Штучний інтелект (ШІ) та водні ресурси: несподівана залежність, що ставить майбутнє під загрозу
Україна, 2024 рік. Поки світ захоплюється стрімким розвитком штучного інтелекту, відкриваючи нові горизонти в науці, медицині та повсякденному житті, за лаштунками криється тривожна реальність. Згідно з новим звітом Інституту ООН з питань води, навколишнього середовища та здоров’я (UNU-INWEH), до 2030 року центри обробки даних, що живлять ШІ, споживатимуть стільки ж води, скільки необхідно для задоволення потреб 1.3 мільярда людей. Це ставить під сумнів стійкість нашого цифрового майбутнього та вимагає негайної уваги.
За межами вуглецевого сліду: розширюючи екологічну оцінку ШІ
Аналіз, опублікований цього тижня, викриває системне недооцінювання екологічного впливу ШІ. Сучасні оцінки зосереджуються переважно на викидах вуглецю, що утворюються під час навчання великих мовних моделей, ігноруючи при цьому значні водні та земельні ресурси, що використовуються. Ці ресурси необхідні для охолодження та живлення дата-центрів, а також для енергетичної інфраструктури та ланцюгів постачання, що забезпечують їх функціонування.
Від навчання до використання: експоненційне зростання споживання
Найбільш вражаючим відкриттям звіту є те, що первинні витрати на навчання моделей – лише верхівка айсберга. Значно більший енергетичний ресурс (80-90% від загального споживання) витрачається на етап “інференсу” – процес використання вже навчених моделей для генерації відповідей на запити. Наприклад, навчання моделі GPT-4 від OpenAI спожило до 70 гігават-годин електроенергії. Однак, за оцінками, щоденна робота ChatGPT, що відповідає на мільярди запитів, потребує колосальних 383 гігават-годин.
Енергетична спрага майбутнього: порівняння з глобальними масштабами
З урахуванням витрат на інференс, прогнозується, що до 2030 року дата-центри, що обслуговують ШІ, споживатимуть 945 терават-годин електроенергії. Це втричі перевищує сукупне споживання електроенергії Пакистану, Бангладеш та Нігерії, країн, де проживає понад 650 мільйонів людей.
Водний слід ШІ: глобальна криза у цифрах
Але повернімося до водного сліду. До того ж 2030 року “спрага” ШІ призведе до споживання 9.3 трильйонів літрів води. Це еквівалентно базовим річним потребам у воді всіх 1.3 мільярда мешканців країн Африки на південь від Сахари. Така цифра викликає серйозне занепокоєння в контексті глобального дефіциту прісної води.
Парадокси “зелених” рішень: вибір між вуглецем, водою та землею
Звіт попереджає, що вирішення екологічних проблем, пов’язаних з ШІ, не буде таким простим, як перехід на зелені джерела енергії. Наприклад, заміна вугілля на біоенергію може скоротити викиди вуглецю на 70%, але при цьому збільшити водний слід у 30 разів, а земельний – у 100 разів.
“Найбільше нас здивувало те, як часто вибір, що виглядає найзеленішим з точки зору вуглецю, насправді виявляється гіршим для води або землі,” – заявила провідний автор звіту Міріам Ацель, дослідниця UNU-INWEH.
“Якщо ми продовжимо оцінювати стійкість ШІ лише за вуглецевим слідом, ми можемо помилково вважати, що відновлювані джерела енергії роблять інфраструктуру ШІ чистою, але це означає вирішення однієї проблеми, створюючи інші, часто в місцях, які про це не просили,” – додала вона.
Парадокс ефективності: як оптимізація може збільшити споживання
Додає тривоги й інший парадоксальний висновок: підвищення енергоефективності ШІ може насправді збільшити його загальний екологічний слід.
“Багато хто вважає, що екологічний слід ШІ зменшується з розвитком технологій та оптимізацією процесів. Але це лише часткове розуміння загальної проблеми,” – зазначив співавтор звіту, директор UNU-INWEH Кавех Мадані. “Більш ефективний та доступний ШІ та енергія призводять до зростання споживання ШІ, роблячи загальний слід значно більшим, ніж те, що ми заощаджуємо завдяки підвищенню ефективності.”
Майбутнє вимагає збалансованого підходу
Ці висновки підкреслюють нагальну потребу в комплексному підході до оцінки та управління екологічним впливом ШІ. Потрібні інноваційні рішення, що враховують не лише вуглецевий слід, але й водні та земельні ресурси. Розробка енергоефективних технологій охолодження дата-центрів, використання альтернативних джерел води та прозорість у звітності щодо ресурсного споживання – це лише деякі з кроків, які Україна та світ повинні зробити для забезпечення сталого цифрового майбутнього.
За даними порталу: futurism.com