Уряд розробив законопроєкт, який має посилити незалежність Спеціальної антикорупційної прокуратури від Офісу генерального прокурора. Як він вплине на перебіг розслідувань проти топпосадовців, чи дійсно САП отримає більше повноважень та що на нього чекає під час розгляду у Верховній Раді.
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Верховна Рада (ВР) готується до розгляду урядового законопроєкту №10060 про посилення незалежності Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Голосування у першому читанні відбудеться на початку жовтня, очікують три співрозмовники Forbes серед нардепів з антикорупційного та економічного комітетів ВР.
Новація має усунути давню проблему, повʼязану з ризиками політичного впливу на САП, що обмежувало її можливості у проведенні розслідувань корупції серед держпосадовців найвищого рівня. Також це одна з вимог, яку український уряд має до кінця грудня виконати у рамках меморандуму з Міжнародним валютним Фондом (МВФ).
Про необхідність прийняття закону наголошують й в антикорупційному органі. «Якщо ми реально боремося з корупцією, а не робимо вигляд, залишати САП під крилом Офісу гепрокурора (ОГП) неприпустимо. Головна проблема – конфіденційність», – казав наприкінці липня в інтервʼю «Дзеркалу тижня» очільник САП Олександр Клименко.
Зміни у законодавство про САП обговорюються вже не перший рік. Розпочати їх втілення спочатку заважала недовіра до попереднього керівника Назара Холодницького з боку антикорупційних організацій (Transparensy International, Центр протидії корупції та інші), а потім – тривалий відбір нового керівника САП, що тривав два роки.
Та чи дійсно новий закон зробить САП більш незалежною?
Що змінює закон про незалежність САП
«Законопроєкт містить мінімально необхідний набір норм щодо незалежності САП», – вважає голова антикорупційного комітету ВР Анастасія Радіна. Головна зміна – САП отримує статус юридичної особи. Це дасть змогу самостійно адмініструвати свій документообіг, розпоряджатися бюджетними коштами, набирати колектив тощо, пояснює Радіна. Раніше всі ці діє потрібно було погоджувати з ОГП, в структур була навіть спільна пошта.
Ще один плюс таких змін – інформація про розслідування не буде виходити за межі САП, що зменшить кількість витоків, а менше фігурантів справ матимуть змогу «екстрено виїжджати» за кордон, вважає заступник голови антикорупційного комітету Ярослав Юрчишин.
Останній з таких прикладів колишній очільник Нацбанку Кирило Шевченко, який виїхав за кордон за кілька тижнів до вручення йому підозри. За кордоном знаходиться ще один фігурант нещодавнього розслідування НАБУ і САП колишній голова Фонду державного майна (ФДМУ) Дмитро Сенниченко.
Інша важлива зміна – запровадження незалежного аудиту роботи, який може бути підставою для звільнення очільника САП. Аналогічні норми діють і у НАБУ та НАЗК, каже заступниця виконавчого директора з юридичних питань Transparency International Ukraine Катерина Риженко. А для оцінки діяльності прокурорів буде створена дисциплінарна комісія. Вона буде розглядати кейси, щодо перевищення прокурорами своїх повноважень, пояснює Риженко.
У законопроєкті також чітко прописані посадові оклади співробітників САП. Раніше використовувалось розмите поняття – посадовий оклад прокурора САП не міг бути меншим ніж у керівника структурного підрозділу НАБУ.
Керівник САП Олександр Клименко Фото Getty Images
Це позитивний сигнал, який дає більше фінансової незалежності для співробітників САП, каже юрист Центру протидії корупції (ЦПК) Олексій Бойко. «Але в законі немає заборони, щодо коригування заплат іншими законодавчими змінами, тому є ризик, що під час, наприклад, перегляду бюджету, їх можуть урізати», – впевнений Бойко.
Також закон запроваджує створення територіальних філій САП, за аналогом тих що є у НАБУ. Важливо, щоб САП акцентував увагу саме на збільшенні штату прокурорів, а не адміністративного персоналу, каже Риженко.
Чому законопроєкт про САП вийшов неідеальним
Законом повністю змінюється склад конкурсної комісії, яка обирає керівника САП та його заступників. Якщо раніше комісія здебільшого складалась з представників ВР (8 членів) та міжнародних експертів (4 члени), то зараз пропонується шість членів – три від Ради прокурорів України та три від – міжнародних партнерів. «Це позитивні зміни, адже саме до представників парламенту було найбільше питань щодо їх компетенції та неупередженості», – каже Риженко з Transparency International Ukraine.
Попри це є і дискусійна норма – конкурсна комісія за результатами конкурсу має запропонувати генпрокурору два кандидати, замість одного, як це є зараз. «Не виключено, що генпрокурор обере не найбільш компетентного, а найбільш лояльного до себе кандидат», – вважає Бойко з ЦПК.
Інший небезпечний момент прописаний у законі – якщо конкурсна комісія не збереться з певних причин, то для початку засідання достатньо трьох осіб, а для прийняття рішення достатньо голосування двох членів (один від міжнародників і другий від Ради прокурорів), зазначає Риженко. В законопроєкті також не визначено чіткі терміни, коли генеральний прокурор повинен призначити очільника САП. «Це може призвести до затягування призначення», – каже Риженко. Наприклад, в законі про НАБУ зазначено, що це має статися у десятиденний термін.
Генпрокурор Андрій Костін Фото УНІАН
Законопроєкт не передбачає суттєвих процесуальних змін у роботі САП. Так, право подавати запити на екстрадицію залишається виключно за ОГП. «Багато років такі запити від САП часто припадали пилом у шухляді ОГП», – розповідає голова антикорупційного комітету Радіна. Хоч при чинному генеральному прокурорі запити від САП почали рухатись, це – несистемне рішення, яке надалі може залежати від політичної ситуації, додає Радіна.
Не збільшуються повноваження САП і щодо розслідування справ проти народних депутатів. Відкриття та реєстрація таких справ залишається у компетенції Офісу генпрокурора. «Для того, щоб почати роботу по таким справам, наприклад, оперативне прослуховування – потрібно запитувати дозвіл в ОГП», – пояснює Юрчишин. На цьому етапі знову таки можливий витік інформації, додає він.
Розширення повноважень САП було б доречним з огляду відкриття реєстру декларацій, вважає Риженко з Transparency International Ukraine. «Можна припустити, що кількість проваджень щодо нардепів зараз може зрости, – пояснює вона. – Якщо йдеться про особистості з політичними звʼязками, то генпрокурор має владу, щоб ці розслідування не рухалися так активно, як могли б».
Чи є ризик, що законопроєкт про незалежність САП перепишуть
Навіть у такій редакції у Верховній Раді буде палка дискусія щодо законопроєкту, прогнозує нардеп Юрчишин. Він не впевнений, що депутати підтримають закон. Головна причина – документ обмежує політизованість розслідувань, каже він.
Ще більших дискусій нардепи очікують до другого читання. «На жаль, маємо констатувати, що до другого читання може бути дуже багато поправок, спрямованих, м’яко кажучи, проти забезпечення незалежності САП», – додає очільниця антикорупційного комітету ВР Радіна.
Втім, дотиснути прийняття закону можуть міжнародні партнери. «Думаю, що вони не готові йти на компроміси», – вважає Радіна.