Україна пам’ятає. Світ має знати.
Розслідування «Схем»: Хто стоїть за смертю Віри Гирич?
Рівно чотири роки тому, 28 квітня 2022 року, Київ, як і вся Україна, жив у страху та надії. У цей день російський агресор завдав чергового підступного удару по серцю України, запустивши крилаті ракети. Жертвами цієї безжальної війни стають найцінніші – ті, хто своєю працею наближав перемогу, хто висвітлював правду, хто жив і творив для майбутнього. Однією з таких жертв стала Віра Гирич, талановита журналістка, продюсерка Української служби Радіо Свобода. Її життя обірвалося внаслідок ракетного обстрілу, який став жорстоким нагадуванням про невибірковість російського терору. Сьогодні, напередодні чергової річниці цієї трагедії, програма «Схеми» (Радіо Свобода) представляє фільм-розслідування «Віра», який проливає світло на деталі того фатального дня, називаючи імена тих, хто несе відповідальність за смерть Віри та інших мирних українців.
Деталі злочину: Від літака до загибелі
Автор розслідування, Сергій Андрушко, провів копітку роботу, детально відтворивши ланцюг подій, що призвели до загибелі Віри Гирич. Вже не вперше українські журналісти разом з міжнародними партнерами розкривають механізми російської агресії, але це розслідування має особливий, болісний відтінок – воно присвячене їхній колезі. Матеріали розслідування дають змогу зрозуміти, з якого саме російського аеродрому злетів літак, який ніс смерть, якою була його модель, який тип ракети було використано, і, найголовніше, як вона подолала шлях до київського будинку, де загинула Віра.
Залишки ракети, що зруйнували квартиру Віри Гирич, стали ключем до ідентифікації. Експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та військові фахівці, опитані «Схемами», однозначно визначили тип озброєння – це стратегічна ракета класу «повітря-земля» Х-101. Ця ракета перебуває на озброєнні виключно російської армії, що ще раз підкреслює її приналежність до російського агресора.
Офіційне українське слідство встановило, що смертоносна ракета була випущена з бомбардувальника Ту-95МС. А згідно з розслідуванням «Схем», місцем базування цих потужних стратегічних бомбардувальників є російський аеродром «Енгельс». Супутникові знімки від 28 квітня 2022 року, отримані журналістами, демонструють десятки літаків Ту-95МС та Ту-160 – носіїв ракет Х-101 – зосереджених на цьому аеродромі. Це свідчить про масштабність підготовки до обстрілу.
Загалом, того дня, за даними слідства, з чотирьох Ту-95МС було запущено шість ракет. Дві з них досягли Києва, а одна – стала причиною загибелі Віри Гирич. Розслідування відстежило маршрут цієї ракети: від зльоту літаків з «Енгельсу» близько 15:33, запуску Х-101 в районі Астраханської області, до трагічного влучання у будинок у Шевченківському районі Києва. Цікаво, що ракета зайшла на територію України з півночі, з боку Сумської області, пролетівши під Черніговом, а потім зробила розворот, зайшовши до столиці із заходу. Ця деталізація маршруту є надзвичайно важливою для подальшого притягнення винних до відповідальності.
Людський вимір трагедії: Імена відповідальних
«Схеми» не зупинилися на технічних деталях. Розслідування пішло далі, ідентифікуючи конкретних осіб, причетних до програмування траєкторії польоту ракет. Йдеться про членів секретного підрозділу в складі головного обчислювального центру військ Росії. Раніше журналісти Bellingcat, «Інсайдера» та Der Spiegel вже називали ім’я керівника цього підрозділу – Ігоря Багнюка. Тепер, завдяки масиву метаданих телефонних дзвінків за 28 квітня 2022 року, журналістам вдалося з’ясувати, з ким саме Багнюк спілкувався в день загибелі Віри Гирич.
Серед співрозмовників – Станіслав Міньков, який працює над програмуванням маршрутів для ракет Х-101, Дмитро Гамалєєв, зареєстрований за адресою головного управління ФСБ Росії у Москві, В’ячеслав Александрович, зареєстрований за московською адресою Генштабу ЗС РФ і Міноборони, та Павло Обухов з іншої команди наведення ракет цього ж секретного підрозділу. Цей список – це список тих, хто безпосередньо брав участь у плануванні ракетних ударів по мирних українських містах.
Журналістам вдалося додзвонитися до В’ячеслава Александровича. На запитання про відповідальність за загибель мирних людей, він відповів з неприхованою зневагою: «Копайте собі яму, вона скоро ваша буде». Це цинічна відповідь, яка показує повну відсутність каяття у тих, хто безпосередньо виконує накази про знищення.
Інші двоє співробітників секретного підрозділу, Олексій Бетехтин та Олексій Волков, також не виявили жодного співчуття. Бетехтин порадив журналісту «запитати» про його роботу «у свого президента», а Волков заявив, що «щось бачив у новинах, ракети, хтозна, куди падають, я щось особливо не в курсі». Така байдужість та небажання брати на себе відповідальність вражають, але не дивують, адже це типова поведінка для виконавців злочинів.
Розслідування також називає імена командирів, які могли керувати пілотами стратегічних бомбардувальників на аеродромі «Енгельс». Це полковник Микола Варпахович, командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії, Олег Скитський, командир 121-го авіаполку, та Олександр Симоненко, командир 184-го важкого бомбардувального авіаполку. Варто зазначити, що Олег Скитський – син колишнього військового льотчика, який на запитання про злочини його сина відповів: «А як ви ставитеся до того, що ваші війська 8 років бомбили Донбас?». Це типова риторика російської пропаганди, яка намагається виправдати власні звірства, перекладаючи відповідальність на жертву.
Окрім цього, «Схеми» ідентифікували одного з виробників компонентів ракети – науково-виробниче підприємство «ЭлТом». Деталь з ракети, знайденої у будинку Віри Гирич, була виготовлена саме цим підприємством. Генеральний директор компанії Айтеч Біжев, який керував «ЭлТом» під час повномасштабного вторгнення, відкрито заявляв про виробництво продукції «подвійного призначення, військової і цивільної». Це ще один доказ того, як російська промисловість безпосередньо бере участь у військовій агресії.
Віра Гирич загинула 28 квітня 2022 року, в той день, коли до Києва з візитом прибув Генеральний секретар ООН. Це був виклик міжнародній спільноті. Тіло журналістки знайшли під уламками будинку наступного ранку, 29 квітня. У Віри залишилися батьки та дорослий син. Вона працювала в київському бюро Радіо Свобода з лютого 2018 року, а до цього – на провідних українських телеканалах, будучи професіоналом своєї справи.
Загибель Віри Гирич викликала широкий резонанс. На неї відреагували президенти України та США, дипломати, представники громадськості та колеги. Тодішній президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай висловив глибоке обурення та сум з приводу цієї трагічної втрати. Але слова співчуття не повернуть життя. Лише справедливість, покарання винних і пам’ять про жертв можуть стати запорукою того, що подібні звірства ніколи не повторяться.
💥 Думка редакції Бомба Новини:
Розслідування «Схем» – це не просто журналістська робота, це акт справедливості. Вбиваючи журналістів, Росія намагається знищити правду. Але правда завжди знаходить шлях. Імена, названі у цьому розслідуванні – це не просто прізвища, це докази військових злочинів. Ми, як «Бомба Новини», переконані, що жоден російський командир, жоден розробник ракети, жоден чиновник, причетний до цих злочинів, не уникне відповідальності. Міжнародний трибунал, трибунал над воєнними злочинцями – це те, що чекає на Росію. А пам’ять про Віру Гирич, як і про всіх жертв російської агресії, назавжди залишиться в наших серцях і стане символом боротьби за правду та справедливість. Ми закликаємо всі міжнародні організації, правоохоронні органи, громадськість – не забувати і вимагати справедливості для Віри та мільйонів інших українців, чиє життя було зруйноване російським агресором.
За даними порталу: www.radiosvoboda.org