Україна стикається зі значними викликами в управлінні державними фінансами, особливо з огляду на триваючий конфлікт та скорочення іноземної допомоги. Витрати на безпеку, соціальне забезпечення та охорону здоров'я дедалі частіше критикуються за їхню неефективність. Як наслідок, необхідність оптимізації бюджетних витрат стала ще більш нагальною. Чи ефективно функціонують чинні механізми контролю, і які корективи необхідні для забезпечення розумного використання обмеженого державного бюджету? Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, розглядає цю тему.
Подарунок для справжніх лідерів
Сертифікат Forbes — 365 днів доступу до першокласної аналітики, ідей та неймовірних історій успіху. Купити зараз
Мої читачі часто запитують про ефективність використання державних ресурсів, і цю тему нещодавно порушували глядачі моїх відео. Це поширена тема обговорення на численних зустрічах з бізнесом, де вони припускають, що скорочення нераціональних бюджетних витрат може слугувати альтернативою підвищенню податків восени 2024 року.
З плином часу це питання, ймовірно, загостриться, особливо з наближенням 2026 року, коли ми об'єктивно отримуватимемо менше іноземної допомоги через такі програми, як Механізм допомоги Україні від ЄС та ERA від G7, причому більшість цих коштів, як очікується, буде використано до кінця 2025 року.
Популярна категорія Компанії Дата 28 квітня «Топ-менеджер, який не крастиме». Генеральний директор «Укрнафти» Сергій Корецький очолить «Нафтогаз». Яка спадщина чекає на нього?
Таким чином, незалежно від уподобань, нам неминуче доведеться впорядкувати бюджетні витрати.
Я погоджуюся, що значна частина державних коштів використовується неефективно, а реакція уряду була неадекватною. Щороку я пропоную зміни як до Бюджетної декларації, так і до проекту державного бюджету України, визначаючи сфери фінансування, які можна або повністю скасувати, або принаймні відкласти, особливо під час повномасштабної війни. Ця оцінка ґрунтується на ретельному вивченні минулих результатів у відповідних секторах.
У 2023 році Рахункова палата провела перевірки 399 суб'єктів господарювання, які управляли загальним ресурсом у розмірі 771 млрд гривень.
У процесі управління державними фінансами виявлено порушення та недоліки на суму 60,8 млрд гривень, причому понад 60% цих проблем зосереджені у трьох секторах: «безпека та оборона», «надходження державного бюджету» та «соціальна сфера та охорона здоров’я».
Неефективні витрати та нецільове використання коштів становлять 7,9% від загальної кількості перевірених витрат.
До кінця квітня 2025 року ми очікуємо звіту Рахункової палати за 2024 рік. Сумніваюся, що висновки будуть менш значними.
Ми маємо інструмент для щорічного перегляду видатків державного бюджету. 15 квітня уряд ухвалив постанову № 348-р «Про проведення переглядів видатків державного бюджету за окремими напрямками на 2025 рік».
Протягом року заплановано проведення оглядів, які охоплять 31 операційну сферу 19 головних розпорядників бюджетних коштів: Міністерство економіки, Міністерство закордонних справ, Міністерство у справах ветеранів, Міністерство освіти і науки, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство енергетики, Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство сільськогосподарського виробництва, Міністерство державного управління, Міністерство молоді та спорту, Міністерство юстиції, Міністерство культури , Міністерство соціальної політики, Державна комісія з ядерного регулювання України, АРМА, Національна академія правових наук, Національна академія наук та Економіко-фінансовий департамент Секретаріату КМУ.
Чотири «але» інструменту
Загалом, це видається підходящим інструментом — він спрямований на аналіз численних сфер державних витрат. Однак, слід зазначити кілька «але».
Обмежений перелік розпорядників бюджетних коштів, які будуть включені до оглядів державних витрат. Загалом, станом на 2025 рік, існує 71 головний розпорядник бюджетних коштів державного бюджету, 7273 розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня та 785 одержувачів коштів державного бюджету.
Ці цифри відображають лише державні бюджети. Місцеві бюджети також отримують кошти від держави через субвенції, гранти тощо, що стосується загалом 38 471 суб’єктів, відповідальних за розпорядження та отримання коштів.
Відповідно, цього року лише 27% головних розпорядників бюджетних коштів візьмуть участь у переглядах, тоді як решта структур можуть розслабитися.
Не всі аспекти їхньої діяльності будуть перевірені; досліджуватимуться лише дуже вибіркові сфери. Наприклад, у рамках Економіко-фінансового департаменту Секретаріату КМУ оцінюватиметься лише ефективність коштів, виділених на міжетнічні відносини, релігію та захист корінних народів і національних меншин. У сфері діяльності Міністерства сільського господарства та продовольства основна увага буде приділена сільськогосподарським університетам та аналізу геопросторових даних.
Загалом таких сфер та секторів 31. Навіть якщо один сектор охоплює кілька бюджетних програм, математично, ретельно перевіреним буде не більше 10% усіх бюджетних програм, що фінансуються цього року з державного бюджету.
Якщо оцінити рівні фінансування цих секторів, огляд переважно зосередиться на відносно незначних, незначних програмах. Наприклад, з вищезгаданого HFC Секретаріату