Згідно з комплексним оглядом, опублікованим у журналі «Journal of Hazardous Materials» (JHM), забруднення пластиком не лише становить загрозу для навколишнього середовища, але й може ненавмисно прискорити поширення бактерій, стійких до антибіотиків. Дослідники вивчили весь життєвий цикл пластмас — від видобутку та виробництва сировини до використання, утилізації та переробки — і виявили численні механізми, які можуть сприяти підвищенню стійкості до ліків.
Спочатку біоциди застосовуються під час видобутку нафти та газу для виробництва пластмас, а витоки викидають у навколишнє середовище важкі метали та ароматичні сполуки. Ці елементи можуть призвести до явища, відомого як коселекції, коли мікроорганізми, адаптуючись до токсинів, одночасно набувають стійкості до антибіотиків.
Під час виробничого процесу до складу пластмас вводять пластифікатори, стабілізатори та антимікробні речовини, які не зв'язуються постійно з полімером і поступово вимиваються. Дослідження показують, що такі речовини можуть посилювати передачу генів резистентності всередині бактеріальних спільнот.
Загроза триває навіть після використання: стійкі штами можна виявити на звалищах та у фільтратах зі звалищ, а також у морях і річках, де утворюється так звана пластисфера — колонії мікроорганізмів на поверхні пластикового сміття, де гени стійкості циркулюють особливо активно. При переробці пластику ситуація погіршується: концентрація металів і добавок може зростати у повторно використаних матеріалах, а миючі та дезінфікуючі засоби, що використовуються в процесі переробки, потрапляють у стічні води, що знову ж таки створює умови для спільного відбору.
Автори наголошують, що нові виробничі стандарти та ретельні програми моніторингу є важливими для пом'якшення впливу пластмас на виникнення резистентних інфекцій.
Джерело: ukr.media