Зазвичай ми розглядаємо стрес як суто шкідливий фактор, який шкодить нашому фізичному та психічному благополуччю. Проте, нещодавні дослідження показують протилежне: певний ступінь стресу може мати адаптивний і навіть позитивний вплив на когнітивні функції мозку, як повідомляє Ukr.Media.
Результати дослідження Університету Джорджії
Комплексне дослідження, проведене доктором Ассафом Ошрі та його командою в Університеті Джорджії, в якому взяли участь понад 1000 молодих людей (віком 22-37 років), виявило значну тенденцію: низький та помірний рівень стресу покращує робочу пам'ять, тоді як надмірний стрес шкідливо впливає на когнітивні здібності.
Щоб дійти цих висновків, дослідники використали функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) для дослідження мозку учасників під час виконання ними певних когнітивних тестів. Рівень стресу оцінювався як за допомогою суб'єктивних анкет, так і за допомогою об'єктивних фізіологічних показників.
Розуміння робочої пам'яті та її важливості
Оперативна пам'ять виходить за рамки простого «внутрішнього блокнота» для тимчасового зберігання інформації. Вона функціонує як динамічна когнітивна система, яка дозволяє зберігати невеликі набори інформації, маніпулювати цими даними та застосовувати їх до поточних завдань. Незалежно від того, чи ви розв'язуєте математичну задачу подумки, чи берете участь у складній дискусії, чи виконуєте багатоетапні інструкції, усі ці дії залежать від вашої оперативної пам'яті.
Наукове розуміння: крива Єркса-Додсона в дії
Це відкриття узгоджується з принципом, визнаним у психології, відомим як закон Єркса-Додсона. Він відображає зв'язок між збудженням (стресом) та продуктивністю: продуктивність покращується зі збільшенням збудження до оптимальної точки, після якої додатковий стрес призводить до зниження.
Механізм дії: Оптимальний рівень гострого стресу запускає вивільнення нейромедіаторів (норадреналіну та дофаміну), які в помірних кількостях посилюють нейрональну активність у префронтальній корі — важливій ділянці для робочої пам'яті. Коли рівень стресу стає надмірним, ці системи перевантажуються, що призводить до когнітивних порушень.
Практичне застосування
В освітньому та професійному середовищі. Адаптація завдань до помірного рівня складності може покращити когнітивні функції. Вправи, обмежені в часі, або завдання помірного рівня складності можуть покращити робочу пам'ять.
Особиста ефективність. Повна відсутність будь-якого тиску може бути не ідеальною для оптимальної когнітивної діяльності. Навчитися розрізняти «здоровий» стимулюючий стрес і шкідливий хронічний стрес має вирішальне значення.
Когнітивна реабілітація. Існує теоретичний потенціал для використання контрольованих стресових стимулів під професійним керівництвом для покращення робочої пам'яті у людей з когнітивними порушеннями.
Практичні пропозиції
Розрізняйте типи стресу: короткочасний, помірний стрес принципово відрізняється від хронічного, виснажливого стресу. Перший може бути корисним, тоді як другий незмінно шкідливий.
Знайдіть свій оптимальний рівень: Прагніть визначити свій особистий рівень помірної складності, який дозволить вам підтримувати зосередженість та продуктивність, не відчуваючи перевантаження.
Керуйте високим рівнем стресу: використовуйте ефективні стратегії (такі як медитація, фізична активність та достатній сон), щоб запобігти перетворенню стресу на токсичний.
Що далі?
Це дослідження відкриває нові питання для майбутніх досліджень: як цей ефект проявляється в різних вікових групах? Чи існують індивідуальні варіації в «оптимальній зоні» стресу? Чи можуть тренування змінити цю зону?
Визнання того, що стрес може дати нейрокогнітивні переваги, відкриває шлях для нових стратегій для покращення процесів навчання, робочого середовища та методів когнітивної реабілітації.
Джерело: ukr.media