Напевне, багато хто спостерігав в мережі інтернет це відео — старий, ще часів Чехословаччини маневровий локомотив з електричною системою передачі тягне сучасний південнокорейський потяг Hyundai. Це було зафіксовано 8 листопада, коли росіяни вкотре атакували українську енергосистему та об’єкти критичної інфраструктури ракетами та «шахедами». У ту ніч було задокументовано використання аеробалістичних ракет типу «Кинджал» по Київській та Полтавській областях, а також удари балістичними ракетами по Дніпру, Харкову та відповідних областях.
Рух поїздів зупинився, тролейбуси стали
«Ворог здійснив масований обстріл саме балістичними ракетами, котрі надзвичайно важко знешкоджувати. Із 45 випущених у ході цієї атаки ракет, 32 виявилися балістичними» — заявив у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» перший заступник міністра енергетики України Артем Некрасов.
ВІДЕО ДНЯ
Цей напад став одним з найсерйозніших для енергетичного сектора за весь період широкомасштабної війни. В Офісі генпрокурора повідомили, що росіяни, зокрема, завдали удару по Кременчуцькій ГЕС: зафіксовано 15 влучань. Серед видів озброєння — дрони «Герань-2» та крилаті ракети наземного базування.
У Полтаві стали тролейбуси
У Полтавському районі пошкоджено власність підприємства нафтогазового сектору. 43-річний робітник отримав численні осколкові травми.
РЕКЛАМА
Обстановка в енергосистемі України досі лишається напруженою, оскільки російські війська знеструмили ¾ Полтавської області. Коли електроенергія почала надходити до області, її якість була низькою. Внаслідок цього не запрацювало обладнання на системах АТ «Полтаваобленерго». Енергетики перемикали подачу електроенергії між чергами споживачів уручну. У більшості регіонів і досі вимушено використовують погодинні вимкнення для всіх категорій користувачів.
Читайте також: «Діти почали забувати рідну говірку, тому вирішили повертатися в Україну», — емігрантка та благодійниця, котра відновила архітектурну пам’ятку на Полтавщині
В Полтавській області найбільше постраждали безпосередньо обласний центр, а також Кременчук і Горішні Плавні. У цих населених пунктах через відсутність електропостачання внаслідок пошкодження об’єктів енергосистеми було частково або повністю припинено централізоване постачання води й тепла. Крім того, в Полтаві зупинилися тролейбуси на кільцевому маршруті. В Кременчуці даний вид електротранспорту цілком перевели на автономний хід.
Через проблеми з електропостачанням після нічного обстрілу в Полтавській області серйозно затримався рух поїздів. Частина з потягів спізнювалися на 9, а навіть майже на 13 годин. Найбільше затримався пасажирський потяг, що прямував з польського Хелма до Харкова. Він мав прибути до кінцевого пункту призначення 8 листопада о 13:42, проте прибув о 2:30 наступного дня, провівши таким чином в дорозі 36 годин.
РЕКЛАМА
За словами одної з пасажирок, Ганни Попової, поїзд зупинився близько 16:00 в полі за кілька кілометрів до станції «Полтава-Київська».
«Частина людей пішла — ті, хто з Полтави, або ті, в кого були знайомі, в яких можна було залишитися. Йшли прямо по рейках. А ті, хто з Харкова… звісно, по рейках ну не дуже приємно. Тому ми залишилися, чекали, і згодом таки поїхали. Весь відрізок від Києва до Харкова ми більше стояли, ніж їхали, оскільки там, як казали, були певні труднощі з коліями та з електроенергією після влучань», — розповіла «Суспільному Харків» пані Ганна.
Коли потяг стояв, за її словами, у вагонах відчутно холодало, адже опалення припиняло функціонувати. Добре, що хоча б було освітлення.
РЕКЛАМА
Читайте також: У кіптяві, втомлені, з палітрою емоцій на відкритих обличчях: в мережі опублікували фото рятувальників, які дві доби гасили пожежу на Кременчуцькому НПЗ
Ганна Попова акцентувала увагу на повній відсутності зв’язку з боку перевізника та альтернативних варіантів.
«З нами ніхто не зв’язувався, нам ніхто нічого не повідомляв, — підкреслила вона. — Тому що, мабуть, якби ми знали, що так буде, знайшли б собі якусь альтернативу. До того ж, раніше цього дня перевізник заперечував обмеження руху в регіоні.
Я розумію, що залізничникам важко, вони також перевантажені, що там безлад творився тієї ночі — і з напругою, і з влучанням. Проте люди також не винні, і можна було б хоч чаю запропонувати. Я їздила до товаришів на тиждень, та поки поверталася додому, вже й забула, навіщо я їздила, що там відбувалося. Ця дорога перекрила всі враження від мандрівки".
На депо в Гребінці летіло 28 «шахедів»
Тієї ночі руйнівного удару зазнали локомотивне депо, адміністративні приміщення та залізничні колії на вузловій станції Гребінка. Також постраждали локомотиви, котрі проходили технічне обслуговування.
Зруйноване депо у Гребінці на Полтавщині
«Вночі 7 листопада в моїй рідній Гребінці безжальні зруйнували серце міста — локомотивне депо, — написав у Фейсбуці киянин Максим Узлов. — Прямо біля цієї будівлі я в шкільні роки грав за місцеву футбольну команду «Магістраль». Там футбольний майданчик поряд з депо і коліями.
Бо це місто залізничників.
Улюблене місце проведення часу в дитинстві — на коліях.
Улюблене місце поїсти — вокзал. Там найсмачніші пиріжки.
Та й мешкав я біля колії. Зі свого подвір’я бачив, як мчить швидкісний «Київ-Харків». Чую, як відправляється електричка на столицю. Як з гірки відправляють товарні вагони.
А центром цього залізничного життя було локомотивне депо.
Сьогодні вночі мені повідомили, що депо знищили. «Шахеди» летіли один за іншим. Кажуть, їх було 28…
Після такої серії влучань тепловози, електровози пошкоджено. Депо без вікон і даху.
Читайте також: Чорний дим дійшов з Кременчука до Кривого Рогу: окупанти поцілили по найбільшому НПЗ в Україні, коли його резервуари були наповнені сировиною
Але найголовніше — поранена людина. Сподіваюся, вона одужає.
І так, «шахеди» для Гребінки не вперше. Над містом проходить їхня звичайна траса. І кожного разу, коли приїжджаю в Гребінку, їх доводиться бачити. (Бо в Києві лише чую). Проте, щоб по місту цілеспрямовано по якомусь обʼєкту завдали удару — таке трапилось вперше. І одразу так масово і жорстоко.
Просто винесли головне підприємство міста. Його серце. Тому й такі затримки з потягами.
Мабуть, немає в Гребінці сім’ї, член якої, чи друг якої, не працював би в цьому депо.
Проте все буде добре. Оскільки інших варіантів у нас немає!"
Як повідомили в Укрзалізниці, через ці пошкодження довелося змінити маршрути деяких потягів і скасувати декілька рейсів. Зокрема, за зміненими маршрутами певний час курсували приміські електропоїзди «Ромодан — Полтава-Київська» та «Полтава-Київська — Ромодан».
«Телеграм-канали поширюють апокаліптичні світлини з Полтавської області, наводять паніку і залякують українців «скороченнями потягів і обмеженнями руху» в регіоні.
Подібні удари по депо, підстанціях та інфраструктурі залізниці вже стали звичним явищем, але ми відновлюємося і знаходимо рішення для підтримки руху після кожної такої атаки.
Що маємо на даний момент? Виведено достатньо резервних тепловозів на знеструмлених ділянках, в основному це стосується Полтавської області. Всі маршрути приміських поїздів тут збережено. Рух триває за допомогою електротяги, але передбачена резервна дизельна тяга.
Зокрема, навіть «Інтерсіті+» № 712 «Київ-Гусарівка» (Краматорський напрямок) зараз слідує під резервним тепловозом, а подальше сполучення вже організовано змінним рухомим складом. Гарантуємо, що довеземо всіх, як завжди.
Відслідковувати затримки можна як завжди на порталі uz-vezemo", — така інформація з’явилась надвечір 9 листопада на сайті Укрзалізниці.
Чи візьме влада до уваги уроки росіян?
Як зазвичай, українці розділилися в оцінці того, як працювали комунальні служби, енергетики та залізничники. Частина людей захоплена їхньою відданістю справі й оперативністю, а інші заявляють, що вони виявилися не готовими до можливих блекаутів, та звинувачують владу. Мешканці Полтави, наприклад, не розуміють, чому не вмикали подаровані іноземними благодійниками електрогенератори на водоканалі та на теплоенерго. Кажуть, керівники цих організацій нібито отримали вказівку з міської ради економити бензин, на якому працюють установки. Інші уточнюють, що міськрада нібито не закупила для них паливо. У будь-якому випадку, у помешканнях більшості полтавців вода була відсутня дві доби і наразі подається з перебоями.
Технічну воду машини комунального «АТП-1628» почали підвозити тільки на другий день і то лише на кілька місць. Звісно, до автоматів з дешевою водою в супермаркетах не можна було потрапити.
Навіть технічна вода була проблемою
Коливання з напругою призвели до масових зупинок ліфтів у місті. У деяких з них згоріло обладнання. Протягом 8−10 листопада у Полтаві зупинилося 208 із 713 підйомників, ще 14 потребують ремонту після перепадів напруги. При цьому 93 мешканці опинилися заблокованими в них. 10 листопада аварійні бригади почали запускати ліфти, проте скільки це забере часу, ніхто не скаже.
Міська влада погано спілкується з громадою. Замість зрозумілих роз’яснень лише гучні повідомлення про певні сумнівні «досягнення» в усуненні наслідків масованого ворожого удару.
Особливо дісталося від людей керівництву Укрзалізниці. Зокрема, за «Хюндаї», закуплені в Південній Кореї, котрі, як здається, не призначені для експлуатації в екстремальних умовах.
«Судячи з того, що я бачив, то „Хюндаї“ не можуть рухатися на причепі (це як авто з автоматичною коробкою передач). Їх тягнуть не більше 30 км на годину, в них не вистачає заряду акумулятора навіть на відкриття/закриття дверей і блокування гальм. Генераторів, мабуть, у них також немає. Через це їх не можна використовувати на маршрутах з нестабільним енергопостачанням. При цьому крюківські вагони чудово наздоганяли графік, а ці повзли дуже повільно, займаючи колії», — залишив свій коментар на сайті Укрзалізниці харків’янин Юрій Харченко.
На його погляд, Укрзалізниця — це лохотрон інформації. Табло на вокзалах відображають те, що завгодно, але не правду. Немає жодної надійної інформації.
«У додатку неможливо повернути квиток, оскільки пише „поїзд вирушив“. Якщо визнали, що є серйозні пошкодження на Полтавщині, потрібно було заздалегідь попередити пасажирів про це, а не щогодини повідомляти, що потяг затримується» — висловлює свої претензії залізничній компанії Анна Качанська.
Хоча є й багато позитивних відгуків. «Залізничники — це герої!» — кажуть люди. Серед тих, хто так вважає, і моя знайома, котра 9 листопада їхала з «Полтави-Київської» до столиці. Зізнається, очікувала значної затримки «Інтерсіті+», але він запізнився лише на 15 хвилин. А в столицю прибув чітко за розкладом.
Читайте також: «Шахедна» атака на ТЦК в Полтаві була добре продумана, але своєї мети не досягла
«За маршрутами на Полтавщині запустили „Food Train“ — особливий потяг, що забезпечує гарячими обідами мешканців громад, котрі залишаються знеструмленими внаслідок російських атак. За два дні кухарі Food Train видали більше 2 тисяч порцій їжі», — в прямому ефірі Єдиного телемарафону сказав голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський.
А ввечері 9 листопада Полтавська міська рада повідомила: «Пункти незламності» переходять в режим очікування. Сьогодні вони працювали до 20:00". І це було повідомлення про часткову стабілізацію ситуації в обласному центрі…
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що після чергового ракетно-дронового удару по Полтаві жителі міста почали масово купувати квіти з розбитих теплиць.
На знімку у заголовку після влучання палає депо у Гребінці на Полтавщині
Фото з відкритих джерел