У військовій авіації не буває буденних польотів. Незалежно від того, чи це тренувальна вправа, чи бойове завдання, пілоти мають бути готові до найгіршого. Найважливішим інструментом останньої надії для пілота є катапультне крісло. Компанія Martin-Baker дарує краватку кожному льотчику, чиє життя врятувало її крісло. Це скромний подарунок для пілотів, які просто вдячні за порятунок від вогняної смерті в палаючому літаку.
Martin-Baker – це майже синонім катапультних крісел. Британський виробник ексклюзивно постачає крісла ВМС США, винищувачам F-35 всіх родів військ і практично кожному реактивному літаку НАТО, виготовленому в Європі. З моменту першого застосування крісла в 1949 році, Martin-Baker стверджує, що її системи врятували понад 7 800 життів. Невдовзі серед пілотів та екіпажів розвинулася особлива культура, пов’язана з катапультними кріслами компанії.
Після того, як у 1957 році пілот Королівських ВПС катапультувався зі свого винищувача над Родезією, співзасновник компанії Джеймс Мартін заснував “Клуб краваток” (Tie Club). Згідно з The Wall Street Journal, Martin-Baker присвоює кожному врятованому номер. Потім щасливий авіатор повинен зв’язатися з компанією, щоб повідомити дату катапультування та опис інциденту. В обмін він отримує темно-синю шовкову краватку, розшиту червоними трикутниками, що нагадують попереджувальний знак ежектора літака. Члени клубу також отримують сертифікат, членську картку, шеврон і значок. Наразі зареєстровано понад 6 000 членів.
Члени клубу краваток передусім вдячні за те, що живі
Більшість членів “Клубу краваток” Martin-Baker носять ці краватки на авіашоу та інших заходах, щоб бути впізнаними колегами та як знак подяки. Хоча подарунки та товариство — це чудово, найбільше вдячні пережившим катапультування за те, що вони живі.
Брендон Майклліс, член клубу № 5657, пережив лобове зіткнення на своєму F/A-18 Hornet під час нічного навчального польоту у 2010 році. У промоційному відео Martin-Baker він розповів:
“Я думаю про людей, які стоять за цими системами, про інженерію, про компоненти, тому що, вірте чи ні, “дякую” — це недостатньо. Як сказати “дякую” тим, хто щодня ходить на роботу і працює над чимось, що, сподіваюся, ніколи не буде використано, я сподіваюся, ніколи не буде використано, але коли це станеться, у вас є лише один шанс зробити це правильно. Але якщо “дякую” від мене і моєї родини достатньо, то я маю дякувати їм щодня, якби тільки міг. Я б дуже хотів.”
У 21 столітті набір “Клубу краваток” отримав доповнення. У 2009 році Bremont у співпраці з Martin-Baker розробили модель MBI – годинник ексклюзивно для членів клубу. Проте виробник катапультних крісел не роздає ці срібні годинники безкоштовно. Годинникар зазначив, що їхня роздрібна вартість становить 5 000 доларів, і вони продаються собі у збиток. Зазвичай члени клубу не купують годинники для себе. Інші пілоти складають гроші, щоб придбати їх як подарунок, як знак вдячності за те, що їхній друг досі з ними.
Дізнатися більше на: www.jalopnik.com