Днями у світі знову заговорили про Нагірний Карабах, який є яблуком розбрату між Азербайджаном і Вірменією. The Economist і The New York Times розкладають по полицях причини і наслідки чергового загострення у регіоні.
Forbes викладає ключові тези конфлікту.
Передумови та початок
Після розпаду СРСР у 1990-х за регіон Нагірний Карабах між Вірменією та Азербайджаном кілька років тривала війна. В результаті Вірменія отримала контроль за територією і сімома прилеглими районами. Наразі в Нагірному Карабасі проживає 120 000 вірмен, які складають абсолютну більшість тамтешнього населення.
У 2020-му відбувся 44-денний конфлікт у регіоні, після якого Азербайджан встановив контроль над більшістю втрачених у 90-х роках територій, на яких весь цей час жили переважно етнічні вірмени.
Чиновники у Баку, столиці Азербайджану, заявили, що напад на Нагірний Карабах став результатом виборів у анклаві, які відбулися 9 вересня, а також вибуху на місцевій шахті, який вбив шістьох азербайджанців (чотири з них поліціянти).
Ключові події нового етапу
- Азербайджан почав наступ на Нагірний Карабах 19 вересня, назвавши це «антитерористичною операцією».
- Азербайджанські бойові дрони почали обстріл сил оборони Вірменії неподалік Степанакерта, столиці анклаву. За словами Рубена Варданяна, колишнього посадовця Карабаху, обстріли «не припинялися 8-12 годин».
- NYT із посиланням на звіт провірменського уряду повідомляє про принаймні 200 смертей — 10 цивільних, а решта військові — станом на вечір середи. Незалежно підтвердити ці цифри виданню не вдалося.
- Зранку у середу, 20 вересня, міноборони Азербайджану оголосило про припинення «антитерористичних заходів» після того, як сепаратистський уряд Карабаху погодився скласти зброю і залишити свої оборонні позиції. Приблизно в цей же час сепаратистський уряд повідомив, що погодився на припинення вогню за миротворчих гарантій Росії.
Роль Росії
За умовами перемир’я 2020-го, 2000 російських миротворців перебували на території Карабаху. За словами Варданяна, росіяни після початку обстрілів не робили нічого і намагалися триматися якомога далі від «війни».
Хікмет Гаджиєв, помічник президента Азербайджану з питань міжнародних відносин, сказав, що процес роззброєння сепаратистів буде відбуватися у координації із російськими миротворцями, які «відіграли важливу роль у підтримці безпеки» в регіоні.
У середу було вбито кількох російських військовослужбовців, коли в їхню автівку поцілили дрібнокаліберними снарядами. Точної цифри загиблих не назвали.
Після встановлення Азербайджаном контролю над Нагірним Карабахом роль Росії, пише The Economist, ймовірно зменшиться.
«Росія — ворог», — скандували протестувальники на вулицях Єревану, які виступили проти бойових дій у Карабасі і встановлення там контролю Азербайджану. Фото Getty Images
Потенційні наслідки
NYT вважає, що повернення анклаву під контроль Азербайджану змінить динаміку впливу у Південному Кавказі, де століттями концентрувалися політичні інтереси Росії, Туреччини та країн Заходу.
Ще з часу завершення ескалації 2020-го Вірменія неодноразово звинувачувала Росію у тому, що Москва недостатньо підтримує Єреван у питанні Нагірного Карабаху. Це призвело до більшого зближення Вірменії зі Штатами.
За словами аналітика Carnegie Endowment Томаса Вааля, «росіяни дали азербайджанцям таке собі зелене світло на активні дії у Карабасі», щоб дестабілізувати Вірменію. Це могло бути помстою не лише за зближення зі Штатами, а й за відмову провести спільні військові навчання із Росією, візит в Україну дружини прем’єра Вірменії, Нікола Пашиняна, Анни Акопян, і планів країни приєднатися до Міжнародного кримінального суду.
The Economist наводить статистику, яка демонструє зміни настроїв вірменів щодо Росії: у 2013-му 80% вірменів вважали росіян друзями, а нещодавні цифри показали, що такої думки дотримуються вже 35% громадян Вірменії.
«Росія — ворог», — скандували протестувальники на вулицях Єревану, які виступили проти бойових дій у Карабасі та встановлення там контролю Азербайджану.
Правозахисники переймаються тим, що буде із десятками тисяч етнічних вірменів Карабаху, які проти влади Азербайджану. Баку вже заявив, що не збирається надавати регіону особливі права чи захист, а просто реінтегрує його як «будь-який інший регіон Азербайджану», сказав Хікмет Гаджиєв.