Саміти АТЕС і G20: розгублені Штати, наполегливий Китай і Росія на задвірках 22.11.2024 12:35 Укрінформ Пекін намагається скористатися моментом і перехопити глобальне лідерство, поки США сповільнюються в очікуванні президентства Трампа
Минулий тиждень пройшов під знаком двох великих самітів у Західній півкулі – АТЕС, країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, в Перу та «Групи двадцяти» найбільших економік світу (G20) у Бразилії. Підвищена увага до них була прикута через участь у зібраннях чинного президента США Джо Байдена і голови КНР Сі Цзіньпіна.
Та головною фігурою обох форумів, хоч і без фізичної присутності, став Дональд Трамп, обраний американський президент, який зараз активно формує свій уряд і від якого ніхто не знає, чого чекати.
«Чинник Трампа» суттєво послабив позиції Байдена, створивши сприятливі умови для просування Сі власного порядку денного. І лідер Китаю повною мірою скористався моментом, аби заявити про готовність його країни стати опорою глобальної стабільності щонайменше на наступні чотири роки.
ІЗ ПЕРУ В БРАЗИЛІЮ – САМІТИ АТЕС І G20
Упродовж минулого тижня центр світової політики пульсував у Південній Америці. Так збіглося, що саме на цьому континенті проходили підряд два масштабні саміти – 10-16 листопада відбувся форум АТЕС у Перу (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво: 21 економіка, 40,5% населення планети, 54,2% світового ВНП та 43,7% міжнародної торгівлі) та 18-19-го – G20 у Бразилії (20 економік, дві третини населення планети, 90% світового ВНП і 80% світової торгівлі).
Це уточнення важливе, бо сім учасників формату АТЕС, серед яких Сполучені Штати і Китай, також беруть участь і в G20. Тож Джо Байден і Сі Цзіньпін мали можливість для спілкування упродовж десяти днів, провівши 16 грудня офіційні переговори у столиці Перу Лімі, а потім у них ще була нагода побачитися за столом переговорів у Ріо-де-Жанейро.
Участь Байдена та Сі у щорічних зібраннях лідерів АТЕС і G20 сама по собі важлива подія, бо, як правило, така нагода використовується для організації їх зустрічей і можливого чергового кроку для зменшення напруженості між двома супердержавами. Саме так було у 2022-му на саміт G20 в Індонезії та минулого року на формі АТЕС у США.
Регламент цих форматів не вимагає присутності глав держав, тому якщо комусь із якихось причин не хочеться, можна направити замість себе представника. Так неодноразово робили президенти США і вчинив минулого року Сі, коли делегував повноваження представляти Китай прем’єр-міністру Лі Цяну на зустріч G20 в Індії, з якою тоді у Пекіна була гостра фаза конфлікту.
Та цьогорічні зібрання істотно відрізнялися від попередніх двома важливими моментами. По-перше, збіглося головування в них двох сусідніх латиноамериканських країн, чим скористалися для зміщення термінів проведення самітів. Минулого року, наприклад, саміт G20 в Нью-Делі проходив у вересні, а лідери АТЕС збиралися у Сан-Франциско у середині листопада.
Друга і ключова відмінність – це перемога Дональда Трампа на виборах у США. Обраний американський президент, звичайно ж, не був фізично в Перу чи Бразилії, та його присутність відчувалася в усьому.
Так, участь Байдена виглядала радше як прощання з іноземними колегами, а не лідерство Америки у творенні майбутнього світу. Чинний президент США, адміністрації якого залишилося працювати рівно два місяці до інавгурації Трампа 20 січня, переважно підбивав підсумки своєї роботи та намагався підбадьорити союзників США запевненнями про незмінність політики Вашингтона з їх підтримки.
Останнє виглядало не дуже переконливо на тлі заяв наступного господаря Білого дому про необхідність перегляду умов співпраці з партнерами. Передусім, у сфері оборони і в частині збільшення оплати за американську безпекову парасольку.
Байден за десять днів провів достатньо зустрічей зі світовими лідерами на полях АТЕС і G20, та найголовнішою, поза сумнівом, стала зустріч із Сі, третя й остання за час його чотирирічного президентства. І про неї варто розповісти детальніше.
КИТАЙСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАМПУ
Фактично, це була не розмова очільників двох наддержав у розумінні предметної дискусії про перспективи двосторонніх відносин та світові справи. Сидячи перед Байденом, Сі звертався не до нього, а радше до обраного президента Трампа.
Голова КНР у непритаманній східній дипломатії вимогливій манері чітко й однозначно заявив, що Пекін готовий працювати разом із наступною адміністрацією США. Але тільки якщо Вашингтон дотримуватиметься кількох умов.
Перша і, вочевидь, найголовніша, – це правильне сприйняття Сполученими Штатами Китаю як партнера, з яким вигідно співпрацювати, а не як суперника й загрозу, яку потрібно стримувати. У цьому ж контексті вимога ставитись до Китаю як до рівного, не намагатися змінити його політичну систему чи пригнічувати або перешкоджати розвитку.
Далі від Вашингтона вимагається дотримуватися обіцянок і виконувати взяті зобов’язання. Це, у першу чергу, прозорий натяк на триваючі зв’язки США з Тайванем і продовження контактів із Тайбеєм в обхід Пекіна та військової допомоги Штатів острову.
Источник: www.ukrinform.ua