Розвиток культури активного довголіття вимагає зміни сприйняття бізнесом віку. Ця зміна повинна бути очевидною в практиці найму, управління та розвитку працівників. Заступник Міністра соціальної політики Дарина Марчак розповідає про те, як ми можемо усунути ейджизм на ринку праці та вплив цього на розвиток України.
Подарунок для справжніх лідерів
Сертифікат Forbes — цілий рік доступу до першокласної аналітики, розуміння та вражаючих історій успіху. Придбай зараз
Війна змусила нас дорослішати швидше, ніж ми очікували, вплинувши не лише на психіку. Після повномасштабного вторгнення населення України на підконтрольних Києву територіях скоротилося до 31 мільйона, за оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, з яких близько 5 мільйонів проживають на тимчасово окупованих територіях і понад 5 мільйонів живуть за кордоном.
Дефіцит людських ресурсів і старіння населення
Одним із результатів зменшення чисельності населення є брак робочої сили. За оцінками Мінекономіки, на ринку праці України буде дефіцит щонайменше 4,5 млн працівників. Тим не менш, значна кількість осіб наразі виключена з трудових ресурсів: за даними Міністерства соціальної політики, понад 850 000 внутрішньо переміщених осіб працездатного віку та близько 1 мільйона осіб з інвалідністю мають потенціал для працевлаштування.
Популярна категорія Інновації Дата сьогодні — Я не хотів продавати за безцінь. Перше інтерв’ю із засновниками Uklon після угоди з «Київстаром»: обговорення продажу компанії, тендеру на оцінку в $160 млн і майбутніх проектів після виходу
Додаткове занепокоєння викликає (відсутність) можливостей працевлаштування для осіб зрілого працездатного віку, багато з яких прагнуть працювати, але зараз стикаються з перешкодами для входу на ринок праці.
В Україні середній вік громадян зростав ще до війни. Однак повномасштабне вторгнення посилило цю тенденцію. В першу чергу це були дорослі з дітьми, які покинули Україну в пошуках безпеки, а їхні батьки залишилися.
Згідно з даними Євростату, з 4,3 млн українців, які перебували в країнах ЄС на кінець 2023 року, 60,7% були працездатного віку (18–64 роки), а 33,2% – діти віком до 18 років. Таким чином, середній вік українців в Україні зріс з 41 до 45 років (2020–2024). Зараз 25% громадян України мають вік 60 років і старше, і очікується, що ця цифра зростатиме.
Україна є частиною світового тренду
Згідно зі звітом глобальної страхової компанії Allianz, до 2050 року прогнозується, що 30% світової робочої сили будуть у віці 50 років і старше. Тенденція до довголіття є світовим явищем. Це корисна трансформація, яка відображає прогрес у медицині та покращення якості життя. Але в Україні ця тенденція є насамперед наслідком війни.
У відповідь на демографічні виклики Кабінет Міністрів працює над реалізацією демографічної стратегії України. Ця стратегія спрямована на створення сприятливих умов життя: доступного житла, безпечного середовища, високоякісної інфраструктури, інклюзивного ринку праці та соціальної єдності. Разом ці зусилля допоможуть зміцнити демографічну стабільність, підвищити народжуваність і заохотити українців повертатися з-за кордону. Успіх залежить від співпраці держави, бізнесу та громадського сектору.
Збільшення тривалості життя змушує нас переглянути майбутнє, оскільки воно вплине на всі сектори. Зросте частка дорослих кандидатів на ринку праці. Дійсно, дорослі, оскільки згідно з класифікацією ООН дорослими вважаються всі люди до 64 років, а «старість» починається з 65 років.
Профіль споживачів та їхній попит на продукти та послуги змінюватимуться. З віком сучасних 40-50-річних людей зростатимуть потреби в медичних послугах, допомозі по господарству тощо.
Державний сектор має покращувати послуги з догляду, громади повинні розвивати доступну інфраструктуру та приділяти пріоритет здоров’ю та дозвіллю людей похилого віку. Уряд має створити справедливу пенсійну систему, яка гарантувала б гідне життя у старості.
П'ять стовпів культури активного довголіття
Створення культури активного довголіття вимагає від компаній нового погляду на вік. Це повинно бути очевидним у практиці найму, управління та розвитку співробітників.
Нижче наведені основні відомості, засновані на міжнародній практиці, які можуть допомогти в культивуванні культури активного довголіття.
Багатоетапне життя. Традиційна триетапна модель життя – освіта, кар’єра, вихід на пенсію – потребує переходу до багатоетапної перспективи: включення навчання протягом усього життя, переривання кар’єри та нових професій.
Мало хто хоче займати ту саму посаду 30–40 років. Перенавчання дозволяє довше працювати і зменшує плинність кадрів.
Нові кар'єрні траєкторії. Традиційне просування по кар’єрних сходах до управлінського або вищого управлінського рівня більше не забезпечуватиме достатньої гнучкості для працівників.
Замість кар’єрної драбини ми повинні створити кар’єрну матрицю, яка дозволяє людям рухатися в різних напрямках: вгору, вниз і по горизонталі.
Різноманітні моделі роботи. Сучасна робоча сила має підвищені очікування від роботодавців і прагне більшої гнучкості щодо того, коли і як вони працюють.
Враховуючи тривалий термін служби, гнучкість може охоплювати