Як гранти “Власни” змінюють долю українських підприємців Звіт 10.09.2025 09:30 Укрінформ Державна програма “Власна” вже третій рік поспіль підтримує вітчизняний бізнес у воєнний час. Аналізуємо її внесок в економіку
Початок минулого тижня – 2 вересня – у столиці видався зовсім не спокійним. Замість ділового ранку серед білого дня пролунав рев сирен та цинічний напад ворожих «шахідів» на мирне місто. Саме в таких умовах розпочався форум «Стійкість: підприємництво у воєнний час», присвячений третій річниці державної програми «Власна справа».
Журналісти Укрінформу мали можливість спостерігати за впертістю та рішучістю його учасників, яких не злякали ні три з половиною години авіанальотів, ні гуркіт збитих безпілотників над головою. Підприємці залишалися на місцях, знайомилися один з одним, обмінювалися досвідом, пили каву та терпляче чекали, поки ППО виконає свою роботу. Зрештою, вони так само терпляче чекають світла після відключень електроенергії та повернення працівників з фронту. Бо бізнес для них – це не просто робота, а й спосіб утримати країну на плаву. Захід об’єднав, окрім урядовців та дипломатів, бізнес-асоціації та людей, які вже змінили своє життя завдяки державним грантам. І якщо щось і могло найточніше описати той день та настрій бізнес-спільноти, то це слово «незламність».
ВІД ІДЕЇ ДО РЕЗУЛЬТАТУ: ТРИ РОКИ «ВЛАСНОГО БІЗНЕСУ»
За три роки дії державної програми підтримки підприємництва у воєнний час «Власна справа» понад 28 000 українців отримали гранти на розвиток власного бізнесу. Це 52 000 нових робочих місць та тисячі історій про те, як малий бізнес під час повномасштабного вторгнення підтримує країну там, де великі корпорації зупинилися або були змушені піти.
Тетяна Бережна
Тетяна Бережна, виконуюча обов’язки Міністра культури та стратегічних комунікацій, згадала перші кроки проєкту: «Ми запустили «Власну справу» насамперед як платформу для ідей та натхнення. Було багато сумнівів, але головним рушієм була віра в людей. За три роки підтримку отримали понад 28 тисяч українців, і це реальні зміни в їхньому житті та економіці країни», – наголосила вона під час відкриття форуму.
Нагадаємо, що грантова програма «Власна справа» – це державна підтримка, яка надає безповоротні кошти для започаткування або розвитку бізнесу. Тобто це не кредит, який потрібно повернути, а фінансова допомога, яка дає змогу розпочати новий бізнес або масштабувати існуючий.
Програма діє в рамках урядового проєкту «eWork» та має кілька напрямків, орієнтованих на різні категорії учасників. Основні умови програми включають створення 1–4 робочих місць, залежно від суми гранту; використання коштів відповідно до напрямків, передбачених бізнес-планом; сплату податків і зборів до бюджету та ведення бізнесу протягом щонайменше трьох років.
Базовий формат передбачає гранти від 50 до 250 тисяч гривень для будь-яких громадян, які мають бізнес-ідею або вже існуючий проект. Якщо сума перевищує 75 тисяч гривень, обов’язковою умовою є створення щонайменше одного робочого місця. А окремо передбачено грант до 500 тисяч гривень для підприємців з Харкова та області, які зазнали особливих труднощів через війну.
Розділ програми, присвячений ветеранам, дозволяє військовослужбовцям, ветеранам, людям з інвалідністю внаслідок війни та членам їхніх сімей отримувати значно більші суми – до 250 000 гривень, 500 000 гривень або навіть 1 мільйона гривень, залежно від кількості створених робочих місць (відповідно 1, 2 або 4).
Для грантів понад 500 000 гривень обов’язкове співфінансування: 70% коштів виділяє держава, 30% – підприємець. Додатковою вимогою є підтверджений досвід підприємницької діяльності не менше 12 місяців завдяки наявності зареєстрованої фізичної особи-підприємця або юридичної особи. Термін функціонування бізнесу в цьому напрямку може становити 3,5 або 7 років, а ветерани можуть отримати грант повторно за умови успішного виконання попереднього.
Окремий блок програми орієнтований на молодь віком від 18 до 25 років, яка на момент подання заявки не має зареєстрованої фізичної особи-підприємця. Головною умовою є відкриття фізичної особи-підприємця у разі позитивного рішення щодо фінансування.
Для молоді створення робочих місць не є обов’язковим, а розмір гранту становить до 150 000 гривень. Через три роки такі підприємці зможуть повторно подати заявку на грант на загальних умовах та отримати кошти до 250 000 гривень за умови створення щонайменше двох робочих місць.
Загалом, з моменту запуску «Власної справи» у липні 2022 року, держава інвестувала в програму понад 7 млрд гривень, а підприємці, які скористалися нею, повернули до бюджету майже 9 млрд гривень податків та зборів. Загалом, за три роки, понад 28 тисяч українців отримали мікрогранти на відкриття або розширення свого бізнесу, що створило близько 52 тисяч робочих місць. Це дає людям можливість залишатися в Україні, працювати та забезпечувати свої сім'ї навіть у воєнний час.
За даними Міністерства економіки, 59% учасників програми – жінки, а 41% – чоловіки. Географічними лідерами стали Львівська, Київська, Івано-Франківська, Рівненська та Харківська області. Найпопулярнішими напрямками бізнесу були роздрібна торгівля, інтернет-магазини, переробна промисловість та громадське харчування.
Мешканці прифронтових регіонів отримали особливу підтримку – на сьогодні 5500 підприємців з цих територій отримали фінансування та забезпечили робочими місцями майже 10 000 осіб.
Молодіжний напрямок також показав результати: з вересня минулого року 460 молодих підприємців віком від 18 до 25 років отримали загалом 66 мільйонів гривень. Серед учасників програми 2186 грантоотримувачів – ветерани або члени їхніх сімей.
Різноманітність створених бізнесів вражає: від вирощування спецій до виготовлення взуття для саперів, від приватних дитячих садків до мультипазлів у партнерстві з Warner Bros. За цими цифрами стоять десятки тисяч історій про віру в себе та мужність українців рухатися вперед навіть у найважчі часи.
КРЕАТИВНІ ІНДУСТРІЇ – НОВИЙ ПОГЛЯД НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
Цього року програма зазнала суттєвих змін – її розширення на креативні індустрії, що стало ключовою темою форуму. Відтепер підприємці та фрілансери у сферах культури, дизайну, кіно, музики, ігрової індустрії та інших суміжних сферах можуть отримати гранти від 100 000 до 1 мільйона гривень.
Згідно з умовами програми, для грантів до 100 000 гривень створення робочих місць не є обов’язковим. Для грантів до 200 000 гривень має бути створено одне робоче місце, для грантів до 500 000 гривень – два, але мільйонні гранти вимагають створення чотирьох посад для найманого персоналу. Гранти на великі суми понад 500 000 гривень видаються за принципом співфінансування: держава покриває 70% витрат, підприємець вносить решту 30%.
«Це зараз надзвичайно важливо, бо рідний український культурний контент замінює та витісняє ворожий контент. І це не просто розваги – це економіка, безпека та наш культурний фронт одночасно», – наголосила Бережна.
Програма фінансує конкретні потреби творчих працівників: постпродакшн аудіо та відео, монтаж, послуги коректури, авторські гонорари, меблі та обладнання для організації подкастів або приватних музеїв, бізнес-транспорт, ліцензоване програмне забезпечення, маркетинг та реклама, оренда приміщень та землі, лізинг та оренда обладнання.
«Кошти не видаються готівкою. Ви приходите в банк і кажете, для чого вам потрібна сума, банк її перераховує, і ви здійснюєте платіж. Все працює чітко», – запевнив міністр.
Попередні результати нової ініціативи не малі: 778 компаній-учасниць, 203 мільйони гривень грантів та 1245 створених робочих місць. Мета амбітна: видати ще 500 грантів до кінця року, щоб підтримати ще більше креативних українців.
Олексій Соболєв
Водночас, Міністр економіки, екології та сільського господарства Олексій Соболєв оголосив про плани подальшого розвитку ініціативи. Серед них планується збільшити розмір грантів та дозволити успішним підприємцям отримувати рефінансування, якщо вони виконали всі умови першого гранту.
Також пропонується забезпечити захист підприємців у разі їх мобілізації – виконання грантових зобов’язань буде призупинено на період проходження військової служби та відновлено після демобілізації.
ЯК ГРАНТИ ЗМІНИЛИ ДОЛЮ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМЦІВ
Державні грантові програми завжди викликали неоднозначну реакцію. Було багато критики, мовляв, «не час» витрачати бюджетні кошти на підтримку приватного бізнесу у воєнний час. Але, послухавши історії кількох підприємців, які скористалися можливостями «Власної справи», ми відповідально заявляємо – це працює. І ось конкретні приклади.
Ілона Замоцна
Ілона Замоцна з видавництва «Віхола» знає цінність українського слова як ніхто інший. Її компанія народилася у 2020 році – у той час, коли багато хто сумнівався у майбутньому, і вона разом із партнерами вирішила інвестувати в українську книгу.
«Якби така програма існувала на той час, це був би величезний прорив, адже ми покладалися на власні кошти, а починали лише з 1 мільйона гривень», – зазначає Ілона.
Шість жінок-засновниць, які одночасно стали власницями та співробітницями видавництва, 1 мільйон гривень власних заощаджень та велика віра в те, що українська книга має право на життя. Ілона Замоцна згадує ті часи з посмішкою: «Ми створили шість робочих місць, і нам потрібен був лише ще 1 мільйон гривень. З цього ми й починали».
Необхідно розуміти, що такий креативний бізнес, як видавнича справа, відрізняється від традиційного виробництва: у ньому немає машин чи складів готової продукції. Основою твору є авторське право, і всі процеси – від редагування до коректури – можуть відбуватися повністю онлайн. Фактично, співробітники можуть проживати в різних містах, а головним учасником залишається автор, який отримує роялті.
Саме через таку «віртуальність» видавничого бізнесу попередні грантові програми, що були зосереджені на закупівлі обладнання чи послуг, не працювали для видавців. Лише зараз, коли держава почала враховувати специфіку креативних індустрій, «Віхола» та інші видавництва отримали шанс використовувати фінансову підтримку для масштабування.
Для Ілони, зокрема, нові можливості з'явилися саме в той момент, коли суспільство відчуло особливу цінність рідної книги. Заборона на імпорт російських видань стала переломним моментом для видавничої справи – вона не лише очистила внутрішній ринок, а й збільшила попит на україномовні видання.
«Фактично, з 2022 року, коли було прийнято закон про заборону імпорту російських книг, суспільство почало говорити про розквіт україномовного книговидання. Шкода, що це сталося через зовнішні обставини, але добре, що рідна держава нарешті звернула увагу на цю сферу. Адже креативні індустрії стали частиною економіки, забезпечуючи її розвиток через розвиток суспільства», – наголошує співзасновниця видавництва. Сьогодні «Віхола», за її словами, не лише видає нові книги, а й формує середовище для молодих авторів та редакторів.
Марія Якуш
Марія Якуш, засновниця бренду видувного скла YaKUSH, мала схожий досвід масштабування. Її бізнес — це не лише виробництво посуду та декору, а й відродження унікальної української технології, що сягає корінням у 17 століття. Якщо світ знає муранське скло, то тепер завдяки Якуш він дізнається і про українське видувне скло.
Бренд був заснований у 2017 році на власні кошти, і шлях був нелегким: виробничий бізнес вимагає постійних фінансових вкладень. До повномасштабного вторгнення команда працювала лише на внутрішньому ринку. Але 2022 рік змусив їх шукати нові можливості – і саме грант допоміг їм зробити цей крок.
У 2023 році компанія «ЯКУШ» отримала фінансування на два ключові напрямки: ребрендинг (щоб впевнено заявити про себе на міжнародному ринку) та тестування екологічної упаковки з міцелію – інноваційного міцного матеріалу, який дозволяє безпечно доставляти тендітні продукти навіть до США та Європи. Завдяки цим змінам компанія вийшла одразу на п’ять нових ринків, а бренд отримав шанс закріпити світову репутацію українського скла як сучасного та екологічного.
«Цей грант був надзвичайно важливим для нас, адже він допоміг нам зробити те, на що завжди бракувало власних коштів. Якщо ми правильно використаємо кошти та поставимо правильні цілі, то державна допомога — це величезний поштовх і можливість, від якої нам точно не варто відмовлятися», — поділилася Марія.
Економіка Фінанси Міністерство економіки Війна з Росією Власний бізнес
Источник: www.ukrinform.ua