Минулий рік став ключовим для фінансового ринку України в контексті сприйняття викликів усіма стейкхолдерами ринку, швидкості реагування на виклики, можливості адаптації та готовності нових умов, загальної стійкості та гнучкості. Незважаючи на всі проблеми, які продовжують поставати перед ринком і у 2023 році, можна спостерігати процес його поступового відновлення.
Про те, як працює фінансовий ринок та, які виклики стоять перед ним у 2024 році, йшлося під час круглого столу, який проходив 9 листопада 2023 року в Києві за ініціативою Асоціації українських банків та АТ “Укрексімбанк”.
Міжнародна допомога
За словами директора департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ “Укрексімбанк” Антона Болдирева, на сьогодні активна комунікація Національного банку й Міністерства фінансів із міжнародними партнерами забезпечують стійке та ритмічне надходження фінансової допомоги, яка є ключовою для фінансування соціально-економічних видатків бюджету, збереження стабільності валютного ринку та повернення контролю над інфляційними процесами в економіці.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
“Сукупні надходження фінансової допомоги з початку повномасштабної війни складають понад 66 млрд дол. США. Це, зокрема, дало змогу наростити міжнародні резерви із 28 млрд дол. США до рекордних 42 млрд дол. США”.
Антон Болдирев директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг АТ "Укрексімбанк"
Болдирев вважає, що важливим компонентом для подальшого збереження стабільності та подальшого відновлення економіки є збереження ритмічного надходження міжнародної фінансової допомоги на тлі вступу багатьох країн насамперед США в період активних виборчих процесів та зростаючої геополітичної напруги у всьому світі.
У свої прогнозах НБУ на 2024 рік закладає, що рівень міжнародної допомоги сягне 39 млрд доларів. Водночас в бюджеті закладений середній курс долара на 2024 рік на рівні 40,7, що співпадає з медіанними ринковими очікуваннями.
Ліквідність банків
Банківська система успішно зберігає високу ліквідність та повернула майже весь обсяг (160 млрд грн) отриманих на початку 2022 року стабілізаційних позик від НБУ.
Директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирев зазначив, що наразі можна констатувати, що високоліквідні активи: депозитні сертифікати, ОВДП, залишки грошових коштів займають 2/3 в структурі гривневої частини активів банківської системи. Чистий портфель кредитів зменшився на 90 млрд грн, а в структурі активів суттєво знизився з 37 % до 24 %. При цьому основним драйвером кредитування виступають державні програми. Лише за програмою “5–7–9 %” під час воєнного стану було надано коштів на понад 155 млрд грн.
“Тож поновлення кредитування банками виступає важливим компонентом для забезпечення відновлення економічного зростання”, — підсумував він.
За словами директора департаменту ринків капіталу ПриватБанку Антона Коваленка, зниження облікової ставки відобразиться на зниженні дохідності державних цінних паперів, які сьогодні виступають одним із ключових джерел прибутку для банків.
Коваленко зазначає, що на тлі зменшення облікової ставки НБУ відбувається зниження ставок за банківськими кредитами — банки вже пропонують кредити під 14 %. Це вказує на загальний тренд до зниження відсоткових ставок і можливий вплив на ринок кредитування.
Банкір зазначив, що деякі банки вже почали кредитувати корпоративний сектор за ставками, нижчими, ніж доходність державних цінних паперів. Це вказує на конкурентну динаміку та стратегічні перетворення в банківському секторі.
У своїх прогнозах Коваленко висловив упевненість, що можна очікувати зниження відсоткових ставок за кредитами в найближчому майбутньому. Однак, враховуючи риторику НБУ, що спрямована на збереження привабливості депозитів, він вказав на можливе менше швидке зниження відсотків за депозитами порівняно з кредитами.
Інвестиції в ОВДП
Сьогодні, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) залишаються привабливим інструментом для інвестування, як для юридичних, так і для фізичних осіб, переконаний директор департаменту ринків капіталу АТ “Райффайзен Банк” Олег Клімас.
За його словами, це, зокрема, пояснюється відсутністю оподаткування ОВДП для фізичних осіб та більш високою відсотковою ставкою порівняно з депозитами банків.
Зазначивши відсутність оподаткування ОВДП, Клімас підкреслив, що цей аспект робить ці цінні папери більш привабливими для фізичних осіб, які можуть отримати дохід без подальших фіскальних втрат. Додатково, висока відсоткова ставка ОВДП у порівнянні з депозитними ставками банків робить їх більш вигідними для інвесторів.
Олег Клімас також підкреслив гнучкість, яку надає можливість продажу ОВДП на ринку будь-коли, у будь-який момент. Відмінності цього інструменту від депозитів полягають у тому, що ОВДП можна легко продати, отримавши не лише повернення вкладених коштів, а й можливість заробити додатково. Він підкреслив, що навіть в умовах зниження ставок ОВДП залишаються привабливими.
За словами експерта банки теж збільшили портфель ОВДП. Сьогодні у власності НБУ та державних банків понад 75 % загального портфелю ОВДП. Олег Клімас зазначив, що ризик реструктуризації внутрішнього боргу є мінімальним, адже Міністерство фінансів рефінансує більш ніж 100 % свого боргу.
Руслан Кільмухаметов, керівник відділу випуску боргових цінних паперів групи ICU, вважає, що ринок корпоративних та муніципальних облігацій радше являє собою серію окремих угод. Таким інструментом для фінансування своєї діяльності користуються недепозитні кредитні установи, основна частина з яких мікрофінансові та лізингові компанії, у яких немає можливості залучати депозити.
“Ви берете кредити з погляду, чи ваш бізнес потім зможе генерувати грошові потоки, які дадуть змогу повернути цей кредит. Відсоткова ставка — уже фіксована змінна в цьому випадку. Бізнес ймовірніше не бачить перспектив свого зростання. І це є достатньо велика проблема української економіки”, — зазначає він. Отже, бізнес утримується від банківських кредитів.
Банківська система оперує комерційними ризиками й не бере на себе ризики, пов’язані з війною. “На мій погляд, один із найбільших чинників, який може штовхнути банківський сегмент економіки України, — це страхування воєнних ризиків”, — каже він, наводячи приклад страхування автомобілів від воєнних ризиків. Це питання прорахунку, оцінки, розуміння, хто прийме кінцевий ризик. У випадку українських банків це може бути держава, міжнародні фонди, міжнародні фінансові інститути.
Виклики для фінансового ринку
Наступний рік із погляду макроекономічної ситуації також залишатиметься не простим для фінансової системи. Тривалість ведення бойових дій та їх важкопередбачувані наслідки й надалі лишатимуться ключовими ризиками для ринку, зазначає Антон Болдирев.
За його словами, за таких умов Національний банк України буде змушений підтримувати відносно жорсткі монетарні умови, а можливості зниження облікової ставки є обмеженими. Наразі ринок очікує, що рівень облікової ставки на кінець 2024 року буде в діапазоні 12–14 %.
Іншим важливим компонентом для подальшого збереження стабільності та подальшого відновлення економіки є збереження ритмічного надходження міжнародної фінансової допомоги на тлі вступу багатьох країн насамперед США в період активних виборчих процесів та зростаючої геополітичної напруги у всьому світі.
Також треба відзначити важливість існування умов для стабільного та безпечного експортування вітчизняної продукції морськими та суходільними шляхами, що є суттєвим джерелом надходження валюти до держави та основою економіки України.
За словами президента Асоціації українських банків Андрія Дубаса, сьогодні банківська система залишається стабільною завдяки трьом основним чинникам: виваженій монетарній політиці Національного банку, зовнішній фінансовій допомозі та ефективному банківському менеджменті.
Сьогодні банківська система залишається стабільною завдяки трьом основним чинникам: виваженій монетарній політиці Національного банку, зовнішній фінансовій допомозі та ефективному банківському менеджменті
Андрій Дубас президент Асоціації українських банків
Підсумовуючи, Дубас зазначив, що перед фінансовою системою України все ще стоять серйозні виклики, головними з яких є продовження війни та можливе скорочення міжнародної фінансової допомоги. Саме тому сьогодні необхідно спрямувати усі зусилля на відновленні економіки, активізацію кредитування бізнесу, пошуку ефективних інструментів страхування військових ризиків.