Ексклюзив! Секретна війна Трампа проти туризму: чому світ більше не хоче до Америки?
Світові лідери в шоці: США втрачають привабливість
Світова арена напружено спостерігає: Сполучені Штати, колись магніт для мандрівників з усього світу, стрімко втрачають свою привабливість. Згідно з останніми даними, міжнародна популярність Америки різко впала, і ця тенденція, схоже, лише набирає обертів під час другого терміну президента Дональда Трампа.
Хоча американські експерти звикли говорити про геополітичні наслідки та втрату “м’якої сили”, вони часто недооцінюють економічний удар. І цей удар стає дедалі відчутнішим, особливо в туристичній галузі. Після бурхливого відновлення після пандемії COVID-19, 2025 рік мав стати роком тріумфу для американського туризму. Однак, на жаль, він перетворився на справжню катастрофу, наслідки якої будуть відчуватися ще довго.
Небажаний гість: Як політика Трампа відштовхує туристів
Світ, особливо спорт, готується до одного з наймасштабніших міжнародних зібрань – Чемпіонату світу з футболу. Але надії на величезний приплив іноземних уболівальників та туристів тануть з кожним днем. Бронювання квитків та готелів стрімко падають, а професіонали туристичної індустрії побоюються повного провалу.
Світова рада з подорожей та туризму (World Travel and Tourism Council) констатує: кількість міжнародних відвідувачів до Сполучених Штатів у 2025 році скоротилася на 5,5% порівняно з попереднім роком. Це призвело до втрати 4,6% витрат від туристів, що становить майже 9 мільярдів доларів! На фоні глобального туристичного буму, де витрати зросли на 6,7%, це виглядає особливо разюче. Чому ж Америка опинилася в аутсайдерах? Причина проста: мільйони потенційних туристів обирають інші напрямки.
Згідно зі звітом Об’єднаного комітету Конгресу США, Сполучені Штати стали єдиною великою країною, яка зафіксувала спад міжнародних відвідувачів у 2025 році. Це був перший випадок від 1999 року, коли США мали дефіцит у сфері туризму, тобто американці витрачали за кордоном більше, ніж іноземці в США.
Причин такого різкого падіння – безліч. Торговельні війни та агресивна риторика Дональда Трампа відштовхнули багато країн, які раніше вважалися дружніми до США. Його заяви про перетворення Канади на 51-й штат спровокували бойкот, що призвело до падіння канадського туризму на вражаючі 22% – найвищий показник серед усіх країн! Особливо це вдарило по Лас-Вегасу, де кількість туристів зменшилася на 7,5%, викликавши розмови про “сламп Трампа”. Європейців відштовхнули погрози Трампа щодо Гренландії, образливі висловлювання на адресу європейських країн, зневажливе ставлення до України та його відкрита прихильність до російського президента Володимира Путіна. Навіть втручання адміністрації Трампа у вибори на користь європейських правих популістів кинуло тінь на Вашингтон. Кількість німецьких туристів скоротилася майже на 13%, а французьких – на 8%.
Однак, політика – це, ймовірно, не головний фактор. Набагато більш безпосереднім ударом стала справжня “війна Трампа проти туристів”. Адміністрація президента, схоже, розглядає іноземних відвідувачів не як джерело доходу, а як потенційних мігрантів, які шукають лазівки в американських законах. Державний департамент США безстроково призупинив видачу туристичних віз для громадян 39 країн (включаючи чотири, чиї національні команди кваліфікувалися на Чемпіонат світу: Гаїті, Іран, Кот-д’Івуар та Сенегал). Консульським посадовцям наказано запроваджувати жорсткіші умови для заявників на туристичні візи, включаючи особисті співбесіди та перевірку соціальних мереж. Це призвело до величезних черг на подання документів, а також до поширення інформації про посилений контроль на кордоні, що відштовхує багатьох потенційних мандрівників.
Жителі, багато з яких залежать від транскордонного туризму в районі Ріо-Гранде, влаштували вуличний протест у Терлінгуа, Техас, 11 квітня, проти запропонованого будівництва прикордонної стіни адміністрацією Трампа. John Moore/Getty Images
Такі заходи викликають хвилю негативної преси навіть у країнах, яких це безпосередньо не стосується, зміцнюючи імідж непривітної “Фортеці Америка”. Цей меседж посилюється спробами адміністрації підвищити витрати для іноземних туристів. Адміністрація Трампа запровадила новий збір у розмірі 100 доларів для міжнародних відвідувачів 11 найпопулярніших національних парків, а також більш ніж утроїла ціну щорічної перепустки в парки для нерезидентів, підвищивши її до 250 доларів (для американців вона все ще коштує 80 доларів).
У березні уряд США почав стягувати додатковий “збір за цілісність візи” у розмірі 250 доларів за стандартні туристичні візи, підвищивши загальну вартість зі 185 до 435 доларів. Хоча цей додатковий збір ще не стягується, потенційних мандрівників ця деталь навряд чи заспокоїть. Туристична індустрія вже стурбована тим, що плутанина щодо того, чи діє новий збір, матиме стримуючий ефект на відвідувачів Чемпіонату світу, навіть якщо їм не доведеться його платити. Попередження про вищі витрати на візи лише підсилюють і так вже усталену репутацію про те, що адміністрація Трампа сповнена рішучості не пускати іноземців. Ліза Саймон, генеральний директор Міжнародної асоціації в’їзного туризму, нещодавно свідчила на слуханнях у Конгресі, що сукупний ефект обмежень адміністрації створив “відчуття небажаності”.
Це відчуття, яке, здається, прагне підтримувати Служба імміграції та митної політики США (ICE). Якщо ви американець, то, ймовірно, ніколи не чули про Марі-Терез Росс-Мае, Карен Ньютон чи Фабіана Шмідта. Але якщо ви француз, британець чи німець, ви майже напевно стикалися з повідомленнями в ЗМІ про жахливе поводження з ними з боку ICE.
Росс-Мае – 85-річна французька вдова, яка провела 16 днів під арештом ICE минулого року після того, як її затримали за перевищення терміну дії візи після смерті її американського чоловіка. Її утримували в жахливих умовах, іноді зі скутими руками та ногами, доки її не депортували до Франції. Росс-Мае та сини її покійного чоловіка боролися за його спадок, і суддя у справі звинуватив одного з пасинків Росс-Мае у ініціюванні її арешту. Міністр закордонних справ Франції публічно закликав до її звільнення, критикувавши ICE за жорсткі методи виконання законів.
Ньютон, 65 років, була затримана ICE, коли вона та її чоловік – обидва британські громадяни – виїжджали зі Сполучених Штатів до Канади після тривалої автомобільної подорожі. Її чоловік перевищив термін дії візи, але її віза була дійсною. Вона не скоїла жодних правопорушень. Це не завадило ICE утримувати її (разом з чоловіком) під арештом протягом шести тижнів. “Не їдьте”, – сказала вона The Guardian про поїздку до Сполучених Штатів. – “Якщо це може статися зі мною, це може статися з будь-ким”.
Шмідт, 35-річний громадянин Німеччини та постійний житель США, був заарештований ICE після повернення з візиту до родини в Європі. Влада стверджувала, що тримає його через судимість за дрібний злочин, пов’язаний із зберіганням марихуани у 2015 році. Сполучені Штати надають імміграційним органам майже необмежені повноваження для перегляду записів будь-якого іммігранта на кордоні, але перевірка законних резидентів щодо давно вирішених дрібних злочинів є щонайменше незвичною. Шмідт провів у в’язниці два місяці – в таких самих жорстоких умовах, про які повідомляли багато інших затриманих.
Це не єдині історії. Новозеландці, данці та австралійці також потрапляли в пастку системи ICE, і кожен випадок викликав шлейф обурених висвітлень у ЗМІ їхніх рідних країн. Прихильники MAGA, ймовірно, відкинуть ці випадки як неминучі супутні збитки праведної кампанії з очищення країни від небажаних іммігрантів. Це, в кращому випадку, обмежений погляд. Він ігнорує відчутну шкоду, яку ці історії – та багато інших подібних – завдали міжнародній репутації Сполучених Штатів.
Слід від взуття з написом “Трамп” залишений на пляжі Національного парку Асатіг, Меріленд, 24 серпня 2020 року. Eric Baradat/AFP via Getty Images
Але такі проблеми здаються абстрактними для значної частини населення США: чому когось повинні хвилювати alleged несправедливості, заподіяні кільком набридливим іноземцям?
Власники готелів, які зараз стикаються зі зниженням бронювань; авіакомпанії, змушені скасовувати рейси; кухарі, адміністратори та обслуговуючий персонал, які втратили роботу через спад міжнародного туризму, – безсумнівно, мають свою думку з цього приводу. Сумна історія занепаду туризму – це ще одне нагадування про те, що економіка США не існує в ізоляції від решти світу, і що спроби побудувати бар’єри часто створюють більше проблем, ніж вирішують.
На початку цього місяця Академія менеджменту, міжнародна асоціація професорів бізнес-шкіл, оголосила про скасування запланованої конференції 2027 року в Сіетлі та перенесення майбутніх зустрічей за кордон на невизначений термін. Один з її членів розповів Financial Times, що канадські та європейські члени організації були стурбовані “імміграційними питаннями”.
Можливо, ще більш покатовою була безкомпромісна відповідь речника Державного департаменту США Томмі Піґотта, якого Financial Times попросив про коментар. “Ми дотримуємося найвищих стандартів національної безпеки та громадської безпеки через візовий процес, – заявив Піґотт, – чітко даючи зрозуміти, що в’їзд до Сполучених Штатів є привілеєм, а не правом, і що безпека американського народу понад усе”. Абсурдність його власної заяви – натяк на те, що адміністрація докладає зусиль, щоб захистити нас від підступних викладачів бізнесу – здається, повністю вислизнула від Піґотта. Будемо сподіватися, що святкування Чемпіонату світу витримають, незважаючи на зусилля таких старанних державних службовців, як він.
💥 Думка редакції Бомба Новини:
Ці події – справжній ляпас для іміджу Сполучених Штатів. Поки світ готується до грандіозного спортивного свята, Америка сама себе відштовхує, створюючи образ країни, яка боїться власного успіху. Для України це може бути як поганою, так і доброю новиною. З одного боку, потенційне зменшення припливу туристів до США може означати, що більше українців шукатимуть нові напрямки для відпочинку, можливо, й в Європі. З іншого боку, глобальна ізоляція Трампа та його політики може призвести до перегляду міжнародних відносин, що, в свою чергу, може мати непередбачувані наслідки для України. Потрібно уважно стежити за розвитком подій, адже гра світових лідерів – це завжди гра з високими ставками, де може виграти або програти кожен.
Оригінал статті: foreignpolicy.com