Рада спростила списання військового майна – закон 15.04.2025 15:24 Укрінформ Верховна Рада в цілому схвалила закон, спрямований на вдосконалення процесів управління та списання військового майна.
Про це повідомила співголова депутатської фракції “Європейська солідарність” Ірина Геращенко в Telegram, передає Укрінформ.
Законодавчу пропозицію підтримав 321 народний депутат.
Документ вносить зміни до законів “Про правовий режим майна Збройних Сил України”, “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, “Про Службу безпеки України”.
Згідно із запропонованим законом, списання військового майна здійснюватиметься командирами військових частин та посадовими особами органів військового управління відповідно до повноважень у порядку, визначеному Міноборони. Крім того, особливості процесу списання СБУ встановлюватиме сама СБУ.
Пропонується скасувати вимогу щодо списання на підставі актів технічного стану та актів огляду.
Крім того, пропонується списувати військове майно (крім стрілецької зброї та нерухомого майна), витрачене, утилізоване або виведене з ладу внаслідок використання під час воєнного стану, незалежно від номенклатури охоронних послуг, якщо його вартість не перевищує 1 млн 700 тис. грн за акт, без погоджень та погоджень.
Наказ про списання відповідного майна повинен бути виданий командиром військової частини після отримання рекомендації комісії про списання.
Службове розслідування для встановлення причин та обставин знищення (втрати), пошкодження, нестачі, передчасного зносу, надмірного використання військового майна чи зниження його вартості не може бути призначене у випадках, передбачених законом.
Ініціатори законодавчої ініціативи стверджують, що у разі знищення, втрати, пошкодження чи нестачі військового майна, а також погіршення чи знецінення внаслідок бойових пошкоджень чи дій противника, у тому числі під час виконання бойових завдань, таке майно списується на підставі одного акта списання без погодження (за винятком нерухомого). У цьому акті має бути детально описана подія та перелік військового майна, яке підлягає списанню.
Акт складається комісією, підписується не менш як двома учасниками або свідками події за їх наявності та протягом 30 днів подається на затвердження командиру частини або посадовій особі органу військового управління.
При цьому акти списання військового майна вартістю понад 1 млн 700 тис. грн одним актом мають бути погоджені відповідними командирами або іншими керівниками органів військового управління, підпорядкованих військовим частинам, майно яких списується за цим актом.
Посадова особа, яка приймає акт на погодження, повинна його затвердити або відмовити в його затвердженні протягом не більше 20 днів з моменту отримання. У разі відмови необхідно надати мотивоване пояснення із зазначенням недоліків, які необхідно усунути.
Строк перегляду рішення після усунення недоліків і повторного подання не може перевищувати 15 днів.
Закон «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, заподіяну державі» щодо службових розслідувань передбачає, що розслідування не може бути розпочато, якщо шкода сталася внаслідок дій противника або у зв’язку з виконанням окремими особами бойового завдання.
Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, профільними правоохоронними органами, Службою зовнішньої розвідки України, Держспецзв'язку, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.
Як повідомляв Укрінформ, сьогодні Верховна Рада з другої спроби ухвалила в першому читанні законопроект про пенсії прокурорів.
Ілюстративне фото
Армія Закон Верховна Рада Майно
Источник: www.ukrinform.ua