Росія безпідставно стверджує, що на території України вона воює з НАТО. Але насправді піти відкритою війною проти країн Альянсу не наважується. Втім, це не означає, що РФ не веде підривну діяльність у цих державах. Bloomberg досліджує саботажі та незаконні дії, скоєні на замовлення Кремля на території країн – членів НАТО. Forbes переказує головне з матеріалу.
Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.
Важко знайти людину, яка б не чула про отруєння Сергія Скрипаля у Великій Британії так званими туристами, які нібито приїхали подивитися на «знаменитий шпиль Солсберійського собору». Насправді ж операцій ГРУ в країнах Європи було значно більше. Особливо їхня кількість зросла після розгортання повномасштабної війни Росії в Україні. Bloomberg наводить деякі з них.
- Російська розвідка найняла двох людей для нападу на військову базу в Німеччині. В країну вони заїхали як підлітки.
- Молодиків із кримінальним минулим завербували через Telegram, аби побити автівку естонського міністра і національні памʼятки в країні.
- У Британії перед судом постане британець, якого звинувачують у підпалі лондонського складу українського підприємця на замовлення Росії. Країна навіть вислала російського топдипломата у рамках боротьби із російським шпигунством.
- У Польщі заарештували чоловіка, якого звинувачують у збиранні інформації про діяльність аеропорту, куди прибувають чиновники на шляху з і до України, та потенційному сприянні Росії у спробі замаху на президента Володимира Зеленського.
Найімовірніше, всі ці випадки саботажу і навіть насильства – справа рук російської розвідки, тобто ГРУ, кажуть чиновники, знайомі з цими інцидентами. Один навіть вважає, що зухвалість, із якою Москва чинить ці ворожі дії, вказує на те, що вона вже покінчила із дійсно таємним шпигунством і проводить майже відкриті операції на Заході.
Росія традиційно все заперечує: у понеділок речник Кремля Дмитро Пєсков назвав повідомлення про російський саботаж у Європі «черговими безпідставними звинуваченнями проти Росії».
Європейські чиновники вказали виданню на те, що останні атаки мають спільні риси, одна з яких це онлайн-пошук виконавців серед місцевого населення. Дехто зі співрозмовників вважає, що таку стратегію залякування Європи було схвалено на найвищому рівні у Москві, а одна з її головних цілей – зрив постачання допомоги в Україну через Європу.
За цією підривною діяльністю стоїть бажання РФ зміцнити свій образ авторитарного режиму і, можливо, підготуватися до ескалації конфлікту із Заходом. Перевіряє його реакцію і готовність, вважає Тейя Тійлікайнен, директорка Центру боротьби з гібридними загрозами.
Ностальгія за СРСР
В Естонії заарештували з десяток людей, підозрюваних у співпраці із російської розвідкою, повідомив очільник Служби внутрішньої безпеки країни Марго Паллосон. Ці найманці, додав він, були частиною більшого плану Росії розширити вплив за кордоном. А литовська розвідка в офіційній заяві попередила, що Росія за допомогою реклами в соцмережах шукає рекрутів, які за гроші готові знімкувати військові обʼєкти, збирати дані про людей і вчиняти деструктивні дії.
Втім, така вербувальна кампанія поширюється не лише в країнах Балтії. Минулого місяця, наприклад, заарештували двох чоловіків за підготовку можливого саботажу проти військових і промислових обʼєктів, серед яких і ті, що належать США. Нагадаємо, що на одній з американських військових баз у Німеччині українські солдати опановують управління танками Abrams.
Німецькі спецслужби непокоїть те, що російська розвідка систематично полює на німців російського походження через соцмережі, про що розповіло обізнане джерело Bloomberg. Інше джерело додає, що в особливій небезпеці країни з комуністичним чи радянським минулим. Там найбільше «споживають» російські ЗМІ, а отже, антиукраїнську та антиєвропейську пропаганду.
У Румунії застерегли, що російські шпигуни можуть прикидатися українськими біженцями та навіть зривати постачання військової техніки в Україну. В країні також було зафіксовано зростання кібератак проти ключових установ і політиків із початку війни. Так, паспортні дані премʼєра Румунії Марчела Чолаку викрали та виставили в даркнеті, змусивши урядовця змінити паспорт.
Однак НАТО достатньо обмежене у своїй реакції на підривні дії Росії, і країна-агресорка це бачить. Москва намагається завдати максимальної шкоди, якої можна досягти невійськовими методами, щоб не спровокувати контрзаходи, вважає Тійлікайнен.