Київ відновлює зруйновану обстрілами критичну інфраструктуру та розбудовує альтернативні енергомережі згідно з планом стійкості, щоб значно краще підготуватися до зими. Однак, нові обстріли та можливості ППО залишаються фактором ризику, тому столиця водночас готує вдвічі більше пунктів обігріву, ніж торік. Про це повідомив в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв в інтерв’ю LB.ua.
Ключові напрямки плану стійкості включають відновлення знищеного обладнання ТЕЦ, захист об’єктів інфраструктури, створення резервних джерел генерації енергії та резервної мережі теплопостачання. Місто вже виконало понад 50% робіт, за які воно відповідає, розповів Пантелеєв.
“Ми маємо повністю відновити об’єкти теплопостачання, частково відновити частину енергоблоків – приблизно 350 МВт, а до кінця року ще 100 МВт. Також створити додатково 1000 МВт теплової генерації за рахунок резервних джерел, локальних котелень, заміни та посилення старих котлів і насосів. До кінця року плануємо запустити 200 МВт резервного живлення від когенераційних установок. Для цього є обладнання на 200 МВт. Вже запущено 60. Решту плануємо запустити до кінця року”, – сказав перший заступник голови КМДА.
Створення резервних систем теплопостачання та інженерно-технічний захист об’єктів критичної інфраструктури, за його словами, має фінансуватися з державного бюджету.
Водночас місто готується до реагування на надзвичайні ситуації.
“Усе, що ми зараз робимо, дозволить нам значно краще підготуватися до зими, ніж, наприклад, минулого року. Адже ми виконуємо великий обсяг робіт: будуємо захист об’єктів критичної інфраструктури, працюємо над прискоренням створення альтернативної енергетичної інфраструктури та робимо багато іншого. Але все одно потрібно готувати сценарії поведінки в екстремальних умовах. І це ми також продовжуємо робити. Треба бути реалістами. Ми живемо в період жорсткої фази війни, коли для ворога цивільні вже є одним із пріоритетних цілей”, – наголосив Пантелеєв.
Зокрема, місто вдвічі збільшує кількість опорних пунктів обігріву.
“Збільшується кількість опорних шкіл у районах, які матимуть автономне тепло та живлення. Минулої зими було приблизно по п’ять таких опорних шкіл у кожному районі міста. Зараз ми прийняли рішення, щоб їх було по десять. Тобто загалом 100 опорних пунктів по місту. Це завдання районних адміністрацій. Щойно аварійно вимикається електрика або опалення, ці пункти відкриті для всіх у районі”, – зазначив Петро Пантелеєв.
Також цього року в бюджеті міста передбачено рекордну суму на міські програми співфінансування для підготовки житлових будинків до зими. Зокрема, міськими програмами, які дозволяють купувати резервне живлення, вже охоплено понад 1000 будинків. У столичних багатоповерхівках працює вже 200 сонячних електростанцій, повідомив перший заступник Кличка.
Окрім заходів плану стійкості, місто фінансує райони для будівництва та ремонту укриттів і відновлення будинків після обстрілів.
“На жаль, це зараз дуже відчутний напрямок витрат: наслідки кожного балістичного обстрілу, який зараз відбувається, це збитки на 300-500 мільйонів”, – повідомив Петро Пантелеєв.
Раніше мер Києва Віталій Кличко заявляв, що, крім виконання плану стійкості, місто також реалізує низку інших важливих проєктів у межах підготовки до зими, зокрема щодо енергостійкості житла та соціального сектору, відновлення пошкоджених енергооб’єктів. Таким чином, загальна сума фінансування підготовки Києва до зими становить 22 млрд грн.
Дізнатися більше на: www.unian.ua