Польське головування у «Вишеграді»: непросте завдання зі складними партнерами 01.07.2024 13:09 Укрінформ Варшава намагатиметься тримати українські справи у полі зору, але на вагомі перспективи Києву не варто сподіватися
Польща входить у період важливих головувань у міжнародних структурах: 1 липня вона очолила річне головування у Вишеградській групі (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), а з 1 січня 2025 року матиме піврічне головування в Раді ЄС.
Вишеградський квартет зараз переживає не найкращі часи, а однією з причин цього є ставлення до війни в Україні й до країни-агресора Росії. Перед Варшавою стоїть доволі непросте завдання: об’єднати країни “четвірки” заради певних форм допомоги Україні.
ЦІННОСТІ “ВИШЕГРАДА”
Вишеградська група була заснована в лютому 1991 року лідерами Польщі, Чехословаччини та Угорщини і на той час носила назву Вишеградський трикутник. Тоді угоду про співпрацю в угорському Вишеграді підписали тогочасні президенти Польщі і Чехії Лєх Валенса і Вацлав Гавел, а також угорський прем’єр Йожеф Анталл. У січні 1993 неформальне об’єднання автоматично розширилося до чотирьох країн після розпаду Чехословаччини на Чехію і Словаччину.
Створення групи мало під собою історичний підтекст: у 1335 i 1338 роках у Вишеграді зустрічалися королі тогочасних Польщі, Чехії та Угорщини. Зустріч лідерів цих країн сотні років потому мала продемонструвати територіальну близькість, культурну та історичну спорідненість, а також єдність поглядів на майбутнє народів цієї частини Європи.
Вишеградська група (V4) тоді поставила собі завдання проводити консультації та координувати свої дії на шляху демократизації, лібералізації економік країн, а також підтримувати один одного на міжнародній арені заради головних на той момент цілей – членства в ЄС та НАТО. Фактично це доволі швидко було досягнуто: Польща, Чехія й Угорщина стали членами Північноатлантичного альянсу в 1999 році (згодом до них приєдналася Словаччина), а в 2004 році весь вишеградський квартет увійшов до ЄС під час найбільшого в історії розширення ЄС на 10 нових країн. З досягненням головних цілей об’єднання шукало сенс для подальшого існування, відтак було створено Міжнародний Вишеградський фонд (IVF) з офісом у Братиславі, що й донині залишається єдиним реально діючим органом у межах “четвірки”. Він фінансує різні освітні, культурні та молодіжні проєкти як на території V4, так і в інших країнах, зокрема Україні й Молдові.
У межах групи у різні роки з різною інтенсивністю проводилися зустрічі президентів, прем’єр-міністрів, профільних міністрів. З середини 2000-х років Вишеградська група перейшла на більш активну міжнародну співпрацю, зокрема зустрічаючись у різних розширених форматах Вишеградська група+, наприклад з Україною чи Австрією, або в багатосторонніх форматах, як Вишеградська група+Веймарський трикутник чи Вишеградська група+Західні Балкани. Тоді ж було вирішено започаткувати військову співпрацю у межах квартету, а в 2016 році навіть започатковано періодичні чергування Вишеградської бойової групи.
ВИШЕГРАДСЬКА ГРУПА Й УКРАЇНА
Відносини V4 з Україною в різні роки розвивалися з різною інтенсивністю. У 2004 році тогочасний президент Польщі Александер Кваснєвський під час Польського головування у групі після Помаранчевої революції запропонував активніше підтримувати Україну на шляху зближення з європейськими та євроатлантичними структурами. Відтак, у подальшому періодично у форматі V4+ відбувалися зустрічі з представниками України, зокрема на рівні прем’єр-міністрів, міністрів оборони. Після початку російського вторгнення в Україну в 2014 році лідери Вишеградської групи й України домовилися про постійну взаємодію на рівні глав МЗС та міноборони. У 2016 році Варшава долучала Київ до співпраці оборонних відомств “четвірки” у межах чергування Вишеградської бойової групи.
У 2014 році експрезидент Порошенко запропонував створити V5, включивши до групи Україну. Ця пропозиція не набула підтримки серед країн “четвірки”. Утім, це питання періодично з’являється в публічній площині. Зокрема, воно знову озвучувалося чеською стороною після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в березні 2022 року.
Попри те, що членство України у Вишеградській групі серйозно навіть не обговорювали у межах групи, саме українське питання, зокрема позиція щодо війни в Україні й ставлення до Росії, значно вплинуло на відносини між країнами “Вишеграда”.
Источник: www.ukrinform.ua