У суботу, 17 жовтня, під будівлею Київської міської державної адміністрації лунало: «Відставка!». Люди зібралися на Хрещатику, попри дощ, а у своїх виступах раз у раз поверталися до однієї цифри — дванадцяти років керівництва Віталія Кличка. Для одних цей термін вимірюється втраченими зеленими зонами, для інших — невиконаними транспортними обіцянками, для третіх — роботою біля пошкоджених російськими ударами будинків. Спільною ставала вимога змінити міську владу, яка, на переконання учасників протесту, перестала відповідати на запити громади. За приблизними оцінками, акція зібрала близько 500 учасників.
Між виступами лунало «Ганьба!», згодом — заклики до НАБУ, а потім знову вимоги відставки. Промовці переходили від особистих історій до бюджетів, від дерев на Теремках до укриттів, від щоденної дороги на роботу до місяців очікування допомоги після обстрілу. На акції по черзі брали слово активісти, які захищають природні території, працюють із наслідками російських атак, домагаються змін у міському транспорті або беруть участь у громадських кампаніях. Їхні претензії були різними, але адресат сьогодні — один: керівник міста та його команда.
Під КМДА звучала ще одна спільна думка: право критикувати обрану владу не має перетворювати людину на підозрюваного чи мішень для силового тиску. Історії попередніх протестів впліталися в нинішню акцію разом із тими, хто в них брав участь. Особливо часто згадували Теремки, де конфлікт навколо вирубування дерев для теплотраси вийшов далеко за межі суперечки про інженерний маршрут. Тепер це також розмова про межі повноважень посадовців, поліції та комунальної охорони.
Серед ініціатив, які об’єдналися довкола акції, — «Марш за Київ», «Пасажири Києва», «Автомайдан», «Семиярусна гора», «Спадщина», «Спалах», «Право на місто» та Repair Together.
Претензії до Кличка у виступах ініціаторів акції
Любомир Дмитришин, ветеран війни та громадський активіст, повернув присутніх до попереднього зібрання біля цієї ж будівлі. Він згадав 23 вересня, коли тут виступали проти вирубування парку на Теремках, і зауважив, що тоді людей було менше. Сьогоднішню присутність громади він сприймає як відповідь на тиск. На його думку, переслідування активістів лише спонукає більше людей виходити на вулицю.
«Я вважаю, що саме велика кількість людей сьогодні, які тут зібралися, — це єдиний наш актив, єдина наша сила», — говорить Дмитришин.
Він протиставив цю силу ресурсам, які, на його думку, має міська влада для захисту свого публічного образу. Активіст згадав компліментарні медійні публікації про мера та підготовлені виступи посадовця. Джерело реального впливу громади він натомість бачить у людях, які готові приходити й відкрито висловлювати незгоду.
Для Дмитришина ця незгода має цілком особистий вимір: він розповів про своє затримання та кримінальне переслідування через участь у захисті дерев на Теремках. На його думку, застосовані владою дії проти нього мали змусити замовчати також інших активних містян.
«У демократичному суспільстві нормально критикувати владу, нормально вимагати підзвітності від влади», — наголосив він.
Неприпустимою Дмитришин назвав ситуацію, коли відповіддю на таку позицію стають побиття, кримінальні провадження або перебування під вартою.
Окремо Дмитришин звернувся до тих, хто приніс англомовні плакати із закликами до антикорупційних органів. Він підтримав вимогу до НАБУ перевіряти можливі зловживання на рівні міського керівництва та говорив про потребу персональної відповідальності.
Ветеран російсько-української війни та громадський активіст Олег Симороз говорив про 12 років керівництва Віталія Кличка столицею та відсутність позитивних змін. Він пов’язав очільника столиці із земельними конфліктами, втратою культурної спадщини та загрозами для природних територій. Серед прикладів він згадав екопарк «Осокорки», який активісти захищають від забудови. Далі перейшов до мостів, штучних островів і перекладання бруківки — об’єктів, які вважає другорядними у воєнний час.
«Коли ми говоримо про безпеку міста, ми маємо говорити не про скляні зупинки», — сказав Симороз. Натомість він запропонував говорити про мобільні укриття та підтримку армії. Особливо наголосив на допомозі підрозділам, які брали участь в обороні Києва. Надану містом підтримку він оцінив як недостатню і не вважає публічні звіти та фотографії переконливою відповіддю на цю претензію.
Для Симороза питання пріоритетів стосується не лише того, що вже збудовано чи відремонтовано. Він говорив про можливості, які місто втрачає, обираючи один напрям витрат замість іншого. У його аргументації кошти на другорядні інфраструктурні проєкти постають поряд із потребою захистити людей від російських ударів.
Своєю чергою, громадська активістка і захисниця парку на Теремках Наталія Чернишова описала міське управління як постійне перекидання відповідальності між різними людьми й установами.
«Мені дуже шкода, що ми опинилися в такій ситуації через Кличка», — сказала вона.
Активістка запропонувала оцінювати бюджет через конкретний результат для мешканців. Кошти, які місто спрямовує на комунальні структури та власний телеканал, вона зіставила з потребою у резервному живленні й мобільних укриттях.
Також вона зосередилася на тому, що у кожному районі Києва є зелені зони, які перебувають під загрозою знищення.
Після розмови про зелені зони біля мікрофона прозвучала інша щоденна міська тема — громадський транспорт. Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко розповів, що його громадська організація надала міській владі свої пропозиції щодо перевезень та розрахунки оптимальних змін до тарифів на транспорт, які не були б такими обтяжливими для містян і водночас дозволили б покращити якість транспортних послуг. Він порівняв пропоновані витрати киян на проїзд із вартістю місячного користування транспортом в інших європейських містах. Його головна претензія полягала в тому, що збільшення витрат пасажира не супроводжується переконливим для нього покращенням послуги.
Активіст повернувся до обіцянки перевести приватні маршрутки на безготівковий розрахунок. За його словами, таку обіцянку Кличко публічно дав ще у 2016 році. Минуло 10 років, але можливості оплатити проїзд без готівки пасажири так і не отримали.
«Десять років у нас немає змоги заплатити безготівково», — наголосив Гречко. Проблему активіст пов’язав із перевагами, які, на його думку, зберігають приватні перевізники. Водночас він звинуватив міську команду в системному послабленні комунального транспорту й неналежному управлінні метрополітеном.
Також він звернув увагу на дорожні ремонти й розв’язки. Активіст поставив під сумнів необхідність окремих капітальних робіт та обсяги коштів, які на них спрямовуються. Як приклади назвав об’єкт на вулиці Новокостянтинівській і ремонт проспекту Лобановського. Його претензія стосувалася вибору між витратами на автомобільну інфраструктуру та потребами пасажирів громадського транспорту.
Волонтерка Катерина Терехова координує роботу екстреного реагування після прильотів у Києві. Вона розповіла про команди, які приходять допомагати після російських атак і залишаються поруч із постраждалими. Саме їхній досвід волонтерка протиставила публічним оцінкам міської влади.
За її словами, після масованих обстрілів волонтери знову й знову опиняються перед потребою забезпечувати матеріалами і себе, і працівників комунальних служб. При цьому до самих комунальників вона претензій не висувала. Навпаки, говорила про людей, які працюють поруч із волонтерськими командами від ранку до вечора. Проблему бачила в тому, хто й наскільки вчасно забезпечує цю роботу всім необхідним.
Забезпечення нерідко брали на себе благодійні організації, фонди й люди, які донатили на постійні збори. За її оцінкою, значна частина термінових потреб закривалася саме через таку взаємодопомогу. Водночас вона запитала, якою в цій системі є практична роль міського бюджету.
Як один зі свіжих прикладів волонтерка навела наслідки обстрілу 14 жовтня. Тоді було пошкоджено кілька багатоповерхівок. Для реагування, за її словами, зібрали великий спільний штаб і запросили різні організації. Однак швидкий ремонт, який дозволяє закрити вибите вікно чи тимчасово захистити приміщення, не дорівнює повній відбудові будинку. Саме це розрізнення стало однією з головних тем її звернення до міської влади.
У той час, як волонтери допомагають людям пережити наслідки обстрілів, місцева влада відкриває для містян портал у пекло. Йдеться про очікування експертиз, документів, висновків і компенсацій, яке може тривати довгі місяці.
За словами волонтерки, люди не завжди можуть отримати навіть виплату на оренду тимчасового житла. Причиною стає невизначеність щодо того, чи придатний пошкоджений будинок для проживання. Поки тривають оцінювання й оформлення документів, мешканцям потрібно десь жити. Волонтерка навела приклад мешканців Лук’янівки, які, за її словами, не отримали житлових сертифікатів через рішення про експериментальну реконструкцію будинку.
Що думають інші учасники акції протесту
Мешканка Теремків Аліса назвала події у своєму районі останньою краплею, яка спонукала її вийти на акцію. За її словами, до міського керівництва накопичилося багато вимог, однак вона не бачить достатніх результатів його роботи.
«Це була остання крапля. Вимог багато, не робиться майже нічого», — сказала учасниця протесту.
Інший учасник, Ілля, розкритикував підготовку столиці до зими. Він зазначив, що вже восени мешканці стикаються з відсутністю електроенергії, гарячої та холодної води.
«Дуже багато слів сказано і дуже мало з них зроблено», — наголосив він.
Ще один протестувальник, який також представився Іллею, заявив, що вимагає відставки мера та зміни керівництва міської адміністрації. Серед першочергових завдань для міста він назвав збільшення кількості укриттів.
«Звільнення мера — це, по-перше. А по-друге, також звільнення адміністрації», — сказав учасник акції.
Спільна заява учасників протесту
Учасники акції аргументували вимогу відставки Віталія Кличка претензіями до його роботи протягом 12 років. Серед причин невдоволення вони називали знищення зелених зон та історичної забудови, проблеми з громадським транспортом, недостатню підготовку до зими й неналежну допомогу постраждалим від російських обстрілів.
Активісти вимагали переглянути бюджетні пріоритети столиці та спрямовувати більше коштів на укриття, резервне живлення комунальної інфраструктури й підтримку Сил оборони. Волонтери, які допомагають після атак, наголошували, що благодійні збори не можуть постійно замінювати міське фінансування екстреного реагування.
Окремі вимоги стосувалися врахування позиції громади, реагування на електронні петиції та припинення тиску на активістів. Учасники протесту також закликали розслідувати можливі зловживання посадовців і випадки застосування сили до мирних протестувальників.
Кличко раніше відкидав звинувачення на адресу міської влади як політично мотивовані та заявляв про готовність Києва до зими. Натомість організатори акції наполягали, що їхні претензії накопичувалися роками, і відкидали твердження про проведення протесту в інтересах Офісу президента.
Поруч — акція на підтримку Кличка
Паралельно неподалік відбувався невеликий мітинг на підтримку Віталія Кличка, який зібрав близько десяти людей. Його учасники виступали проти знищення місцевого самоврядування.
Учасник цієї акції Артем, який мешкає поблизу станції метро «Нивки» у Шевченківському районі, пояснив ZMINA, що виступає проти зміни мерів за рішенням президента й підтримує місцеве самоврядування. На його думку, вирішувати, хто очолюватиме місто, мають самі кияни на виборах.
«Я киянин. І я проти того, щоб президент у ручному режимі міняв мерів, так, як йому вигідно. Я підтримую місцеве самоврядування і вважаю, що кияни мають своє слово казати на виборах», — сказав Артем.
Оцінюючи підготовку столиці до зими, він наголосив, що російські удари руйнують інфраструктуру й ускладнюють роботу міста. Сам Артем під час тривог спускався до підвалу, який, за його словами, належить його родині, або йшов до метро.
Щодо учасників акції за відставку Кличка Артем визнав їхнє право висловлювати власну позицію, якщо вони протестують щиро.
Що заявляє мер Києва Віталій Кличко
Виступаючи у Верховній Раді 14 жовтня, Віталій Кличко заявив, що Київ завершив першочергові заходи плану енергостійкості та продовжує підготовку до опалювального сезону. Водночас він повідомив про серйозні пошкодження енергооб’єктів після чергової російської атаки. За словами мера, руйнування енергосистеми впливає на водопостачання, електротранспорт та інші міські послуги.
Кличко повідомив, що місто підготувало майже 700 генераторів для об’єктів тепло- й водопостачання та 70 мобільних котелень, а також збудувало три дизельні електростанції й резервне водозабір. За його словами, «Київводоканал» має 103 генератори, а для житлового фонду за міською програмою закупили понад шість тисяч одиниць обладнання — генераторів, інверторів і батарей.
Міський голова також звинуватив центральну владу в блокуванні коштів, яке, за його оцінкою, затримало реалізацію проєктів енергостійкості. Він заявив, що міські служби працюють в умовах постійних атак, нестачі працівників і зупинки платежів. Окремо Кличко висловив думку, що місцеве самоврядування в Україні намагаються послабити через тиск на керівників громад.
У той же час, напередодні акції протесту, фракція «УДАР Віталія Кличка» в Київраді закликала мешканців столиці утриматися від масових зібрань 17 жовтня. У заяві фракції цей заклик пояснили загрозою російських атак і ризиками для людей, які збираються просто неба під час війни.
«Київ завжди був відкритим до різних думок, позицій та критики. Але не можна через політику ризикувати безпекою людей», — йдеться в заяві.
Джерело: zmina.info