Видатний економіст та професор Університету Брауна Роберто Серрано заявив про найбільший у історії Ліги Плюща скандал із шахрайством за допомогою ШІ.
Як повідомляє іспанська газета El País, Серрано помітив тривожні сигнали, коли вперше побачив результати березневого проміжного іспиту з одного з його курсів – просунутої студентської програми з математичної економіки.
Тестове домашнє завдання, що виконувалося без книги, – типовий для шкіл Ліги Плюща іспит згідно з “Кодексом честі” – завершилося тим, що 40 з 86 студентів отримали максимальні 100 балів. Середній бал становив не менш підозрілі 96 зі 100.
Іншими словами, цілком логічно припустити, що студенти піддалися спокусі звернутися до чат-бота зі штучним інтелектом за відповідями, особливо в затишку власних домівок, без нагляду асистента викладача. У тестуванні Серрано, схоже, так і сталося.
«Деякі відповіді містили незвичні уривки, які збігалися з результатами, отриманими після прогонки запитань через ChatGPT», — розповів Серрано El País.
Що, можливо, найцікавіше, середній бал за іспит, який складався особисто і становив половину фінальної оцінки курсу, становив жалюгідні 48 зі 100. З 27 студентів, які навіть не спромоглися прийти на іспит, 22 отримали 100 балів під час проміжного тестування, що надає вагомості теорії Серрано.
«Емпіричні докази шахрайства є надзвичайними», — заявив він газеті.
Цей інцидент підкреслює, наскільки поширеним стало використання ШІ в освітньому процесі. Навіть студенти престижних шкіл Ліги Плюща вдаються до цих інструментів, щоб легко отримати високі бали – навіть коли це прямо суперечить кодексу честі, який вони всі зобов’язалися дотримуватися.
Щоб посилити занепокоєння, за останні кілька років значно постраждали рівні грамотності та математичних знань. Професори попереджають, що ми наближаємося до критичної точки, оскільки студенти, які вступають до вишів, ледве мають розуміння математики та інших предметів на рівні середньої школи.
Деякі професори скаржаться, що вони швидко перетворилися на «копів плагіату», головне завдання яких – виявляти шахрайство за допомогою ШІ, а не викладати. Це гра в кішки-мишки, ускладнена стрімким розвитком технологій, які роблять виявлення шахрайства дедалі складнішим.
Водночас експерти попереджають, що використання цих інструментів руйнує здатність студентів критично мислити, оскільки вони стають безнадійно залежними від технологій.
Не дивно, що Серрано вирішив взагалі відмовитися від домашніх завдань.
Схожа історія розгортається і в інших школах Ліги Плюща. Як повідомляв минулого місяця The Atlantic, Прінстон нещодавно скасував 133-річну традицію «Кодексу честі», яка передбачала, що професори залишають аудиторію, коли студенти, які підписали зобов’язання не списувати, складають свої фінальні іспити.
Через різке зростання використання ШІ та академічної недоброчесності в аудиторіях Прінстон повністю відмовився від цієї традиції.
«Відчувається, що люди списують на домашніх завданнях і просто використовують ChatGPT», — сказала The Atlantic Надія Макук, старшокурсниця Прінстона та колишня голова Комітету честі. «Поки люди думають, що списують більше, це заохочує до ще більшого списування».
Окрім втрати цілісності, шахрайство за допомогою ШІ руйнує довіру між студентами та викладачами, в той час як останні турбуються про зниження цінності вищої освіти.
«Якщо ми більше не захищатимемо правду, порядність і чесність, то яку довіру ми матимемо як академічна спільнота?» — сказав Серрано El País.
# Майбутнє освіти: ШІ-скандал у Лізі Плюща ставить під сумнів академічну доброчесність **Передові технології вже проникли в найпрестижніші навчальні заклади, викликаючи безпрецедентні виклики для системи освіти.** У нещодавній резонансній події, що сколихнула академічну спільноту, видатний економіст та професор Університету Брауна, Роберто Серрано, заявив про виявлення найбільшого у своїй кар’єрі випадку шахрайства з використанням штучного інтелекту (ШІ) в стінах Ліги Плюща. Цей інцидент кидає тінь на репутацію елітних університетів і змушує переосмислити майбутнє академічної доброчесності.
За словами Серрано, підозри виникли після аналізу результатів проміжного іспиту з математичної економіки. Цікаво, що домашнє завдання, яке студенти мали виконати вдома без можливості користуватися сторонніми джерелами, показало приголомшливі результати: 40 з 86 студентів здобули максимальні 100 балів, а середній бал склав не менш вражаючі 96 зі 100.
Це викликало резонні запитання щодо використання студентами чат-ботів зі штучним інтелектом для отримання готових відповідей. Серрано підтвердив свої підозри, виявивши, що деякі з наданих відповідей містили уривки, ідентичні тим, що були згенеровані ChatGPT.
Ситуацію ще більше загострив фінальний іспит, який проходив особисто. Його середній бал склав жалюгідні 48 зі 100. Примітно, що 22 з 27 студентів, які не з’явилися на фінальний іспит, раніше отримали 100 балів на проміжному тестуванні. Це свідчить про систематичне використання зовнішньої допомоги.
“Емпіричні докази шахрайства є надзвичайними”, – наголосив професор.
Цей випадок висвітлює глибину проблеми поширення ШІ в освітньому середовищі. Навіть у стінах найпрестижніших навчальних закладів студенти вдаються до таких методів, ігноруючи принципи академічної доброчесності.
Ситуація ускладнюється загальним зниженням рівня грамотності та математичних знань серед молодшого покоління. Професори б’ють на сполох, зазначаючи, що сучасні студенти часто мають базові знання, які відповідають рівню середньої школи.
Викладачі все частіше відчувають себе “детективами”, змушеними боротися з новими формами списування, що стають дедалі складнішими для виявлення завдяки стрімкому розвитку технологій.
Експерти попереджають, що надмірна залежність від ШІ підриває здатність студентів до критичного мислення та самостійного вирішення завдань.
Професор Серрано вже прийняв рішення повністю відмовитися від домашніх завдань, що виконуються поза аудиторією.
Схожі тенденції спостерігаються й в інших навчальних закладах Ліги Плюща. Наприклад, Прінстонський університет нещодавно скасував 133-річну традицію “Кодексу честі”, яка дозволяла професорам залишати аудиторію під час іспитів, виходячи з довіри до студентів.
Це рішення було прийнято через зростання академічної недоброчесності, пов’язаної з використанням ШІ.
“Відчувається, що люди списують на домашніх завданнях і просто використовують ChatGPT”, – зазначила старшокурсниця Прінстона Надія Макук. “Чим більше люди бачать списування, тим більше це заохочує до нього”.
Окрім втрати академічної цілісності, шахрайство за допомогою ШІ руйнує довіру між студентами та викладачами, ставлячи під сумнів цінність вищої освіти.
“Якщо ми більше не захищатимемо правду, порядність і чесність, то яку довіру ми матимемо як академічна спільнота?” – риторично запитує професор Серрано.
# Майбутнє освіти: ШІ-скандал у Лізі Плюща ставить під сумнів академічну доброчесність
Видатний економіст та професор Університету Брауна, Роберто Серрано, виявив найбільший у історії Ліги Плюща скандал, пов’язаний з використанням штучного інтелекту (ШІ) для шахрайства. Ця подія кидає виклик усталеним нормам академічної доброчесності та змушує переглянути методи навчання і оцінювання.
Професор Серрано, викладаючи курс з математичної економіки, звернув увагу на надзвичайно високі результати проміжного іспиту, який студенти складали вдома. 40 з 86 студентів отримали ідеальні 100 балів, а середній бал склав 96.
“Деякі відповіді містили незвичні уривки, що збігалися з результатами, отриманими після прогонки запитань через ChatGPT”, – повідомив Серрано іспанському виданню El País, підтверджуючи свої підозри щодо використання ШІ.
Цікаво, що фінальний іспит, який проводився особисто, мав значно нижчі результати – середній бал склав 48 зі 100. При цьому 22 з 27 студентів, які не з’явилися на фінальний тест, раніше отримали максимальні бали на домашньому завданні, що робить теорію про шахрайство з допомогою ШІ ще більш правдоподібною.
“Емпіричні докази шахрайства є надзвичайними”, – заявив професор.
Цей інцидент підкреслює стрімке проникнення ШІ в освітній процес, навіть у найпрестижніших університетах світу. Студенти, ймовірно, вдаються до таких методів для досягнення високих результатів, попри зобов’язання дотримуватися “Кодексу честі”.
Ситуація ускладнюється загальним зниженням рівня академічної грамотності та математичних знань серед молоді, що робить їх більш залежними від технологій.
Викладачі все частіше стикаються з необхідністю виконувати роль “поліцейських”, виявляючи шахрайство, що стало складнішим завдяки розвитку ШІ.
На думку експертів, надмірна залежність від ШІ може негативно вплинути на розвиток критичного мислення у студентів.
У відповідь на ці виклики, професор Серрано вирішив повністю відмовитися від домашніх завдань.
Ця проблема не обмежується одним університетом. Як повідомляв The Atlantic, Прінстонський університет скасував 133-річну традицію довіри під час іспитів через зростання випадків недоброчесності.
“Відчувається, що люди списують на домашніх завданнях і просто використовують ChatGPT”, – зазначила студентка Прінстона Надія Макук. “Це створює порочне коло”.
Окрім втрати академічної цілісності, шахрайство з використанням ШІ руйнує довіру між студентами та викладачами, ставить під сумнів цінність дипломів та викликає занепокоєння щодо майбутнього вищої освіти.
“Якщо ми більше не захищатимемо правду, порядність і чесність, то яку довіру ми матимемо як академічна спільнота?” – підсумував професор Серрано.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: futurism.com