Держслужба якості освіти: 40% школярів розмовляють російською під час перерв, 30% – вдома та з товаришами.

Учні й досі розмовляють російською під час перерв у школах | Фото: УНІАН

Державна служба якості освіти України у співпраці з уповноваженим із захисту державної мови оприлюднили результати моніторингового дослідження щодо стану використання української мови в установах загальної середньої освіти.

Згідно з інформацією опитування, проведеного у квітні–травні 2025 року, 40% учнів продовжують використовувати російську мову в процесі спілкування на перервах у школі, а 30% – удома та з товаришами за межами навчального закладу. Окрім того, відсоток школярів, котрі вважають українську мову своєю рідною, знизився з 71% у 2024 році до 64% у 2025-му, інформують у Держслужбі якості освіти

Презентація відбулася 6 листопада в Українському кризовому медіа-центрі за участі очільниці Центрального міжрегіонального управління Держслужби якості освіти Світлани Бабінець та уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської. Дослідження, яке є третім етапом моніторингу з 2023 року, охопило понад 10 тисяч респондентів, зокрема учнів, учителів і батьків з усіх регіонів України, з особливим наголосом на Київ.

Відео дня

Як функціонує державна мова в школах Києва: презентація результатів моніторингового дослідження

“Дані цифри вказують на стабільну тенденцію, що потребує термінових заходів. Російська мова все ще є панівною у неформальному спілкуванні, незважаючи на 92% україномовних занять”, – підкреслила Світлана Бабінець. Вона зауважила, що в Києві ситуація дещо краща, ніж у середньому по країні: 35% школярів послуговуються російською або суржиком під час перерв, а 28% – удома. Однак столиця, як регіон з великим рівнем міграції, демонструє зниження у мовній самоідентифікації до 68%.

Олена Івановська зробила акцент на правових аспектах: “Закон про державну мову вимагає 100% україномовності в освітньому процесі, зокрема й на перервах. Порушення спостерігаються у 15% шкіл, здебільшого приватних. Війна підсилила патріотичні почуття у 72% учнів, але стрес і родинні звички повертають частину до російської мови”.

Серед основних факторів, що перешкоджають переходу на українську:

Недостатня кількість якісного україномовного контенту в інтернеті (45% респондентів споживають російськомовні ресурси);
Мовні звички в сім’ї (55%);
Психологічні перешкоди через війну (38%).

Фахівці пов’язують зниження самоідентифікації з міграційними процесами та впливом цифрового простору.

“Алгоритми соцмереж просувають російський контент, що формує мовну поведінку дітей”, – додала Івановська.

Держслужба якості освіти рекомендує органам місцевого самоврядування посилити контроль, а Міністерству освіти – розробити національну стратегію до 2026 року. Розгорнутий звіт буде оприлюднено найближчим часом.

Як функціонує державна мова в школах Києва: презентація результатів моніторингового дослідження

Дослідження являє собою продовження системної аналітичної роботи, що націлена на вивчення мовної ситуації в освіті, зокрема в умовах воєнного стану, змін демографічної структури та посилення уваги до питань національної ідентичності. Моніторинг проводиться з 2023 року та охоплює три етапи. Звіт за підсумками ІІІ етапу містить поглиблений аналіз мовного середовища навчальних закладів, тенденцій мовного розвитку учнів, рівня впровадження державної мови у професійну діяльність викладачів і повсякденне життя, а також розкриває регіональні особливості, зміни у динаміці, вплив повномасштабної війни на мовну поведінку та ставлення до державної мови як фактора єдності українського суспільства.

Нагадаємо, письменниця Лариса Ніцой вважає мовний примус необхідним для виконання закону без застосування насильства. Вона також підкреслила, що суспільна “гидливість” до російської мови сприяє підтримці української в буденному житті.

А 27 жовтня в Україні традиційно відбувся Радіодиктант національної єдності. Однак цього разу текст читала акторка Наталія Сумська, котру розкритикували за швидкість читання.