Навіщо Україні нова програма від МВФ, якщо «стара» ще діє 17.09.2025 17:15 Укрінформ Україна очікує, що оновлені угоди підтримають країну в найближчі роки та допоможуть з фінансуванням від інших партнерів
Україна офіційно звернулася до Міжнародного валютного фонду з проханням підготувати нову програму співпраці для підтримки нашої країни протягом наступних кількох років. Така програма, серед іншого, допоможе хоча б частково вирішити проблему недостатніх джерел зовнішнього фінансування у 2026 році. Адже йдеться не лише про більш пільгове кредитування з боку Фонду, ніж передбачено чинною програмою, а й про важливий сигнал іншим міжнародним фінансовим установам та окремим країнам, який допоможе залучити додаткові ресурси.
ЧОМУ ПОТОЧНА ПРОГРАМА ВЖЕ НЕ ПОВНІСТЮ КЕРУЄ УКРАЇНОЮ
Поточна 4-річна програма розширеного фінансування EFF закінчується навесні 2027 року. Україна вже отримала левову частку кредиту в розмірі 15,6 мільярда доларів, який вона надає в рамках дев'яти траншів, наданих МВФ з квітня 2023 року по липень 2025 року. За цей час Україна успішно (хоча й не бездоганно у досягненні деяких структурних етапів) пройшла вісім переглядів програми.
Десятий та одинадцятий транші будуть об'єднані на прохання України та, у разі успішного перегляду наших зобов'язань, будуть виплачені наприкінці цього року. Разом це приблизно 1,6 млрд доларів. Решта траншів досить «скромні». Суми, передбачені в їх рамках, жодним чином не вирішать проблему відсутності зовнішнього фінансування у 2026 році. Згідно з попереднім планом, на наступний рік заплановано два транші – приблизно 1,3 млрд доларів у березні-квітні та трохи більше 1 млрд доларів у серпні-вересні. «Остаточні» 1,1 млрд доларів мають надійшовши у березні 2027 року.
Тобто, загалом, йдеться про отримання від Фонду суми протягом двох років, яка є непропорційною потребам країни у зовнішньому фінансуванні. Міністерство фінансів оцінює цю потребу в 45 мільярдів доларів лише на 2026 рік. Національний банк каже, що це щонайменше 35 мільярдів доларів. Але поки що чітко визначені джерела отримання лише частини необхідних грошей – приблизно 22 мільярди доларів. Дефіцит буде частково покрито завдяки перехідним залишкам коштів, які надійдуть у 2025 році. Через загальні 54 мільярди доларів, обіцяні нам нашими партнерами цього року, країна, за розрахунками експертів, витратить приблизно 39 мільярдів доларів.
А де взяти ще хоча б 10 мільярдів доларів?
Малоймовірно, що ми зможемо отримати всю цю суму у вигляді пільгового кредитування від МВФ. Однак схвалення нової програми Фондом, на думку урядовців та експертів, стимулюватиме решту наших партнерів до надання додаткових ресурсів. Адже поведінка МВФ зазвичай є сигналом для інших міжнародних фінансових установ, окремих країн, а також приватних інвесторів (коли йдеться про комерційні запозичення на зовнішніх ринках).
Тарас Козак
За словами Тараса Козака, президента інвестиційної групи «Універ», нинішня програма співпраці з МВФ була дуже корисною для нашої країни. Адже вона була прийнята у надзвичайно складні для неї часи. Але оскільки левова частка фінансування припала саме на перші півтора року дії програми, розміри траншів, які Україна отримала останнім часом, досить скромні. Іноді ми отримуємо від Фонду менше у вигляді нових кредитів, ніж повертаємо йому, сплачуючи за попередні кредити. Це сприймалося б як належне в мирний час, оскільки за базовим сценарієм, який враховувався під час прийняття програми, війна вже мала б закінчитися – якщо не у 2024 році, то у 2025 році.
«Але війна триває, і ці параметри потрібно переглянути. Україні потрібно більше грошей. Ми розуміємо, що якщо країна не співпрацюватиме з МВФ, то інше фінансування також може припинитися. Бо це своєрідний контролер поведінки країни-позичальника, виконання її зобов'язань як перед самим Фондом, так і перед іншими партнерами. Ця організація допущена до наших внутрішніх процесів, бачить багато цифр, навіть не зовсім публічних. І тому, маючи контроль з боку МВФ, легше отримати інше фінансування. Тож, я б хотів, щоб МВФ після зміни сценарію відкрив нову програму та надав хоча б кілька мільярдів доларів у рамках стартових траншів», – пояснює фінансист у коментарі Укрінформу.
Ілля Несходовський
Водночас, за словами Іллі Несходовського, керівника аналітичного відділу Мережі захисту національних інтересів «АНТС», ситуація з оцінкою потреб у додатковому фінансуванні на 2026 рік є неоднозначною.
«Цьогорічний бюджет вже змінювали двічі – спочатку приблизно на 10 мільярдів доларів на безпеку та оборону, потім ще на 1 мільярд доларів на «цивільні» потреби. Зараз знову говорять про необхідність додаткового фінансування військових ще на 280 мільярдів гривень (приблизно 7 мільярдів доларів). З огляду на це, я вважаю виправданими прогнози дефіциту зовнішнього фінансування у 2026 році щонайменше на 10 мільярдів доларів. Водночас у нас є попередні домовленості з партнерами, які теоретично можуть покрити відповідні потреби», – каже економіст у коментарі Укрінформу.
Тому він вважає прийнятними обидва варіанти – продовжити реалізацію чинної програми та повністю отримати передбачений нею ресурс за умови впровадження реформ, або ж розпочати роботу над новою програмою та затвердити її наприкінці цього року або на початку наступного року та отримати нові можливості для фінансування.
«Немає чіткої відповіді, який варіант найкращий. Головне, щоб співпраця з Міжнародним валютним фондом продовжувалася», – впевнений Несходовський.
ФІНАНСОВИЙ ДЕФІЦИТ У 2026 РОЦІ: ЧИ ДОПОМОЖЕ МВФ?
Тому, через ймовірну відсутність зовнішнього фінансування в найближчі роки, не лише представники влади, а й багато експертів говорять про можливість підписання нового Меморандуму з МВФ як альтернативи завершенню платежів за «старою» програмою. Серед аргументів, зокрема, такий: пізні етапи реалізації програми зосереджені на початку повоєнної відбудови, яка відкладається через продовження російської агресії. Крім того, збереження високих безпекових ризиків та значних оборонних витрат на невизначений термін ускладнює подальші перегляди чинної програми EFF.
«Питання забезпечення стабільної, достатньої та ритмічної підтримки з боку партнерів є пріоритетом, над яким працюють усі. І роль МВФ у цьому процесі дуже важлива. Адже ця міжнародна інституція є ключовим компонентом загальної системи стабільної підтримки, яка знадобиться Україні в найближчі роки. Затвердження нової програми співпраці з Фондом, яка буде зосереджена на забезпеченні макроекономічної та фінансової стабільності, сприятиме координації зусиль міжнародних партнерів щодо фінансування дефіциту бюджету та витрат на оборону нашої країни», – наголосив голова Національного банку Андрій Пишний на прес-брифінгу щодо рішень Правління НБУ з питань монетарної політики.
Міжнародний валютний фонд почув Україну та натякнув, що готовий розпочати обговорення нової програми вже зараз. Директор департаменту комунікацій МВФ Юлія Козак запевнила, що графік необхідних для цього консультацій буде затверджено найближчим часом.
«Наступним кроком для МВФ буде взаємодія з українською владою щодо макроекономічної політики, яка допоможе підтримувати стабільність, фінансувати критично важливі витрати та відновлювати стійкість боргу протягом дії нової програми», – додав представник Фонду.
Водночас вона чітко дала зрозуміти, що для Києва майбутні переговори не будуть простою формальністю: процедура укладення угод буде такою ж, як і у співпраці МВФ з іншими кредиторами, без будь-яких послаблень через війну. Від України вимагатимуть скорочення бюджетних витрат в результаті їх пріоритезації, а також мобілізації доходів та чіткого прогнозування потреб у зовнішньому фінансуванні на середньострокову перспективу.
ЯКИМИ МОЖУТЬ БУТИ УМОВИ НОВОЇ ПРОГРАМИ?
Як відомо, в рамках чинної програми EFF більшість структурних маяків стосуються бюджетного та фінансового секторів. МВФ також уважно стежить за реформами в енергетиці, державному та корпоративному управлінні, а також за зусиллями країни щодо боротьби з корупцією. Судячи із заяв Юлії Козак, представники Фонду наполягатимуть на збереженні тих самих пріоритетів під час майбутніх переговорів щодо нової програми. Звичайно, туди ж «перемігрує» й більшість невиконаних структурних маяків з чинної EFF.
«У нас ще є дуже серйозні старі невиконані маяки. Це і перезавантаження Митної та Податкової служб, і забезпечення верховенства права в плані реструктуризації правоохоронних органів, і реформа судової системи ще не досягла фінішної прямої… Тобто, є над чим працювати. Але це можуть бути й якісь нові критерії, можливо, пов’язані з курсом України на європейську інтеграцію», – вважає Тарас Козак.
За словами Іллі Несходовського, можливе деяке коригування вимог програми під впливом геополітики.
«Враховуючи, що політика США змінилася з обранням Дональда Трампа – а Сполучені Штати мають вирішальний вплив на МВФ – я думаю, що частково зміняться і пріоритети при визначенні зобов’язань України. Буде менше вимог щодо боротьби з корупцією та дотримання демократичних норм. Натомість більше уваги приділятиметься поточному контролю за використанням коштів та наповненням державного бюджету. Тобто, акценти дещо змістяться. Але говорити, що це буде легше чи складніше, на мою думку, не варто», – пояснює економіст.
Також важливими вимогами, за його словами, будуть боротьба з тіньовою економікою. Але тут можливі розбіжності в думках.
«Чомусь у Міністерстві фінансів вважають, що основу тіньової економіки складають люди, які продають власні речі через OLX та інші подібні платформи. У той час як МВФ наголошує на недостатньому оподаткуванні таких галузей, як азартні ігри, виробництво та продаж підакцизних товарів (тютюнові вироби, алкоголь, пальне). Тобто акценти розставлені по-іншому. Те саме стосується проблем на Митниці. Саме тому в чинній програмі є пункт про реформування Митної служби – зміна керівництва, проведення прозорих кадрових конкурсів, переатестація працівників», – коментує Несходовський.
Источник: www.ukrinform.ua