Бізнес розкритикував анонсований Кабміном пакет підвищення податків. «Ми або беремо на себе відповідальність, або живемо в якійсь власній реальності, де хтось інший нехай воює і платить податки», – сказав у інтервʼю для «РБК-Україна» голова Міністерства фінансів Сергій Марченко, 43. Forbes публікує основні тези з інтерв’ю Марченка
Пряма мова міністра скорочена та відредагована для ясності.
Чому необхідно підвищити податки
Несправедливо, коли частина громадян працюють офіційно, сплачують ПДФО, військовий збір та ЄСВ, а інші надають перевагу оптимізації через мінімальну зарплату або ФОПи.
У нас з офіційно влаштованих 70% – це державний сектор, де не можна приховати свою заробітну плату, але від усіх працюючих частка держсектору не є значною. Саме тому розширення бази оподаткування військовим збором – правильний крок, щоб кожен громадянин України, який працює, мав можливість зробити свій внесок у підтримку Збройних сил.
Збільшення ставки ПДВ – опція, яка завжди присутня, але вона водночас дуже проста і болюча для простих громадян.
Ми на всіх етапах проговорювали це питання з МВФ. Громадянам та бізнесу важливо розуміти, що ці податкові ініціативи необхідні саме зараз. Це сигнал для наших партнерів. Багато хто на Заході шукає виправдання, чому Україні варто обмежити підтримку. Підвищуючи податки, ми показуємо, що готові до найбільш непростих рішень.
Міністр фінансів Сергій Марченко Фото надано пресслужбою
Про ризик тінізації в економіці через підвищення податків
Питання «тіні» завжди виникає, коли йдеться про підвищення ставок податків. Сподіваємося, що між несплатою податків і потребою забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір.
Оподаткування, та ухилення від нього, можна порівняти з мобілізацією. Ми або беремо на себе відповідальність, або живемо в якійсь власній реальності, де хтось інший нехай воює і платить податки.
Пропонуємо досить мʼякий варіант, враховуючи наші потреби на рік – 2 трлн грн, які повністю не забезпечуються податками. Якщо бізнес хоче працювати в Україні, то саме зараз час усвідомити, що питання безпеки має бути вирішено за рахунок збільшення податків.
Купівля авто зараз не є нагальною критичною потребою. А для сектора безпеки і оборони автомобілі ввозяться без мита та без сплати ПДВ.
Я бачу багато критики на нашу адресу від автодилерів, які кажуть, що запровадження військового збору на купівлю авто призведе до тінізації ринку. Це можливо. Але тоді це питання до правоохоронних органів.
Про потреби бюджету
Бажано зібрати 120 млрд грн за рахунок збільшення податків ще цього року. Це можливо, але потрібна системна парламентська робота. Поки ж у нас пауза через перерву в роботі Ради, і це нас турбує.
Щомісяця витрачаємо на сектор безпеки і оборони 166 млрд грн, кожного дня – в середньому 5,6 млрд грн. Усі кошти, що ми маємо на казначейському рахунку через податки або внутрішні запозичення, спрямовуються на нього.
Загальна потреба становить 500 млрд грн. Чи це задовольняє відповідні військові органи? Звичайно, ні. Вони оперують цифрами, які починаються з трильйонів.
Про ініціативу українського кешбеку
Коли нас критикують за 3 млрд грн, а наша потреба 500 млрд грн, то я вважаю, що це з боку цих критиків досить непрофесійно.
«Кешбек» – це урядове рішення, яке ми підтримуємо.
Про повернення НБУ до друку грошей
Зараз це питання не обговорюється. Але у програмі МВФ передбачені умови, коли ми можемо розраховувати, що Нацбанк купуватиме облігації уряду.
Проте вже другий рік ми не підходимо навіть близько до цього процесу. Так званий емісійний податок для нас буде гіршим, ніж будь-яке інше джерело.
Сергій Марченко разом з головою НБУ Андрієм Пишним та прем’єр-міністром Денисом Шмигалем
Про оподаткування посилок
В Україні практично вся електронна комерція знаходяться в «тіні». У рамках ліміту €150 неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все.
І це проблема значно більша, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті. Достатньо поцікавитися, як працює інтернет-торгівля: як зареєстровані бізнеси, скільки податків сплачують, яким чином імпортують і чи сплачують імпортний ПДВ.
За статистикою за 2023 рік без оподаткування митними платежами імпортовано 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень. При цьому ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з цих посилок.