Як світові медіа коментують Саміт миру 17.06.2024 18:28 Укрінформ І ЗМІ якої країни не повідомили про великий міжнародний форум у Швейцарії
Перші підсумки Глобального саміту миру, який відбувся 15-16 червня, українські офіційні особи наразі наводять переважно у цифровому вимірі. А вони свідчать, що у швейцарському Бюргенштоку зібралися 101 країна та міжнародна організація, 57 були представлені главами держав і урядів, спільне комюніке Саміту підтримали 84 учасники.
На думку українських експертів з дипломатичних кіл, реалістично оцінити результативність Саміту можна буде з часом – приблизно через пів року. Зокрема, на думку колишнього посла України у США і Франції Олега Шамшура, свідченням результативності Саміту миру має стати зростання підтримки країнами Глобального Півдня резолюцій ООН із засудженням Росії.
«Дуже важливо, що наші головні партнери дали (на Саміті миру, – ред.) правильні формулювання – такі самі, як ми почули на саміті «Великої сімки» напередодні. Але в принципі, по великому рахунку, це Саміт про роботу з Глобальним Півднем. І наскільки це буде продуктивно, наскільки ми побачимо, що Глобальний Південь готовий нас підтримати – з цього я особисто і буду оцінювати результативність Саміту», – сказав Шамшур.
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін неодноразово висловлював думку, що сам факт проведення Глобального саміту миру важить більше, ніж документи, які можуть бути на ньому підписані.
За словами дипломата, у сьогоднішній реальності «тримати в тонусі» хоча б частину неЗаходу насправді «феноменально складно», тож участь низки незахідних країн у Глобальному саміті миру також є успіхом для України. Короткострокові підсумки Саміту Клімкін оцінив як «стримано-позитивні».
Звісно, в Україні інавгураційному Саміту миру, підготовка до якого тривала більше року, було приділено багато уваги і в офіційному порядку денному, й у ЗМІ.
Укрінформ по свіжих слідах з’ясував, який відгук ця подія мала в інформаційній картині світу. Забігаючи наперед, зауважимо, що він був передбачуваним, як і загалом результати Саміту. Напевно, мало хто розраховував, що після саміту країн «Групи семи» увага світу до Глобального саміту миру йтиме по висхідній. Десь увага аудиторії переключилася на «Євро-2024», десь – на Курбан-байрам.
Однак Саміт миру, хоч і не став подією номер один у світових ЗМІ, все ж таки отримав свою частку уваги у діапазоні від відверто критичної до аналітично-реалістичної.
«ВДАЛОСЯ УНИКНУТИ ВІДКРИТИХ КОНФЛІКТІВ МІЖ ДЕЛЕГАЦІЯМИ»
На думку швейцарської преси, саміт у Бюргенштоку – це успіх для Швейцарії, а не для миру. За його підсумками швейцарські ЗМІ зробили прогнозований висновок, що закінчення бойових дій в Україні не здавалося ближчим ні до, ні після конференції, організованої на березі Люцернського озера.
Водночас преса приймаючої країни відзначила, що Берн вкотре позиціонував себе як бездоганний господар.
Зокрема, газета NZZ так підсумувала два дні в центральній Швейцарії: «Логістика працювала, не було небезпечних інцидентів і вдалося уникнути відкритих конфліктів між делегаціями».
Європейське видання EuroActive акцентувало увагу на тому, що під час Саміту розглядалися лише пункти українського мирного плану. Видання також зауважило, що, незважаючи на потужні послання на підтримку України, переговори виявили розділ між Заходом та не західними країнами стосовно бачення майбутнього мирного врегулювання.
«Показовою є відсутність у переліку підписантів спільного комюніке країн, які були присутніми на саміті, зокрема, Вірменії, Бразилії, Колумбії, Святого Престолу, Індії, Індонезії, Лівії, Мексики, Саудівської Аравії, Тайланду та Об’єднаних Арабських Еміратів. Водночас рішення цих учасників не підписувати підсумкову декларацію не має розглядатися як «категоричне ні». За словами одного з дипломатів, обізнаних зі справою, все ще залишається простір для того, щоб вони приєдналися в ході наступних зустрічей», – пише EuroActive.
«КОМЮНІКЕ САМІТУ ОБЕРЕЖНО ОКРЕСЛЮЄ БАЧЕННЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ»
У французьких ЗМІ картина досягнення миру хоча й не виглядає аж надто оптимістичною, все ж таки там знайшли й певні приводи для надії.
Зокрема, автор публікації в Liberation Стефан Сіоган вважає, що мирний саміт завершився на досить позитивній для Києва ноті. На його думку, підсумкове комюніке, підписане 84 учасниками Саміту, обережно окреслює бачення завершення війни.
«Без сумніву, цього недостатньо для Києва, але цей текст прокладає початок дуже крутого шляху до припинення війни, яку веде Москва», – пише журналіст.
Автор статті під назвою «Мирна конференція: неоднозначний успіх для України» у виданні La Croix Ален Гійольмоле робить висновок, що Президент України розширив коло своїх прихильників на конференції, що відбулася у Швейцарії 15 та 16 червня.
«Але багато південних країн все ще не бажають зайняти чітку позицію, тоді як Росія вимагає, щоб Україна відмовилася від 25% своєї території», – констатував Гійольмоле.
У газеті Le Monde матеріал за підсумками Саміту вийшов під назвою «Незначний прогрес, досягнутий у Швейцарії на першій великій зустрічі щодо миру в Україні». У публікації йдеться, що мирна конференція ухвалила «скромну підсумкову декларацію», в якій підтвердила основні принципи міжнародного права, порушені Росією, і зауважується, що її не підписала жодна з країн-членів БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка).
«Чи сядуть, коли і де Зеленський і Путін за один стіл, залишається незрозумілим»
Німецькі ЗМІ висвітлювали Саміт миру переважно з місця подій. Лейтмотив повідомлень: дипломатія відбувається на тлі посилення військової підтримки України і неодностайності країн світу.
Оскільки бойові дії в Україні тривають, учасники конференції в Бюргенштоку посилили позицію України та, можливо, визначили дорожню карту для переговорів, йдеться у репортажі з новинної програми телеканалу ARD Tagesschau. Водночас зазначається, що без участі Росії та Китаю результати конференції мають передусім символічний характер. «Чи сядуть, коли й де Зеленський і Путін за один стіл, залишається незрозумілим. Обидва готові говорити, але їхні ідеї далекі», – зазначається у репортажі.
Газета Zeit акцентує на тому, що чимало учасників, зокрема канцлер Олаф Шольц, висловилися за те, щоб Росія брала участь у подібних конференціях у майбутньому. У виданні також зауважують: хоч Росію не запросили на конференцію в Швейцарію, її господарі намагалися зібрати за столом якомога більше країн, дружніх до РФ.
Merkur звернув увагу на те, що в підсумковій декларації зустрічі Росія не буде засуджена чітко, але до неї долучилися не всі присутні країни, що є черговим свідченням розбіжностей у підходах до ситуації.
Телеканал новин NTV коментує Саміт у тому ж ключі: політичний вплив Росії все ще сильний, мирна конференція продемонструвала роз’єднаність світу. Тим часом поставки зброї в Україну відчуваються на полі бою – такими є меседжі репортажу.
«КРАЇНИ, ЯКІ НЕ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО СПІЛЬНОЇ ЗАЯВИ, ЗДЕБІЛЬШОГО МАЮТЬ ВАЖЛИВІ ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ З РФ»
Центральні американські медіа звернули основну увагу на спільну заяву учасників саміту, але вони також не оминули обговорення того, які країни відмовилися підтримати підсумковий документ.
Зокрема, The Washington Post відзначає як досягнення, що принаймні 78 країн закликали в неділю, щоби територіальна цілісність України стала «основою для будь-якої мирної угоди про припинення дворічної війни, розв’язаної РФ».
Водночас видання звертає увагу, що деякі країни, а саме Індія, Мексика, Саудівська Аравія, Південна Африка, Таїланд і ОАЕ не підписали остаточний документ, зосереджений на питаннях ядерної і продовольчої безпеки та гуманітарних питаннях.
Телеканал CNN у цьому зв’язку уточнює, що ті країни, які не приєдналися до спільної заяви, здебільшого мають важливі торговельні відносини з РФ як члени економічної групи БРІКС. Це, власне, вказує на те, що їхня позиція була прогнозованою від початку саміту, однак вони все ж узяли участь у цьому форумі.
Крім того, CNN звертає увагу, що Путін за день до початку саміту заявив про власний альтернативний «мирний план», який передбачає територіальні й політичні поступки України. У цьому контексті телеканал цитує радника Байдена з нацбезпеки Джейка Саллівана, який назвав цей крок таким, що «суперечить базовій моралі». За його словами, «жодна відповідальна нація не може сказати, що це є розумною основою для миру».
Канадський суспільний мовник CBC в матеріалі з приводу підсумків Саміту зосередився переважно на словах прем’єр-міністра Джастіна Трюдо, який модерував одну із панелей саміту. Трюдо заявив, що незаконно депортуючи дітей з України, Росія чинить “елемент геноциду”. Ця позиція була широко тиражована CBC News та іншими мовниками.
Інше впливове канадське ЗМІ CTV теж подало досить зважену картину саміту, наголосивши на заклику майже 80 країн-підписантів до відновлення територіальної цілісності України. Видання звернуло увагу, що кілька держав, які відмовилися підписувати підсумкову декларацію “очікують на поступки зі сторони України”.
Експерти, яких CTV та інші канадські ЗМІ залучали до коментування Саміту, висловлювали думку про користь цього глобального заходу для консолідації підтримки України у світі.
Источник: www.ukrinform.ua