Оновлення лабораторного обладнання та придбання новітньої техніки саме собою не гарантує наукового прогресу. Не менш серйозним викликом залишається людський ресурс в українських освітніх та дослідницьких закладах.
На цьому робить наголос засновниця громадської організації “Професійна мережа менеджерів освіти та науки України” (PNRM Ukraine) Ганна Толстанова у своїй публікації, присвяченій змінам у державному фінансуванні наукової сфери.
“Сучасний спектрометр, електронний мікроскоп чи біопринтер – це вже не одноразова покупка. Таке обладнання потребує постійного сервісного обслуговування, дорогих витратних матеріалів, регулярного калібрування, оновлення програмного забезпечення та кваліфікованих інженерів, здатних підтримувати його роботу. Без цього навіть найсучасніше устаткування ризикує швидко втратити свою цінність”, – зазначає Ганна Толстанова.
Відео дня
Окрім нестачі досвідченого інженерного персоналу, підкреслює експертка, українська наука вже нині відчуває гостру брак молодих наукових працівників. За даними профільних установ, кадровий потенціал галузі перебуває у критичному стані.
“Без припливу молодих дослідників країна ризикує втратити не лише можливість створювати власні наукові розробки світового рівня, а й здатність ефективно адаптувати передові міжнародні технології”, – підкреслює Ганна Толстанова.
Експертка наголошує, що без подолання кадрової проблеми навіть масштабне оновлення матеріально-технічної бази не забезпечить сталого розвитку науки.
Вас також можуть зацікавити новини:
- Ціни відрізняються у кілька разів: від чого залежить вартість заміни крана та змішувача
- Журналісти дізналися, чи можна пити воду у київських бюветах під час спеки
- Федоров озвучив власну версію причини своєї відставки
Інформація підготовлена на основі матеріалів: www.unian.ua