Машина часу 16 мм
Автомобільній індустрії потрібно приблизно 4-5 років, щоб створити автомобіль від чистого аркуша до готового серійного зразка. Коли готовий продукт потрапляє до споживача, він, як правило, не замислюється над тим, що стояло за дизайном автівки: копітка праця, що вкладена в кожну функцію, кнопку та “емоційну” лінію. Як каже оповідач у фільмі 1952 року, що проводить глядачів через процес дизайну Ford: “Ми бачимо готовий продукт. Захоплюємося ним. Приймаємо як належне. Ми забуваємо, що кожна деталь цих прекрасних, складних машин мала бути спочатку уявлень у свідомості людей і виготовлена їхніми руками. Інакше вони б не існували”.
Фільм “Завтра зустрічає сьогодні”, одна з останніх стрічок, відновлених і повернутих до життя сервісом 16mm Time Machine, — це короткий погляд за лаштунки роботи найкращих дизайнерів Ford над найперспективнішими автомобілями початку 1950-х років. Ця тема особливо актуальна, адже останніми тижнями ми бачили розчаровувальні концепт-кари та спроби GM прискорити процес дизайну за допомогою ШІ для запуску автомобілів, подібних до нових iPhone.
Хоча конкурент Ford у Детройті, GM, вважає, що ШІ може прискорити процес дизайну автомобілів, водіння автомобіля — це настільки людський досвід, що видалення людей із процесу проектування здається поганою ідеєю. Ми всі знаємо, що створювати автомобілі — це складно, але без наполегливої праці нічого не досягти. Цей фільм показує більшість етапів створення автомобіля. На жаль, цей погляд в автомобільне минуле обривається завчасно через пошкодження, про які згадав автор на YouTube.
Мистецтво дизайну автомобілів
Оповідач на початку каже: “Варто нагадати собі, скільки особливих навичок і талантів… скільки мільйонів доларів… скільки далекоглядності вкладається в розробку сучасного автомобіля”. Для початку нас повертають у 1952 рік, де основними інструментами були дизайнер за креслярським столом з великим аркушем паперу, олівцем та вимірювальними приладами.
Відібрані ескізи переходять до наступного етапу дизайну автомобіля, де глиняні скульптори втілюють їх у життя, створюючи зменшені моделі з фальшивими панелями кузова та імітацією хрому. Якщо автомобіль проходив далі, його моделювали з глини в натуральну величину або створювали модель з інтер’єрними елементами. Дизайн міг стати серйозним кандидатом, коли перетворювався на справжній металевий прототип із силовим агрегатом, де могли змінюватися компоненти та двигуни, щоб знайти найкраще рішення. Сьогодні цифрове моделювання, можливо, скоротило деякі з цих етапів у сучасних дизайн-студіях, але багато з цих методів досі використовуються.
Сучасні погляди зсередини дизайн-студій автовиробників
У GM відомий купол у дизайнерському центрі Warren, штат Мічиган, відігравав ключову роль у розробці майбутніх серійних моделей. Там купол облаштовували, як справжній автосалон — навіть освітлення імітувало те, що можна побачити на виставках у Детройті, Чикаго, Лос-Анджелесі тощо. Уявіть це як наукову чи художню виставку в школі, але з автомобілями майбутнього під яскравим світлом, де дизайнери обговорюють моделі (глиняні чи реальні), представлені на експозиції.
Під час презентації Ford Mustang його команда розробників показала журналістам сучасний процес дизайну 2022 року, враховуючи умови пандемії. COVID-19 змусив дизайн перейти у більш цифрову сферу, а ключове програмне забезпечення допомогло командам залишатися злагодженими. Але коли вдавалося працювати особисто, ви могли побачити повномасштабну модель інтер’єру, яка виглядала так, ніби хтось розрізав Mustang зверху, витягнув лише інтер’єр і обережно поставив його на підлогу. Тканини, пластик та елементи керування були точно такими ж, як і в серійному автомобілі.
Загублене мистецтво тактильного дизайну
Очевидно, що розробка автомобілів 30 або 70 років тому вимагала значно більше особистої взаємодії, оскільки технології ще не дозволяли командам працювати більш спільно та швидко через електронну пошту та синхронізацію програм дизайну через хмару. Але такі особисті заходи та створені моделі (окрім ретельної кваліфікованої роботи) давали можливість побачити автомобіль, який оживав ще до того, як він був остаточно завершений, або перш ніж він був запущений у виробництво з реальними рухомими компонентами.
Фільм нагадує про часи, коли тактильна взаємодія з реальним продуктом була важливою. І для чогось такого складного, як сучасний автомобіль, здається, це повинно залишатися таким і досі. Інакше це схоже на шлях, коли ви замовляєте щось онлайн, а отримане не зовсім те, що ви замовляли.
Приєднуйтесь до мене щотижня, коли я представлятиму нові, іноді ностальгічні відео, які варто додати до списку “Переглянути пізніше”. Залиште коментар, якщо знайдете старий чи цікавий фільм, який, на вашу думку, варто показати.
Оригінал статті: www.jalopnik.com