Нідерланди та Данія підтвердили готовність передати Україні 61 винищувач F-16. Як формувалася коаліція винищувачів, хто до неї входить та які ще літаки може отримати Україна, аналізував Forbes.
У Forbes Ukraine є спільнота в LinkedIn. Там ми пишемо практичні кейси компаній, розповідаємо про інноваційну економіку та публікуємо поради з особистого розвитку і управління командою. Жодних новин. Приєднуйтесь за цим посиланням
Коаліція винищувачів
Першою країною, яка зрушила з місця багатомісячну суперечку щодо постачання Україні західної авіації, стала Велика Британія.
15 травня 2023 року під час зустрічі британського прем’єра Ріші Сунака та українського президента Володимира Зеленського уряд Британії вперше оголосив про плани навчання українських пілотів та певні перемовини з іншими країнами щодо постачання літаків.
Цікаво, що сама Британія не має F-16. Але країна нібито вела перемовини зі США, Нідерландами та іншими країнами щодо питання постачання цих американських винищувачів.
Пізніше в Білому домі повідомили про плани навчання українських пілотів у Європі.
«У міру того, як у найближчі місяці розгортатимуться навчання, ми будемо працювати з нашими союзниками, щоб визначити, коли Україні буде доправлено літаки, хто їх доправить та в якій кількості», – заявив президент США Джо Байден під час саміту G7 у Хіросімі в травні цього року.
До коаліції винищувачів досить швидко долучилися 11 країн: Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Швеція та Велика Британія.
Вони планували різну участь у процесі: частина країн мали передати власний авіапарк, інші – організувати навчання українських пілотів. Але остаточне рішення залишалося за США як країною-виробником винищувачів F-16.
Навчання українських пілотів мало б початися ще в червні, але після серії заяв перемовини загальмувалися. На початку літа в США все ще не погодили план навчання українських пілотів.
Ближче до середини серпня сторонам усе ж вдалося погодити умови передачі західних винищувачів Україні, якими, зокрема, є наявність підготовлених пілотів, дозволів, інфраструктури та логістики.
Ймовірно, Україна отримає перші західні винищувачі лише наприкінці року.
Винищувачі F-16. Фото Getty Images
Чому Україні потрібна західна авіація
На початку широкомасштабного вторгнення Україна мала на озброєнні 71 винищувач Су-27 / МіГ-29, 14 бомбардувальників Су-24М та 31 штурмовик Су-25, за даними The Military Balance.
Україні вдалося зберегти близько половини цього парку, свідчать витоки секретних документів розвідки США. На лютий 2023-го США оцінювали втрати ЗСУ в 60 літаків та 32 гелікоптери.
Союзники змогли частково їх компенсувати внаслідок постачання радянської авіації, яка залишалася на складах та подекуди на бойовому чергуванні в країнах Східної Європи.
Україна отримала 18 одиниць фронтової авіації Су-25 та 24 винищувачі МіГ-29, за даними аналітиків Oryx. Зовсім скоро Україна може опинитися на критичній межі кількості своєї авіації. Наразі нам потрібно приблизно 80–100 винищувачів.
Американський багатоцільовий винищувач F-16 може замінити ті функції, які виконували радянські Су-27 та МіГ-29, а також частково бомбардувальники Су-24М.
Справа не лише в технічній перевазі сучасніших американських винищувачів. F-16 – це можливість використовувати сучасну ефективну зброю, яка відтіснить ворожу авіацію від лінії фронту.
За даними The New York Times, Україна раніше просила надати від 24 до 36 одиниць F-16. Наразі Україні вже публічно пообіцяли 61 винищувач F-16: 42 від Нідерландів та 19 від Данії. Це літаки, які планувалося списати й замінити більш сучасними F-35.
20 серпня на пресконференції поблизу Ейндховена прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте повідомив, що Нідерланди поставлять Україні 42 одиниці винищувачів F-16. Їх відправлять після навчання українських пілотів керувати літаком. Фото Getty Images
Яке озброєння може отримати Україна разом із F-16
Від початку повномасштабного вторгнення українська авіація пройшла кілька етапів інтеграції сучасного озброєння на власні радянські літаки.
У серпні стало відомо про використання протирадіолокаційних ракет AGM-88, які інтегрували з винищувачами МіГ-29. Проте за наявної інформації радянський винищувач не отримав додаткове обладнання, яке дає змогу відстежувати ракету на шляху до цілі, тому українські пілоти змушені стріляти ними «наосліп».
Взимку стало відомо про передачу Україні керованих авіаційних бомб JDAM, для використання яких, найімовірніше, адаптували Су-24М.
Остання західна ракета, яку отримали ЗСУ, – британська Storm Shadow. Це важка далекобійна крилата ракета вагою 1300 кг та дальністю 250–560 км (залежно від типу). Для їх використання також могли адаптувати потужніші Су-24М.
Ці три типи зброї можуть виконувати три різні типи завдань:
- AGM-88 – знищувати ворожі комплекси ППО та станції радіолокації;
- JDAM – знищувати великі укріплені позиції неподалік від лінії фронту (до 28 км);
- Storm Shadow – вражати стратегічні об’єкти на великих відстанях (до 250 км).
З F-16 Україна також отримає основну західну протиавіаційну ракету класу «повітря–повітря» AGM-120 дальністю до 120–180 км. Вона значно перевищує дальність російських Р-27 (до 95 км), які використовуються на більшості російських винищувачів.
F-16 можуть використовувати протикорабельні ракети AGM-84 дальністю до 280 км, що може стати істотною загрозою для російського флоту в окупованому Криму.
Американський винищувач має широкий асортимент високоточних ракет класу «повітря–земля» від відносно маленьких AGM-65 до AGM-158. Вони призначені для знищення цілей різного розміру – від танка до штабних пунктів управління. А головне – на відміну від радянських ракет «повітря–земля», вони високоточні та гарантують знищення цілі.
Нова зброя може відтіснити російську авіацію від лінії фронту та ефективно знищувати ворожу техніку як за допомогою F-16, так і штурмової авіації.
Володимир Зеленський та прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен у кабіні F-16. 20 серпня Фредеріксен заявила, що Данія надасть Україні 19 літаків F-16. Перші шість – уже до нового року. Фото пресслужба Володимира Зеленського
Хто може передати Україні додаткову західну авіацію
Найбільшим оператором F-16 є США. Країна має близько 1000 літаків цього типу. Але Штати не поспішають передавати Україні бойову авіацію. Білий дім турбує можливість застосування цих літаків по території Росії. Цілком можливо, що США не передадуть Україні жодного винищувача.
Більшість великих європейських країн не мають на озброєнні F-16. Вони розвивали власну авіацію, зокрема, робили ставку на такі літаки, як Eurofighter Typhoon, Saab JAS 39, Dassault Rafale. Це дало змогу забезпечити незалежність від США. Крім того, Франція, Британія, Німеччина та інші країни не мають великої кількості «зайвих» літаків.
19 серпня під час пресконференції Зеленського у Швеції стало відомо про те, що українські пілоти вже почали навчання на шведських винищувачах JAS39 Grippen.
Загалом у Швеції 204 літаки цього типу. Але станом на 2014 рік країна експлуатувала лише близько 100 літаків. Тож потенційно Швеція також може виділити Україні певну кількість JAS39 Grippen без зниження боєздатності власних військ.
Серед імовірних постачальників також називають Бельгію з 44 американськими винищувачами F-16 на озброєнні. Країна разом із Нідерландами та Данією готується замінити свій парк F-16 сучасними F-35.
Проте цей процес розпочнеться з кінця цього року. Можливо, перші F-16 із Бельгії зможуть надійти Україні тільки в 2024 році.
Потенційно Україна також може отримати або придбати 10 норвезьких F-16, які мали продати приватній компанії Draken International. Угоду підписали наприкінці 2021 року, але, можливо, передачу не погодили США. Статус цих літаків невідомий.
Інші європейські країни, такі як Польща, Португалія та Румунія, найімовірніше, не зможуть передати Україні велику кількість літаків, бо для них вони є основною одиницею Повітряних сил.
Окрім F-16 Україна може в майбутньому отримати американські винищувачі F/А-18, які мають, зокрема, Канада, Фінляндія, Австралія та Іспанія.
Австралія уже звернулася із запитом до США щодо можливості передачі своїх 24 одиниць F/А-18, які перебувають на зберіганні та не використовуються австралійськими ВПС.
Канада, Фінляндія та Іспанія також планують відмовитися від F/А-18 і замінити їх літаками п’ятого покоління.
Таким чином, Україна може розраховувати приблизно на 100–150 американських літаків упродовж 2023–2024 років. І цього має вистачити, аби повністю замінити наш парк старих радянських винищувачів.
Тож Україна, вочевидь, не отримає чисельної переваги в небі, але може отримати якісну перевагу, що дасть змогу встановити контроль у повітрі на потрібних ділянках фронту. Зокрема, для відбиття ворожих атак або для підготовки власних.
Винищувач F-16 ВПС США, Баварія, Грабен, 15 червня 2023 року. Фото Getty Images
Коли Україна може отримати західну бойову авіацію
Перший F-16, найімовірніше, з’явиться в українському небі вже в 2024 році. Можливо, на початку року або навесні.
Перший етап на шляху до отримання F-16 – навчання українських пілотів.
Основний виклик полягає у відмінності кабін пілота в радянських винищувачах та в американського літака. Якщо радянська кабіна – це велика кількість механічних датчиків та перемикачів, то американська авіація сучасніша та нашпигована електронікою. Пілоту під час польоту необхідно контролювати чималу кількість параметрів. Це означає, що він має автоматично відстежувати всі показники та швидко приймати рішення.
Інше розташування приладів, положення штурвала, візуалізація параметрів та ще низка відмінностей в оснащенні кабіни вимагають від пілота не просто навчитися літати, а й звикнути до нового літака й того, як він поводиться в небі.
Навчання значно складніше, ніж для екіпажів танків, підготовка яких тривала близько двох місяців. Пілоту необхідно отримати значну кількість нальотів на новому літаку, аби він мав змогу брати участь у своєму першому бою.
Для навчання українських пілотів знадобиться приблизно 4–6 місяців, зазначають західні ЗМІ з посиланням на дані розвідки й американських чиновників. У цьому Україні допомагатиме Польща, яка свого часу пройшла процес перенавчання пілотів на F-16.
Окрім навчання пілотів Україна має підготувати відповідну інфраструктуру для обслуговування й утримання нових типів винищувачів. Аеродроми Повітряних сил України мають покриття з бетонних блоків, тоді як натовські аеродроми зазвичай мають суцільне покриття. Вважається, що західна авіація чутливіша до якості злітної смуги.
Тож Україні треба непомітно для ворога провести реконструкцію власних аеродромів.
Крім пілотів, для експлуатації F-16 Україні необхідно навчити достатню кількість сервісного персоналу й підготувати необхідне обладнання. Адже авіація потребує періодичного контролю й проведення регламентних робіт.
Також мають бути напрацьовані шляхи постачання натовського пального для західної авіації, запасних частин і компонентів.