В України залишився місяць, щоб уникнути дефолту. Номінальна вартість міжнародних державних облігацій України становить $19,7 млрд, за даними Міністерства фінансів. Україна наразі винна $23,6 млрд по цих облігаціях з врахуванням прострочених платежів. Хіба в уряду недостатньо коштів для виплат за поточними зобов’язаннями приватним позичальникам? Пояснює старша наукова співробітниця в Київській школі економіки Олеся Верченко
Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!
Державний та гарантований державою борг України на 31 травня 2024 року складав 6115,26 млрд грн. Це приблизно 150 000 грн на особу населення країни (зважаючи на останні доступні дані щодо населення України станом на січень 2022-го у приблизно 41 млн осіб).
На початок 2024 року цей борг був майже на 10% нижчим і на той час становив 84,4% від ВВП. Це найбільший рівень державного боргу за історію незалежної України.
Такий рівень боргу вважається доволі високим. Хоча загалом у світі на кінець 2022-го сукупний державний борг складав близько 92% від світового ВВП і в середньому був на рівні 113% від ВВП для розвинутих країн та 65% для країн, що розвиваються, свідчать дані МВФ.
Український державний борг у відсотках до ВВП є співмірним з боргом Аргентини, Бразилії та цілої низки інших країн «глобального півдня». Проте саме зараз знову почалося активне обговорення питання про ймовірний дефолт України по державному боргу.
Чи все так погано, і як з цим жити далі?
Державний борг України – не унікальний випадок
У світі немає жодної країни (за винятком, напевно, лише Макао), яка б не мала державного боргу. Щобільше, «повний» розрахунок за державними боргами насправді відбувається дуже рідко.
Натомість країни постійно беруть нові позики, за допомогою яких зокрема покривають свої зобов’язання по старих боргах. Тому можна сказати, що, наприклад, уряд США ще й досі не розрахувався з боргами, які взяв близько 160 років тому для фінансування війни між Півднем та Північчю.
Саме тому високий рівень боргу сам по собі хоч і є причиною для занепокоєння, але відіграє менш критичну роль, ніж реальний доступ до міжнародних фінансових ринків: поки є попит інвесторів на державні облігації певної країни, рефінансування боргу, тобто «перепозичення», є справою техніки.
На жаль, війна та зумовлені нею високі економічні ризики означають, що ринкові відсоткові ставки на нові кредити для України є неприйнятно високими (хоч і цілком обґрунтованими). Тобто приватні ринки для нас по суті закрилися.
Це сталося ще на початку війни, і коли два роки тому уряд України мав зробити чергові великі платежі за своїми зобов’язаннями, йому натомість вдалося переконати групу приватних інвестиційних фондів дати відстрочку на виплати по державних облігаціях до 1 серпня 2024 року.
Для довідки: технічно така відстрочка є еквівалентна дефолту, хоча репутаційно вона має значно м’якші наслідки для майбутнього доступу до міжнародних фінансових ринків, ніж одностороння відмова виконувати свої зобов’язання.
Попередня відстрочка закінчиться менш ніж за місяць. Зараз уряд України проводить активні переговори з приватними інвесторами щодо реструктуризації державного боргу, що лежить у їхніх портфелях.
Загалом, за даними Міністерства фінансів, номінальна вартість міжнародних державних облігацій України становить $19,7 млрд. Це майже 14% сукупного державного боргу. Україна наразі винна $23,6 млрд по цих облігаціях з врахуванням прострочених платежів, свідчать розрахунки JPMorgan.
Окрім того, уряд додатково винен $2,6 млрд за попередніми домовленостями у вигляді ВВП-варантів (реструктуризація зовнішнього боргу 2015 року) та ще близько $1,5 млрд по гарантованих державою міжнародних облігаціях «Укравтодору» та «Укренерго».
Реструктуризація може означати або списання значної частини боргу, або обмін старого боргу на інші, зазвичай більш довгострокові зобов’язання.
У поточних перемовинах уряд України намагається зменшити вартість боргу на близько 60%, інвестори ж наразі готові погодитися лише на «стрижку» у 20-30%. Зазвичай перемовини з приватними кредиторами займають декілька місяців, якщо не довше, в той час як у нас відлік пішов на тижні. Саме тому поточна ситуація є такою гострою та потребує нагального вирішення.
Реструктуризація або дефолт
Україна вже має домовленості з офіційними двосторонніми кредиторами (урядами інших країн і міжнародними організаціями) на мораторій щодо виплати боргів до 2027 року. Проте нова програма МВФ для України містить вимогу щодо реструктуризації комерційного боргу, хоча й без конкретних термінів її виконання.
Якщо буде оголошено дефолт без погодженої реструктуризації приватного боргу чи без погодженого продовження поточного мораторію з приватними інвесторами, на Україну накладуть додаткові обмеження щодо отримання додаткового фінансування від міжнародних організацій (МВФ, Світового Банку і т.ін.) у майбутньому.
Зважаючи на те, що Україна наразі отримує значну підтримку з усього світу, чому взагалі йде мова про дефолт? Хіба в уряду недостатньо коштів для виплат за поточними зобов’язаннями приватним позичальникам?
Ні, не достатньо, бо більша частина міжнародної підтримки є або нефінансовою, або має цільове призначення.
Окрім того, за умов значного дефіциту державного бюджету (понад 20% ВВП у 2024 році за прогнозами НБУ) значні виплати іноземним інвесторам навряд чи будуть зрозумілими суспільству і можуть дестабілізувати ситуацію на валютному ринку.
Тому реструктуризація або дефолт є неминучими.
Проте, що б не сталося у найближчому майбутньому стосовно зовнішнього боргу, наслідки будуть приблизно однаковими: доступ до приватних фінансових ринків для України буде суттєво обмеженим.
Саме тому підтримка стосунків з МВФ та виконання вимог програми щодо реструктуризації приватного боргу та інших економічних показників є надзвичайно важливими.