Зображення для ілюстрації. У відомстві освіти і науки повідомили, як рішення про виїзд за кордон чоловікам віком до 22 років позначилось на вступній кампанії | Фото: Pexels
Заступник керівника з питань вищої освіти Микола Трофименко спростував інформацію про те, що юні українці масово виїхали за кордон та не подають документи до українських університетів. Проте, за його словами, навчання більше не виступає способом ухилення від призову, оскільки з подібними студентами активно працюють.
“Нам розповідають, що в нас автобусами возять учнів 10-х та 11-х класів, і вони їдуть поступати до Польщі, Німеччини, Чехії. Але щоб здобувати освіту в Німеччині чи Польщі на державній основі, потрібно знати мову. І що нібито університети цих держав відкрили двері для наших студентів абсолютно без жодних умов. Це брехня”, — запевнив Трофименко в розмові з “РБК-Україна” від 1 листопада.
Він пояснив, що для зарахування на бюджетну форму навчання в Німеччині чи Польщі потрібно володіти місцевою мовою на достатньо високому рівні, а навчання англійською мовою реалізовується на контрактній основі і також потребує особливої підготовки.
“Сьогодні вкрай важливо забезпечити обставини, аби молодь пов’язувала своє майбутнє з Україною. Ми започаткували обговорення щодо дуальних програм, щодо інтенсивнішої взаємодії між університетами та працедавцями, щоб створювати можливості для навчання та професійного зростання нашої молоді. Це і є той якір, який буде їх утримувати — коли ти навчаєшся і усвідомлюєш, що тебе прийме на роботу провідний працедавець”, — зазначив заступник очільника Міносвіти.
Відео дня
Він повідомив, що в 2025 році кількість першокурсників більша, ніж була минулого року. На рівень бакалаврату, якщо не брати до уваги медичні та військові спеціальності, вступили 100 тисяч дівчат і 92 тисячі хлопців. Серед майбутніх медиків нараховується майже 7 тисяч першокурсниць та 2,5 тисячі першокурсників — це типове співвідношення для таких напрямків.
“Стосовно цьогорічних першокурсників, то розподіл наступний: 52% дівчат, 48% хлопців проти 45% та 55% відповідно у минулому році”, — додав Трофименко.
Водночас, за його словами, відсоток чоловіків, яким більше 25 років, серед студентів цього року зменшився на 70%.
“Там, де освіта розглядалася як інструмент, щоб уникнути мобілізації, показники повернулись до “звичних”, які були до початку повномасштабного вторгнення РФ. І ми можемо стверджувати, що в цьому році аспірантура перестала бути способом уникнення мобілізації”, — пояснив заступник міністра.
На його думку, це підкреслює, що були прийняті вірні рішення. Разом з тим, чоловіки, які дійсно прагнуть здобути ступінь та написати дисертацію, мають на це повне право. Відстежують тих, хто йде до університету задля отримання відстрочки від призову та навчається не по-справжньому. Керівників відповідних університетів “дуже сварить”.
“Ми боремося не з усіма. Ми боремося з тими, хто вдається до маніпуляцій та нечесно використовує навчання в аспірантурі. Я думаю, що це обґрунтована позиція держави, і ми тут наводимо лад. А цифри засвідчують, що ми рухаємося в правильному напрямку. Якщо людина дійсно навчається, пише наукову роботу, публікується та виконує всі вимоги, які передбачені програмою, це абсолютно нормально”, — запевнив заступник очільника Міносвіти.
Він додав, що з університетів відраховують за недотримання плану всіх, а не тільки чоловіків мобілізаційного віку. Якщо студент не дотримується навчального графіку або не виконав дослідницьку частину, за це передбачено відрахування.
Нагадаємо, 8 жовтня заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко зазначав, що значна частина українських університетів не набрала і сотні студентів під час вступної кампанії. Він повідомив про наслідки для закладів, в яких фіксують недобір.
17 жовтня Трофименко повідомив, що вже з наступного року в Україні запрацює дуальна освіта в університетах. Міносвіти має намір суттєво збільшити кількість програм партнерства між університетами та компаніями.
Источник: www.focus.ua