Мертва рука”: як радянська система “судного дня” досі загрожує світу

Мертва рука": як радянська система "судного дня" досі загрожує світу 1
Система “Периметр” (“Мертва рука”) є найжахливішим побічним продуктом епохи “взаємного гарантованого знищення” / фото – ua.depositphotos.com

Хоча прийнято вважати, що Холодна війна закінчилася з розпадом СРСР у 1991 році, одна з розробок тієї епохи досі може призвести до кінця світу. Йдеться про радянську систему “Периметр”, яку також називають “Мертвою рукою”.

Ця система, яка з’явилася наприкінці Холодної війни, вважалася серйозною ескалацією конфлікту. Вона стала одним з найстрашніших наслідків доктрини “взаємного гарантованого знищення”, яка домінувала у відносинах між СРСР та США десятиліттями. Згідно з цією доктриною, повномасштабна ядерна війна означала б повне знищення обох сторін.

Радянський Союз ставився з підозрою до американської програми “Ініціатива стратегічної оборони”, про яку президент Рональд Рейган говорив як про оборонну і таку, що мала зробити ядерну зброю “безсилою та застарілою”. Однак у СРСР це бачили як спробу отримати перевагу, оскільки вважали, що американська система не зможе одночасно збити тисячі ракет, а отже, протиракетна оборона мала сенс лише як засіб для ліквідації наслідків після першого удару США.

Таким чином, керівництво СРСР дійшло висновку, що потрібен механізм, який гарантував би удар у відповідь, навіть якщо все вище військове та політичне керівництво буде знищено. Так і виникла система “Периметр”.

Після розпаду СРСР стало відомо, що система “Периметр” була створена ще у 1985 році. За словами Валерія Яринича, одного з розробників, система мала “зняти відповідальність з високопоставлених політиків і військових”.

По суті, “Периметр” мав забезпечити удар у відповідь по США, навіть якщо все керівництво СРСР буде знищене. Система була напівавтоматичною і потребувала початкової активації вручну в момент неминучого знищення. Після активації вона використовувала б датчики для вимірювання атмосферного тиску, сейсмічної активності та радіації, щоб визначити, чи був нанесений ядерний удар.

У разі підтвердження удару, система намагалася б зв’язатися з керівництвом країни. Якщо б зв’язок вдалося встановити, людина могла б скасувати запуск. Однак, якби зв’язок з Генеральним штабом було перервано, “Периметр” робив би висновок про початок апокаліпсису і автоматично санкціонував би запуск ракет, передавши команди всім уцілілим ядерним силам.

Чому система “Периметр” досі становить загрозу

Система “Периметр” так і не була активована, але, ймовірно, досі перебуває в режимі очікування і не була демонтована після розпаду СРСР. Це створює потенційну небезпеку.

Хоча, можливо, вже існують або можуть бути розроблені системи, здатні нейтралізувати “Периметр”, залишається проблема його вразливості до хакерських атак в епоху високих технологій.

США та Росія втрачають “ядерну прозорість”

5 лютого 2026 року втратив чинність Договір про обмеження ядерних арсеналів (СНВ-III) між США та Росією. Експерти з контролю над озброєннями висловлюють занепокоєння, що це може призвести до зростання недовіри та підвищити ризик небезпечних прорахунків.

Останній договір, підписаний у 2010 році і чинний з 2011 року, дозволяв обом сторонам мати до 1550 боєголовок і 700 пускових установок, а також передбачав механізми перевірки та обміну інформацією про переміщення ядерної зброї та стан об’єктів.

За даними порталу: www.unian.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *