Президент запровадив мораторій на безпідставні перевірки та втручання уряду в діяльність бізнесу, щоб зменшити тиск на підприємців та сприяти економічному зростанню. Проте, попри обнадійливі запевнення, запропоновані заходи виглядають досить обмеженими та викликають низку запитань. Чи справді мораторій надасть суттєву підтримку бізнесу, чи це лише короткострокова ініціатива, спрямована на покращення іміджу влади? Розгляд цього рішення проводили Дмитро Павленко, партнер Deloitte Ukraine, та Михайло Колядінцев, менеджер юридичної практики Deloitte Ukraine.
Щорічно передплачуйте 6 випусків журналів Forbes Україна з цікавими матеріалами, рейтингами та аналітикою, починаючи від 1350 гривень .
21 липня 2025 року Володимир Зеленський Указом № 538/2025 увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) про вжиття правових та організаційних заходів, спрямованих на встановлення мораторію на незаконні перевірки та втручання державних органів у діяльність підприємств, а також стимулювання економічного зростання в Україні.
Це рішення РНБО окреслює кілька завдань для державних органів щодо скорочення перевірок та сприяння веденню бізнесу.
Популярна категорія Гроші Побачення вчора Гроші турбулентності. Другий інвестиційний посібник Forbes Ukraine під час Першої світової війни. Що можна заробити в наступні 12 місяців і чи справдилися прогнози минулого року?
Зеленський раніше зазначав, що тимчасове припинення перевірок та втручання уряду в діяльність бізнесу слугуватиме захистом підприємців від надмірного тиску. Після цього прем'єр-міністр України Юлія Свириденко також заявила про намір запровадити річний мораторій на перевірки бізнесу.
Новини виглядають оптимістичними, і я хотів би підтримати всі запропоновані ініціативи, але насправді ситуація знову видається невизначеною.
“Будь ласка, утримайтеся від повторення цього.”
Спочатку ми стикаємося з нормативним декларуванням небажаних симптомів у рамках державної системи та спробою боротися з ними за допомогою «гомеопатії».
Бізнес робить внесок у ВВП, створює робочі місця, сплачує податки та військові збори , веде військовий облік тощо. Водночас було відзначено (далі лише цитуємо назву рішення РНБО) проведення державними органами «необґрунтованих перевірок» та «втручання в діяльність». Такі дії свідчать про потенційні порушення законодавства.
Якби таке порушення було поодиноким випадком, РНБО не втрутилася б. Таким чином, нелегітимність дій податкових та митних органів виглядає системною, навмисно спрямованою проти бізнесу. Цей висновок не є унікальним; будь-який досвідчений підприємець підтвердив би його. Однак зараз РНБО визнає цей висновок.
Як державна система карає ці органи, що становлять екзистенційну загрозу для підприємців? Вона вимагає від них тимчасово утриматися від таких незаконних дій шляхом запровадження мораторію.
Які альтернативні дії можна вжити, якщо «необґрунтовані перевірки» та «втручання» є порушеннями закону? Таких дій існує безліч. Винні повинні нести юридичні наслідки, а самі органи повинні нести політичну відповідальність. Повноваження органів-порушників повинні бути нормативно змінені/обмежені, і ці органи можуть потребувати реорганізації або розпуску. «Негайне оперативне втручання» має замінити «гомеопатію».
Наразі єдиним засобом впливу є мораторій. Раніше такі мораторії вводилися лише у зв'язку з пандемією коронавірусу та воєнним станом. Цим рішенням РНБО порівнює загрози, що виходять від певних державних органів, із загрозами смертельних вірусів та війни.
Мораторій лише частковий
Є й хороші новини. Підприємці, ймовірно, оцінять хоча б цей тимчасовий захист від свавільних дій чиновників. Однак детальний аналіз вжитих заходів показує, що вони досить обмежені та справді захистять лише небагатьох.
РНБО доручає Кабінету Міністрів оперативно обмежити перевірки державною податковою та митною службами України двома категоріями платників:
- уповноважені економічні оператори , яких станом на травень 2025 року, за даними Державної митної служби, налічувалося лише 90;
- особи, віднесені до категорії низького ризику та які не займаються обігом підакцизних товарів.
Точне визначення поняття «низький ступінь ризику» залишається незрозумілим. Ймовірно, воно стосується критеріїв ризику, визначених Порядком формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів № 524 від 2 червня 2015 року, та «білим бізнес-клубом».
Незважаючи на заголовки, мораторій буде дуже вибірковим і торкнеться лише обмеженої групи людей. Навіть «гомеопатія» буде в обмальі.
Що таке підхід, що ґрунтується на оцінці ризику?
РНБО також закликає Кабінет Міністрів