Як фізичні особи-підприємці адаптуються до нового податкового законодавства 27.03.2025 08:00 Укрінформ Чи пов’язане масове закриття малих підприємств на початку року з податковою реформою? Ми проводимо розслідування
Як повідомляє Державна податкова служба, минулого року фізичні особи-підприємці сплатили до державного бюджету 55 мільярдів гривень єдиного податку. Це на 59% більше порівняно з довоєнним 2021 роком. Крім того, підприємці накопичили мільярди гривень єдиного податку, який добровільно сплатили багато спрощенців. Влада прогнозує, що у 2025 році виручка від діяльності ФОП зросте. Підприємства все більше пристосовуються до складних умов, і, незважаючи на обставини, в країні існує постійний платоспроможний попит. Це відбувається на тлі скасування пільг, які були запроваджені на початку Великої війни, і підвищення певних податкових зобов’язань.
І навпаки, у січні припинили діяльність майже 60 тис. приватних підприємців. Деякі пояснюють цю тенденцію податковими змінами, тоді як інші стверджують, що це тимчасове явище під впливом багатьох факторів.
Отже, що ж відбувається в цьому секторі нашої економіки? Як фізичні особи-підприємці відреагували на податкову реформу, яких додаткових дій очікують від уряду та які попередження роблять?
ДІЛОВІ НАСТРОЇ: ЧОМУ БІЛЬШІСТЬ ФОПів ПЕСИМІСТИЧНІ?
Згідно з дослідженням Small Business Sentiment Index 2024, проведеним Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з OLX Україна та Райффайзен Банком, 51,5% підприємців висловлюють песимізм щодо поточного стану та майбутніх перспектив свого бізнесу. Навпаки, 21% учасників вважають, що їхні підприємства просуваються добре, а ще 27,5% вважають ситуацію нейтральною.
Щодо прогнозів на перше півріччя 2025 року, то 22% підприємців оптимістично дивляться на покращення, 31% не передбачають змін, а значні 47% песимістів вважають, що ситуація буде тільки погіршуватися.
Безсумнівно, основними викликами для всіх залишаються війна та потенційне погіршення ситуації на фронті, а також ризики завдати шкоди як підприємствам, так і критичній інфраструктурі, зокрема енергетичним системам. Зрозуміло, що нещодавні зміни щодо оподаткування та звітності внесли додаткову невизначеність.
Закон про підвищення податків набув чинності 1 грудня минулого року. Головною його зміною є підвищення ставки військового збору з усіх доходів громадян з 1,5% до 5%. З 1 січня почали стягувати військовий збір з фізичних осіб-підприємців, які раніше були звільнені від цього обов’язку. Крім того, для фізичних осіб-підприємців було відновлено обов’язковий єдиний соціальний внесок, який з початку Великої війни був необов’язковим. Ці зміни торкнуться спрощенців усіх груп.
Підприємці першої, другої та четвертої груп тепер щомісяця сплачують військовий збір у розмірі 800 гривень (10% мінімальної зарплати), єдиний податок (від 302,8 до 1600 гривень залежно від групи) та щоквартальний єдиний соціальний внесок у розмірі 1760 гривень на місяць. Для спрощенців третьої групи єдиний податок становить або 5%, або 3% виручки. Крім того, вони обкладаються ПДВ із суми доходу, квартальним військовим збором у розмірі 1% та єдиним соціальним внеском у розмірі 1760 гривень.
Також змінилися вимоги до звітності. Однією з найпомітніших змін є відновлення обов’язкової щомісячної звітності про доходи працівників. Тепер документацію необхідно подавати до 20 числа місяця, що настає за звітним, на відміну від попереднього квартального подання.
Андрій Забловський, Голова Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, Посол українського бізнесу, нагадує, що в перші роки Великої війни підприємствам вдалося ефективно адаптуватися до нових умов, зокрема завдяки зняттю багатьох регуляторних обмежень, зниженню податків і тимчасовому призупиненню певних акцизних зборів, а також кредитній та безповоротній підтримці для підприємництво.
«Коли уряд почав скасовувати застосування пільг і преференцій, повертатися до попередніх рівнів оподаткування та запроваджувати нові податки для певних категорій підприємців, це, зрозуміло, зустріло опір. Це пов’язано насамперед із тим, що це сталося на додачу до вже значних викликів, пов’язаних з війною та проблемами, пов’язаними з енергопостачанням, порушенням ланцюгів постачання та нестачею робочої сили. Інтенсивність цих викликів не зменшилася порівняно з першими місяцями конфлікту. Таким чином, відродження регуляторного, податкового та адміністративного тиску разом із перевірками погано сприймається легітимним бізнесом, який усвідомлює, що новий суспільний договір з державою необхідний для продовження боротьби і зрештою перемоги у війні», – прокоментував Укрінформу експерт.
У цьому контексті пояснюється різке скорочення кількості фізичних осіб-підприємців в Україні на початку цього року.
ЛІКВІДУЄМО «ВАлізу БЕЗ РУЧОК»: ЧОМУ ЗАКРИЛОСЯ СТІЛЬКИ ФОПів?
Варто зазначити, що, за даними YouControl, у січні 2025 року офіційно припинили діяльність рекордна кількість фізичних осіб-підприємців — майже 60 тисяч, що в чотири рази перевищує звичайний показник. Водночас зареєструвалося трохи більше 21 тис. нових фізичних осіб-підприємців, що на 15% менше порівняно з середньомісячним показником. Хоча YouControl частково пов’язує цей сплеск з тимчасовим призупиненням роботи Єдиного держреєстру після кібератак у грудні, різні експерти та представники бізнесу пов’язують ситуацію насамперед із підвищенням податків. Найважливіше те, що значне занепокоєння викликала обов’язкова сплата єдиного соціального внеску, яка раніше була добровільною для підприємців. Наприклад, фізичні особи-підприємці-спрощенці, які кілька місяців не отримували доходу, не зобов'язані сплачувати податки. Тепер, незалежно від того, чи працюють вони, чи заробляють, вони повинні сплачувати єдиний соціальний внесок.
«По суті, ми спостерігаємо реакцію на підвищення податкового навантаження, яке знову загнало багатьох підприємців у стан невизначеності. Очевидно, це не додає оптимізму», – додав Забловський.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев стверджує, що сплеск закриття ФОП на початку року пов’язаний не з підвищенням військового збору, а з відновленням обов’язкового єдиного внеску.
«Були «сплячі» ФОПи, або ті, які слугували резервними для різних схем, або просто ті, які не діяли — можливо, через кадрові зміни чи інші фактори. Донедавна вони не працювали і не платили.
Источник: www.ukrinform.ua