«Сирени» – це нова та загадкова пропозиція від Netflix, яка захоплює з перших сцен. Цей серіал я проковтнув за один раз – не лише завдяки захопливому сюжету, а й завдяки рідкісному поєднанню чарівних акторів, стильного антуражів та майже невловимої містики, що огортає історію. Сама назва натякає на грецьку міфологію, натякаючи на тонку взаємодію символів та посилань, що серіал і виконує, хоча й не у прямому фентезійному стилі.
Головна героїня, Девон, роль якої виконує Меган Фейхі, бореться з алкоголізмом, піклуючись про свого батька, який страждає на деменцію. Щоб полегшити деякі свої тягарі, вона звертається до своєї молодшої сестри, Сімони (Міллі Алкок), яка живе своїм власним життям, глибоко занурена у світ гламуру та розкоші. Однак Сімона працює на загадкову мільярдерку Мікаелу (Джуліанна Мур), і, занурюючись у цей своєрідний світ, Девон починає відчувати, що з її сестрою щось не так.
Серіал поступово розгортається, як сучасна байка. Сімона зазнає шокуючої трансформації: косметична операція, новий спосіб життя та дивні стосунки. Мікаела нагадує лідерку культу: одержима «природністю», вона контролює не лише своїх послідовників, а й власного чоловіка, якого грає Кевін Бейкон. Здається, що всі навколо перебувають під її чарами, що змушує Девон вірити, що її сестру терміново потрібно врятувати. Однак сама Сімона не виявляє бажання тікати.
Хоча «Сирени» формально не класифікуються як фентезі, атмосфера пронизує дух магії та нереальності. Це радше метафора: сирени, як міфічні істоти, привабливі, але водночас руйнівні, резонують через інтонації, музику та атмосферу. Саундтрек, що нагадує мелодії русалок, супроводжує кожен епізод, підкреслюючи крихку межу між реальністю та ілюзією.
Персонаж Мікаели, представлений Джуліанною Мур, є центральною загадкою серіалу. Вона втілює стародавню богиню в сучасному середовищі: мешкаючи на відокремленому острові, вона приваблює людей, які здаються загіпнотизованими її словами та ідеологією. Навколо неї формується своєрідний культ — одночасно утопічний і тривожний. Спочатку в це втягується Сімона, а потім Девон, яка втрачає відчуття орієнтиру, стикаючись зі своїми особистими страхами та бажаннями.
Важливо усвідомити: серіал обертається навколо драми, багатої на психологічні тонкощі, а не на екшн чи магію. Він розповідає про подорож двох сестер, які опинилися у складній моральній дилемі, де відсутні явні герої та лиходії. Кожна героїня переслідує власні цілі: деякі прагнуть зцілення, інші прагнуть контролю, а деякі просто прагнуть відчувати себе потрібними. На цьому тлі серіал пропонує нюансовану сатиру на класову нерівність, ізоляцію, духовні порожнечі та прагнення заповнити їх чужою істиною.
Фінал може розчарувати тих, хто очікує традиційної розв'язки. Не буде ні «розборок», ні катарсису — лише тиха та зворушлива трансформація. Персонажі ніби міняються ролями, і позачасова історія повторюється: пригноблені стають гнобителями. Цей аспект підносить серіал до рівня притчі, не даючи однозначних відповідей, але залишаючи тривале враження.
Тим не менш, «Сирени» варті перегляду, хоча б заради акторської гри. Джуліанна Мур грає роль, яка справді здається неземною — витонченою, загадковою та владною. Міллі Алкок та Меган Фейхі вражаюче доповнюють її, зображуючи своїх персонажів складними та автентичними. Цей серіал зосереджений не на дії, а на настроях та емоціях, які не піддаються раціональному поясненню — подібно до співу сирен, що заманюють до прірви, від якої неможливо відвести погляд.
Джерело: ukr.media