Планування виходу на пенсію – це не лише про накопичення грошей. Довготривала допомога, яка може знадобитися в старості, є “чорною хмарою”, що нависає над цим процесом. Вона впливає не лише на фінанси, а й на родину, вимагаючи координації лікування, пошуку закладів та догляду. Тому підготовка є життєво важливою.
Уявіть собі сезон мусонів в Арізоні. Ми бачимо наближення “чорної хмари” здалеку: небо темніє, змінюється температура, посилюється вітер. Ми ще не знаємо, чи буде дощ, наскільки сильним, чи буде град, шквальний вітер, чи пилова буря. Але ми вже хвилюємося і готуємося.
Саме так я дивлюся на довготривалу допомогу (long-term care) – це “чорна хмара” пенсійного планування.
Хмара вже близько
Більшість людей, які наближаються до пенсії, розуміють, що їм може знадобитися певний вид довготривалої допомоги. Проте вони не знають, як це виглядатиме. Вони ставлять собі запитання:
- Чи взагалі знадобиться мені довготривала допомога?
- Коли вона знадобиться?
- Чи зможе мій(я) чоловік(дружина) піклуватися про мене?
- Чи потрібна буде лише невелика допомога вдома чи цілодобовий догляд?
- Чи знадобиться допомога на шість місяців чи на шість років?
- Скільки може коштувати така допомога?
- Що станеться з фінансами мого(єї) чоловіка(дружини), якщо я потребуватиму допомоги?
Це багато невизначеності, що обтяжує пенсійний план, тому обговорення довготривалої допомоги є некомфортним.
Ми можемо оцінити необхідний дохід на пенсії, моделювати виплати від Соціального страхування, будувати інвестиційні портфелі, обговорювати податки та планування спадщини.
Але довготривала допомога – це інше. Ми не знаємо, чи надійде шторм, коли він надійде, як довго триватиме і наскільки сильним він буде. Саме тому ми повинні планувати.
Шторм – це не лише гроші
Коли люди чують про “планування довготривалої допомоги”, вони часто думають про фінансові витрати. Але це не завжди найбільший ризик.
Довготривала допомога може стати сімейною проблемою раніше, ніж фінансовою. Хтось мусить координувати лікарів, ліки, транспорт та заклади догляду. Чоловік або дружина можуть стати основним опікуном. Дорослі діти можуть бути змушені змінювати робочі графіки та сімейні обов’язки. Сім’ї часто приймають важкі рішення у стані стресу.
Існує також потенційно значна вартість.
Уявіть собі подружжя, яке 30-40 років заощаджувало на пенсію. Вони створили “гніздовий капітал”, призначений для забезпечення доходу двох людей. У них є плани подорожей. Вони хочуть допомогти онукам. Можливо, хочуть залишити щось дітям.
А потім один з подружжя потребує значної допомоги.
Раптом той самий пул активів має виконувати два завдання: забезпечувати пенсію здорового подружжя та одночасно покривати витрати на допомогу іншому подружжю.
Ось чому я вважаю, що розмова про довготривалу допомогу має починатися з людей, а не з продуктів.
Чого б ви хотіли?
Перш ніж обговорювати страхування та інші варіанти, я люблю поставити кілька простих запитань:
- Якщо б вам знадобилася допомога, де б ви хотіли її отримати?
- Чи хотіли б ви залишатися вдома якомога довше?
- Хто, на вашу думку, мав би вам допомагати?
- Які активи ви були б готові витратити?
- Наскільки важливо зберегти активи для вашого(ї) чоловіка(дружини)?
- Наскільки важливо залишити спадщину?
Ці запитання змінюють розмову. Спочатку план, потім продукт.
Є кілька способів підготуватися до шторму
Не існує єдиної стратегії довготривалої допомоги, яка підійде всім. Зазвичай сім’ї мають принаймні кілька варіантів:
1. Самофінансування
Деякі люди накопичили достатньо багатства, щоб комфортно оплачувати допомогу зі своїх активів, і це цілком прийнятна стратегія.
Але самофінансування має бути стратегією, а не припущенням. Воно має включати моделювання того, що станеться, якщо один з подружжя потребуватиме значної допомоги протягом кількох років.
- Звідки надходитимуть гроші?
- Які активи будуть використані?
- Що станеться з доходом подружжя, що залишилося?
- Чи продовжує працювати решта пенсійного плану?
2. Традиційне страхування довготривалої допомоги
Традиційне страхування довготривалої допомоги дозволяє перекласти частину ризику на страхову компанію. У правильній ситуації воно може забезпечити значне покриття та допомогти захистити інші пенсійні активи.
Проте компромісами є постійні (зазвичай високі) страхові платежі та можливість їхнього зростання, не кажучи вже про дискомфорт деяких людей від сплати за те, чим вони, можливо, ніколи не скористаються.
3. Гібридні або страхові стратегії на основі активів
Іншим варіантом є гібридна або страхова стратегія на основі активів – зазвичай це поліс страхування життя або ануїтет, що включає виплати на довготривалу допомогу.
Кошти, що вкладаються в таку стратегію, можуть служити різним цілям. Якщо довготривала допомога потрібна, виплати доступні. Якщо ні – залишається виплата по смерті або інша вартість.
Це може зробити рішення більш прийнятним для тих, хто не любить ідею страхування “використовуй або втрачай”.
4. Комбінування стратегій
Планування не обов’язково має бути “все або нічого”.
Сім’я може вирішити застрахувати частину ризику, зберігши достатньо активів для покриття решти.
Саме так ми часто робимо з іншими життєвими ризиками. Ми вирішуємо, яку частину ризику ми готові взяти на себе, а яку – передати через автострахування, страхування житла, медичне страхування чи інші поліси.
Нічогонероблення – це теж рішення
Ви можете вирішити нічого не робити і розбиратися з усім по ходу справи. Це стратегія довготривалої допомоги за замовчуванням для багатьох сімей.
Можливо, допомогу надасть чоловік або дружина. Можливо, втрутяться діти. Можливо, активи будуть вичерпані. Зрештою, для деяких сімей розмова може зайти про Medicaid (державну програму медичного страхування для осіб з низьким доходом).
Але існує важлива відмінність між навмисним вибором зберегти ризик і його ігноруванням: план за замовчуванням може дати вам менше вибору, коли вибір є найважливішим.
Плануйте, поки небо ще ясне
Наявність стратегії допоможе вам почуватися більш підготовленими та може зменшити бажання постійно стежити за небом.
Це одна з головних цілей хорошого пенсійного плану: забезпечити впевненість перед обличчям невизначеності.
Раннє планування може дати вам час для оцінки ваших фінансових ресурсів, сімейної ситуації та різних способів управління ризиками.
Вам не обов’язково щось купувати. Але розмову потрібно провести.
Про автора
Чад Енсін (Chad Ensign) — представник інвестиційної ради та засновник Ensign Wealth Management. Маючи кваліфікацію RICP® (Retirement Income Certified Professional®), він зосереджується на допомозі клієнтам через продумані стратегії доходу. Він заснував власну незалежну компанію, щоб краще обслуговувати клієнтів, пропонуючи широкий спектр продуктів. Він склав іспит Series 65 та має ліцензії на страхування життя та здоров’я в кількох штатах, але його основна увага зосереджена на Арізоні, Юті та Каліфорнії.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.kiplinger.com