Яструбиний Лавров і «мирний роспроп» – про кандидатів у президенти МОК 21.09.2024 09:00 Укрінформ Весь тиждень у РФ обговорюють, хто з них найбільш договороспроможний
Як було обіцяно, 16 вересня Міжнародний олімпійський комітет оприлюднив список кандидатів на посаду президента МОК. Їх небагато – лише сім персон, тому розглядати кандидатури, зосереджуючись на кожній із них, прогнозуючи шанси, досить зручно.
Цим, власне, і займається російська преса – не тільки спортивна, а й суто політична – всі ці дні. Сукупно це показує вагу, значимість спорту вищих досягнень для всієї політичної системи країни-агресорки.
ЛАВРОВ ПРО ОЛІМПІЙСЬКИЙ РУХ: «СПОРТИВНА АГРЕСІЯ ПРОТИ РОСІЇ»
Політичні відгуки на представлення публіці списку кандидатів пішли потоком одразу. Але найбільш вагомого з них довелося чекати аж до пізнього вечора. Формат його подання та вся “інструментовка” показують, що це узгоджувалося на кремлівському рівні.
О 23:25 МЗС РФ опублікувало відеофрагмент бесіди Сергія Лаврова з «журналістом». Подано це було під таким соусом: «Інтерв'ю міністра закордонних справ РФ С.В.Лаврова для циклу документально-постановочних фільмів “Радянський прорив”» (прорив, мабуть, гнійний, хоча… не впевнений; проте впевнений, що така версія авторам циклу не сподобається).
Ну, тобто, зроблено так, що це нібито не має жодного відношення до публікації списку МОК. Просто так збіглося, суто випадково. А далі – все виключно про олімпійський спорт, відштовхуючись від московської Олімпіади-1980 і досягаючи сучасності. На тлі світлого радянського минулого сьогодення в Лаврова виглядає просто жахливо:
«Наразі намагаються політизувати спорт. Захід займається, без перебільшення, спортивною агресією, як і багатьма іншими агресіями, включаючи дипломатичну. Спортивна агресія Заходу підриває основні принципи Олімпійського руху, принципи Олімпійської хартії про те, що спорт поза політикою. У цій ситуації змушені шукати нові форми, які дозволять відродити чесний, по-справжньому змагальний деполітизований спорт».
Хоча звичка до цього вже виробилася, але щоразу викликає моторошне обурення, коли країна-агресор звинувачує всіх в агресії та креативить для цього різні її види: «дипломатична агресія», «спортивна агресія». А ще в наведеному абзаці важливим є оцей сміливий пошук «нових форм». (Ми нещодавно розглядали програшну путінську ставку на ерзац-олімпіади в матеріалі «Росія вибудовує власний “паралельний світ”».
Слухаємо Лаврова далі:
«Ви, напевно, спостерігали за “Іграми майбутнього”, за тим, як готуються нові змагання, як відбулися Ігри БРІКС. Існують спортивні заходи по лінії ШОС, щорічні ігри “Діти Азії”. Скрізь у рамках цих змагань суворо дотримуються принципів, від початку закладених в Олімпійську хартію, які, на мій величезний жаль, нинішнє керівництво Міжнародного олімпійського комітету зрадило, “вдарившись” у політику, яку вимагають проводити англосакси та їхні найближчі союзники».
Знову цікава деталь – поруч із демонічними «англосаксами» Лавров використовує презирливий українізм «вдарившись» (саме так написано в російськомовному оригіналі). Отже, «англосакси + українці» в його версії – «полюс зла». А от його ж «полюс добра» – повний набір тих самих маргінальних ерзац-олімпіад із активним залученням Глобального Півдня.
КРАЙНЯ ПОЗИЦІЯ КРЕМЛЯ ЩОДО МОК – НЕГАТИВ, ШАНТАЖ, ПОГРОЗИ
Далі – більше. Лавров фактично спростовує попереднє визнання Росією провини за допінгові скандали, починаючи зі скандального «ордену сечоносців» у Сочі-2014 (тоді безпосередньо ФСБ займалася підміною проб із безцінною сечею російських чемпіонів):
«У цю ж гру трохи раніше почало грати Всесвітнє антидопінгове агентство. Зараз ВАДА і МОК об'єднують свої зусилля для того, щоб остаточно вихолостити принципи Олімпійської хартії та остаточно поставити спорт на службу інтересам збереження гегемонії Заходу у всіх мислимих галузях людського життя. Називаю це спортивною агресією (вдруге поспіль, для тих, хто з першого разу не запам’ятав, – авт.). І далі відстоюватимемо принципи олімпізму, не дозволяючи їх розмивати. Ті, хто хоче грати замість спорту в політичні ігри, нехай проводять свої змагання. Ми йтимемо від початку справедливим, чесним олімпійським шляхом».
Майстер-клас російської дипломатії: вже не тільки МОК, а й ВАДА з єфрейторською чіткістю заявлені ворогами Росії та прислужниками «гегемонічного Заходу». І далі теж сильно – обіцяно йти шляхом олімпізму, але… за межами олімпійського руху. Логічно!
Якщо ж серйозно, то ми бачимо, що у цьому випадку російська позиція стосовно МОК заявлена по-яструбиному жорстко, з прямими погрозами вийти з нього. По тому здається, що головним глядачем і слухачем такого виступу Лаврова був сам Путін. Оскільки це його давні ідеї – шантажувати Міжнародний олімпійський комітет погрозами виходу з нього. Досі радникам удавалося умовляти правителя не робити цього. Але нерви в диктатора слабшають, на старе знов потягнуло. От і довелося терміново мобілізувати Лаврова для вимовляння приємних для царських вух погроз. У підсумку глава російського МЗС фактично виніс вирок топ-менеджменту МОК:
«Нинішнє керівництво МОК, на мій величезний жаль, займається похованням Олімпійського руху».
Источник: www.ukrinform.ua