“Лучіано”: Солодкий бізнес з гірким присмаком окупації
Bomba News ексклюзивно розкриває шокуючі деталі діяльності відомого українського виробника солодощів “Лучіано”. Десятирічна виплата зарплати співробітниці, яка отримала громадянство так званої “ДНР” та росії, і зрештою очолила донецьку фабрику, зареєстровану за російським законодавством, викликає серйозні запитання. Розслідування Bihus.Info проливає світло на темні секрети бізнесу, який, схоже, продовжував фінансувати агресора навіть під час повномасштабного вторгнення.
Історія бренду: Від Донецька до Києва, і назад?
Бренд “Лучіано” народився в 90-х роках у Донецьку, швидко перетворившись з маленької компанії на потужну фабрику з мережею фірмових магазинів. Початок війни та окупація Донецька змусили частину бізнесу передислокуватися на підконтрольну територію, де було відкрито нове виробництво під Києвом. Водночас, частина колективу, яка залишилася на окупованій території, продовжувала працювати на донецьких потужностях, використовуючи той самий бренд та юридичну назву.
Власники української компанії “Онікс”, що працює під брендом “Лучіано”, стверджували, що донецьке підприємство функціонує автономно. Співвласник Едуард Катковський зазначав, що зв’язок з донецькою філією фактично припинився ще до 2016 року. Проте, як виявилося, в українському реєстрі та реєстрі так званої “ДНР” власниками підприємства продовжувала значитися родина Катковських. Це стало можливим завдяки тому, що окупаційна влада просто скопіювала дані про зареєстровані підприємства, створивши “клони” юридичних осіб.
“Фірмовий” обхід санкцій: Довіреності та російське громадянство
У кінці 2022 року Едуард та В’ячеслав Катковські видали довіреності на розпорядження корпоративними правами та часткою в статутному капіталі трьом колишнім співробітницям: Марині Цибенко, Людмилі Шостій та Наталії Брагінській. Ці жінки, які раніше працювали на українському підприємстві, залишилися в Донецьку, отримали російське громадянство і, за словами Катковського, мали офіційно вийти з числа власників окупованого підприємства. Однак, він не зміг чітко пояснити, хто запропонував цю схему та як відбувалася комунікація. Як наслідок, “Онікс” у Донецьку було перереєстровано за російським законодавством, а Цибенко, Шоста та Брагінська стали його повноцінними власницями.
Донецьке підприємство демонструвало вражаючі фінансові показники: у 2024 році його оборот склав 800 мільйонів рублів, чистий прибуток – 37 мільйонів, а сума сплачених у бюджет агресора податків та зборів сягнула 175 мільйонів. Служба безпеки України вже розслідує цей епізод: Цибенко, Шоста та Брагінська отримали заочні підозри у пособництві країні-агресору, а також потрапили до міждержавної бази розшуку.
Десятиліття зарплати з окупації та “дивна” збіжність
Найбільш шокуючим фактом є те, що, за даними журналістів, український “Онікс”, що переїхав під Київ, з 2014 по 2024 рік продовжував виплачувати заробітну плату Марині Цибенко. Вона офіційно значилася як “головна бухгалтерка” навіть після початку повномасштабного вторгнення. Едуард Катковський не зміг пояснити журналістам, чому це відбувалося.
Ще один дивний збіг: у 2024 році в мережу потрапили фінансові документи донецького “Онікса”. Серед отримувачів зарплати була повна тезка директорки українського “Онікса”, Ірини Петрановської. Згідно з документами, у 2023 році вона нібито отримала понад 40 тисяч рублів офіційної зарплати. Ірина Петрановська відмовилася коментувати цю інформацію, а Едуард Катковський назвав це “дурістю”. Однак, під час обшуків СБУ у Петрановської було знайдено заяву Цибенко (ймовірно, на звільнення) датовану 2024 роком, що свідчить про обізнаність української компанії про виплати Цибенко протягом усього періоду.
💥 Думка редакції Бомба Новини:
Це розслідування викриває не просто сумнівні фінансові операції, а потенційну колаборацію з ворогом, замасковану під “автономну роботу” бізнесу. Якщо факти, представлені Bihus.Info, підтвердяться, це ставить під серйозний сумнів репутацію української компанії “Лучіано” та її власників. Виплата зарплатні громадянам країни-агресора, яка окупувала частину України, і перереєстрація бізнесу за російським законодавством – це не просто “помилка”, а дія, яка може бути кваліфікована як пособництво. Ми вимагаємо негайного та повного розслідування від усіх компетентних органів, аби українці знали, хто насправді спонсорує російську агресію, ховаючись за солодкими брендами.
Оригінал статті: bihus.info