20 вересня Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Польща більше не буде постачати озброєння Україні. Це сталося на тлі зернового конфлікту, де Україна і Польща не змогли знайти компромісу під час загострення ситуації. Поляки обмежили вільний обіг українських товарів, ми, в свою чергу, подали позов до СОТ та почали погрожувати їм ембарго. В результаті, запланованої зустрічі між нашими президентами не відбулось, а прем’єр Польщі сказав, що наразі їм потрібно озброювати свою країну, тому поставок озброєння Україні більше не буде.
21 вересня міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус та заступник Міністра економіки – Торговий представник Тарас Качка виступили з заявами про готовність сторін до переговорів в питанні імпорту української агропродукції. Пізніше у ЗМІ з’явилась новина про те, що Зеленський, Дуда і Науседа все ж таки зустрілися у Нью-Йорку та обговорили зернову ситуацію. Проте пізніше цю інформацію спростували, тому конфлікт продовжується.
В першу чергу треба зрозуміти, що все почалося зовсім не з того, що Польща, Угорщина та Словаччина ввели односторонні обмеження на імпорт українського зерна – проблема почала назрівати ще у минулому році. Експерти Олександр Кущ, Юрій Романенко та Микола Фельдман розбиралися про причини загострення відносин між дружніми ще вчора Україною та Польщею, а також що можна було б зробити, щоб цього уникнути.
Чорний лебідь Кабміну та синдром Качки
Незважаючи на те, що суперечки через зернове питання тривають вже понад рік, загострення ситуації виникло після заяв прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та заступника мінекономіки Тараса Качки.
Після того, як Польща в односторонньому порядку заборонила експорт зерна з України, Шмигаль звинуватив поляків у припиненні транзиту агропродукції та пригрозив полякам арбітражем. Проте Польща не зупиняла транзит зерна – Польща не дає продавати дешеве українське зерно на своєму внутрішньому ринку, а транзит зерна відкритий. Такі звинувачення здивували та обурили Польщу, але саме цікаве було попереду.
За декілька днів Тарас Качка виступив з заявою про те, що Україна запровадить ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі. Експерти вважають, що таке рішення Качка не міг прийняти самостійно, але він міг допомогти уникнути таких дій, якщо б, як торговий представник, запропонував українській стороні декілька варіантів виходу з цієї ситуації. Наприклад, ввести мито на деякі продукти з Польщі. Також йому потрібно було наголосити, що позов до суду Україні нічого, окрім багаторічної тяганини, не дасть та ще й буде розноситися російською пропагандою.
Експерти переконані, що ці заяви були розраховані на внутрішнього споживача інформації і, з розрахунком на те, що поляки не помітять або пропустять цю інформацію. Проте, наївно було сподіватись на такий розвиток подій на тлі польських виборів. Втім, вийшло навпаки – всередині України про це майже не розмовляли, а ось поляки дуже гостро сприйняли цю новину.
Замість таких радикальних дій, як позов до суду, українській стороні можна було накласти мито на ряд польської продукції, і тоді конфлікту можна було б уникнути. Це звичайна практика і поляки спокійно б її сприйняли. Але замість того, щоб ввести мито і вилучені кошти направити на підтримку фермерів, які постраждали через низькі внутрішні ціни на зерно, Україна застосувала “недієспособний і токсичний сценарій”.
“Із усіх можливих варіантів ми вибрали самий ідіотський і самий невигідний. Перше, подали в суд. Це абсолютно безглуздо, тому що суди в арбітражу Всесвітньої торгової організації можуть тривати роками, а нам потрібен результат на вчора. Арбітражі при ВТО наразі повністю заблоковані (вони були заблоковані з часів Трампу), а комісії там майже не працюють. Друге – замість мито, Україна ввела блокаду на деякі польські товари. При чому зробили якийсь дивний вибір – капуста, цибуля тощо”, – пояснив Олександр Кущ.
Що потрібно було зробити
За словами економіста та фінансового аналітика Олександра Куща, проблема назрівала ще у 2022 році.
“У нас не було ніякої стратегії, пов’язаної з тим, щоб забезпечити експорт нашого продовольства через територію Польщі та інших країн, і при цьому не порушувати інтереси внутрішніх виробників”, – пояснює він.
Експерт впевнений, що міністерство аграрної політики, мінінфраструктури та торгівельний представник України свого часу мали зробити ряд дій, які змогли б налагодити транзит нашого зерна і, завдяки цьому уникнути тієї напруженої ситуації, яку ми маємо на сьогодні.
По-перше, вони мали централізувати логістичну систему між країнами. Також, потрібно було запускати державні програми закупки зерна у малих та середніх фермерських господарствах України, так як робе зараз Польща. Вони запустили програму закупки зерна, щоб підтримувати внутрішні ціни. І третє, – потрібно було створювати у Польщі так звані сухі порти. Це центри зберігання зерна, де українське зерно могло знаходитись в Польщі в умовах митного складу. Тобто без розмитнення і без постачання на внутрішній ринок. Завдяки цьому можна було б поступово вивозити це зерно через польські та балтійські портові термінали.
“Ми б могли уникнути купи проблем. Ми б підтримали і внутрішнього виробника, а з іншого боку, зберігаючі зерно на сухих складах, ми б не створювали проблем для польських фермерів – зерно просто не поступало б на польський ринок. Також ми могли б ще й заробити, бо продавали зерно б в залежності від зросту світових цін”, – додав Олександр Кущ.
Також потрібно враховувати, що ситуація з зерном на тлі повномасштабної війни виникла несподівано для всіх і польська інфраструктура не була готова та не пристосована до такого масштабу перевезень продукції. Це блокувало внутрішні комунікації, це потребувало збільшення кількості вагонів, удосконалення стикування залізничних колій.
В той же час Польща, як і низка інших європейських країн, почала будувати нову інфраструктуру, тому попросила в України показати наше бачення побудови євроколій. Проте українська сторона нічого не зробила, щоб сприяти позитивним змінам для нашої інфраструктури і тим самим покращити перевезення нашого товару за межами країни.
І рік тому були розмови про те, що потрібно створювати роздатковий хаб у Львівській області, тому що туди є можливість завести європейську колію і робити там точки стику наших колій. За словами Олександра Куща, цей хаб давно можна було запустити. Він міг покращити рух товару та логістику.
“І, якби ми звернулися за допомогою до ЄС, нам би виділили кілька мільярдів євро для фінансування створення цієї інфраструктури”, – додав він.
Взагалі у української влади немає ніякої стратегії і навіть ініціативи для того, щоб покращити нашу логістику, та вивести її на європейський рівень.
Особливості національного бізнесу
Ситуацію погіршує ще й спритність так званих трейдерів, які вирішили заробити на польському ринку. Українські “перекупи” скористалися ситуацією, коли ціни на наше зерно сильно впали через те, що всі порти заблоковані і зерно вивезти неможливо, і фактично почали переміщати ці ресурси по методу “перекидання мішка з зерном через паркан сусіду”. В результаті наші “перекупи” завалили поляків дешевим зерном, обвалив доходи місцевих фермерів. Звісно, це викликало протидію та обурення.
“Тут потрібно розуміти, що характер аграрного виробництва у Польщі відрізняється від нашого. Якщо у нас це крупні “лендлорди”, то Польща – це дрібні та середні фермерські господарства”, – додав Кущ.
Тобто обурення поляків цілком зрозуміле. Через загрозу бізнесу польські фермери цілком справедливо потребують прибрати українське зерно з їхнього ринку. І влада Польщі, ще й на тлі виборів, працює над цим питанням.
Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, вони готові до переговорів щодо зерна та чекають на них. Він додав, що Польща хоче допомогти Україні з транзитом, але “він має бути транзитом, а не шкодити польським фермерам”. Сподіваємося, що Україна зробить відповідні висновки та врегулює конфлікт, який може призвести до серйозних наслідків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Посол України отримав ноту від МЗС Польщі через висловлювання Зеленського у Нью-Йорку: подробиці
- Шмигаль запропонував 5 країнам ЄС компроміс щодо експорту зерна: що відомо
- Президент Литви зустрівся із Зеленським та Дудою: що вони обговорили
- Україна та Польща домовилися разом знайти вихід із зернового конфлікту: що відомо