не допускати необґрунтованого тиску на бізнес».
Як це буде виглядати? Один із можливих варіантів – надання банкам статусу податкових агентів (особи, які зобовʼязані нараховувати, утримувати і сплачувати ПДФО до бюджету від імені та за рахунок платника – Forbes), сказала Воробей.
Ще одна повʼязана з доходами фізосіб практика з Європи та США, що може зʼявитися в Україні – попереднє декларування доходів. За такої системи податкова самостійно декларує доходи платника податків на основі банківських даних і лише потім погоджує це з громадянином.
Складні теми: як реформують спрощену систему, ПДФО та податок на нерухомість
Мінфін схиляється до польської моделі спрощеної системи оподаткування, розповіла Воробей. Вона передбачає широку шкалу ставок податку на прибуток від 2% до 20%. Найвища – для бізнесів, які мають найменші витрати на виробництво.
Як правило, це сфера послуг, зазначила Воробей. «Це ті види діяльності, які використовуються для підміни трудових відносин цивільно-правовими або контрактами з ФОП», – сказала вона.
Посадовці з Мінфіну та Верховної Ради не назвали точних параметрів, коли саме та у якому вигляді буде реалізовуватися реформа. Згідно Стратегії доходів, вона проходитиме у 2025–2027 роках. Однак старт також буде привʼязано до якісних змін у податковій.
Яку реформу спрощеної системи оподаткування передбачає Нацстратегія доходів
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
- Протягом перехідного періоду, який триватиме три роки, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи поступово збільшать до рівня звичайної ставки податку на прибуток (18%). Перехідні рівні та остаточне значення ставок ще будуть обговорюватися. Мета – заохотити юросіб до поступового самостійного переходу на загальну систему оподаткування. Після закінчення перехідного періоду юрособам заборонять використання спрощеної системи.
- Друга і третя групи ССО для ФОП будуть об’єднані в одну групу. Для неї створять диференційовану шкалу ставок від мінімальних 3% для торговельної діяльності до 17% для низки послуг. Це також відбуватиметься поступово. Для платників цієї групи буде обов’язковим застосування РРО.
- Перелік видів діяльності, дозволених для участі в першій групі, буде переглянуто, щоб виключити з неї високомаржинальні бізнеси. Фіксований податок скасують, натомість зʼявиться ставка з фактично отриманого доходу.
- Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи, базу оподаткування буде розширено, починаючи з року, коли в Україні запровадять оподаткування землі на основі її масової оцінки. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років підвищать до рівня ставки податку на прибуток у 18%.
- Винятки, які зараз дозволяють не здійснювати облік та документально не підтверджувати походження товарів у реалізації, скасують. Далі вимоги до обліку максимально спростять, але вони будуть обов’язковими незалежно від організаційно-правової форми та/або виду діяльності платника.
Читати більше Згорнути
Ідею повернути прогресивну шкалу ставок податку на доходи фізосіб (ПДФО) Марченко назвав найбільш неоднозначною для себе. «Я памʼятаю, в яких умовах у 2016-му запроваджувалася єдина ставка. Не вважаю, що це було помилкою: тоді вона мала свій ефект для держбюджету», – сказав він.
Чому ця тема знову актуальна? Причина – запит на справедливість оподаткування доходів і від суспільства, і від партнерів, зазначив Марченко. Він додав, що Мінфін поки не готовий сказати, у яких параметрах може бути впроваджена прогресивна шкала.
Ймовірно, це не відбудеться найближчим часом. «Зараз ми не готові до цього, тому поки будемо залишатися на плоскій шкалі», – каже заступниця Марченка Воробей.
Податок на нерухомість у майбутньому має стати ключовим для наповнення місцевих бюджетів, вважає Марченко. У 2023-му цей податок приніс державі 9 млрд грн, хоча і має значно більший потенціал, додав Гетманцев.
Спочатку органи місцевого самоуправління мають провести інвентаризацію нерухомості, каже нардеп. Як мотивувати місцеву владу та які інструменти роботи з податками їй дати – відкрите питання, констатує Марченко. Ще одна проблема – правила оцінки (зараз оподаткування базується на квадратурі, у стратегії вказано, що потрібно оцінювати ринкову вартість).
Згідно Нацстратегії, нова модель оподаткування нерухомості має запрацювати не раніше 2027–2028 років.