28 серпня 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт №9656, який може суттєво змінити ситуацію на ринку кредитування, фізичних осіб – в тому числі. Законопроєктом пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків на 5%(на додачу до податків на прибуток).
Повна назва законопроєкту: “Проєкт закону про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення “Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування чистого процентного доходу банків”. Серед авторів проєкту закону – Данило Гетьманцев, Ярослав Железняк, Маряна Безугла, Марія Мезенцева, Максим Бужанський та інші.
Як написав у своєму Телеграм-каналі співавтор проєкта, Ярослав Железняк, внаслідок введення такого податку додаткові надходження до бюджету могли б скласти додаткові 10 млрд грн. Додаткове оподаткування, за планами акторів законопроєкту, діятиме з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2026 року. Передбачається, що кошти, залучені від додаткового оподаткування, будуть спрямовані до загального фонду бюджету на оборону країни.
Співвласник monobank Олег Гроховський в коментарі для Інформатора так прокоментував новацію:
“Ці 5% від обороту – за рентабельності роздрібного кредитування не більше 10-15% річних – еквівалентні 15-20% податку на прибуток. Той, хто пропонує такий податок, не особливо усвідомлює те, що поки він буде діяти, кредитування в країні буде або супер дорогим, або буде відсутній в принципі. Банки кредитують під 35–40% річних. Витратна частина 17-20% плюс кредитні втрати 3-7% плюс накладні витрати – 3%. Тобто податок від доходу – це вирок для галузі”, – сказав Гороховський
Такі ж побоювання публічно висловила і нардеп від “Слуг народу” Ольга Смаглюк- Василевська: “Я не є серед підписантів даного законопроєкту про додаткове оподаткування банків через ризики того, що податок перекладуть на клієнтів”.
Як новий податок вплине на економіку України?
Інформатор наразі з’ясовує, як прийняття такого закону вплине на банківський ринок і на кредитну ставку для нас з вами. Юрій Гаврилечко, економіст, кандидат наук з державного управління не бачить якогось економічного сенсу із запровадження цього податку.
“Якби Україна пішла квазієвропейським шляхом, чому квазі – тому що там з 2011року дискутується проєкт рішення введення так званого податку Тобіна (впровадження податку на фінансові трансакції (операції). Такий обмежувальний податок найчастіше називають ще податком Тобіна, тим самим підкреслюючи, що саме Нобелівський лауреат Джеймс Тобін запропонував таку ідею на початку 1970-х років.- заув. ред.) Такий податок мав би сенс. А ведення податку в 5% на чистий прибуток банків економічного ефекту, на мій погляд, не матиме. Банки заробляють сьогодні в основному не на кредитуванні, кредитування бізнесу фактично немає, а на ОВДП Мінфіну та депозиних сертифікатах НБУ. Навіть якщо банки перекладуть ці 5% на побутові кредити. Ви ставки по тих кредитах бачили? 50,60,70% річних. В такому випадку плюс чи мінус п’ять відсотків…”, – каже Юрій Гаврилечко.
На думку економіста, якщо говорити про реформу банківського законодавства, то нам потрібні досить жорсткі обмеження: банки можуть бути створення винятково як товариства із додатковою відповідальністю. В такому випадку власники несуть відповідальність також і власним майном у разі неплатоспроможності підприємства.
Раніше Інформатор розповідав у які скандали потрапляв Данило Гетманцев.
Наталія Тютюненко
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Має бути єдиний орган: Зеленський виступив з пропозицією щодо перевірок бізнесу
- За законодавством та на власний розсуд. Чому Ощадбанк може відмовити вам у обслуговуванні
- У ПриватБанку пояснили дивні подвійні комісії при оплаті карткою
- Ця війна надовго, вибори та корупція як держзрада: найголовніше з нового інтерв'ю Зеленського