Фото: FB Кароль Навроцький
6 серпня запланована інавгурація нового президента Польщі Кароля Навроцького. Протягом всієї передвиборчої кампанії його коментарі щодо України були надзвичайно різкими. Тому, обіймаючи посаду президента, вкрай важливо зрозуміти, яку політику він застосовуватиме щодо нашої країни в майбутньому. Журналіст Коротько зібрав інформацію з цього приводу у політичного аналітика та директора Інституту світової політики Євгена Магди.
Наша країна наразі є для Навроцького незвіданою територією.
– Колишній президент Польщі Анджей Дуда обіймав посаду протягом десяти років. Які корисні дії він зробив для України? Як ми повинні його пам'ятати?
– Дійсно, під час свого президентства він здійснив численні корисні для України ініціативи. Найголовніше, він визнав зацікавленість Польщі у підтримці України. На мою думку, це ідеальний сценарій, коли президент іноземної держави визнає, що підтримка України відповідає інтересам його країни. Ми не повинні обманювати себе, думаючи, що нас оточують лише проукраїнські політики.
Директор Інституту світової політики Євген Магда. Фото: FB Євген Магда
– Вже лунають твердження, що Кароль Навроцький не є одночасно ні антиукраїнським, ні проукраїнським. Яка його позиція?
– Це точно перегукується з тим, про що я згадував раніше. Нам слід уникати спрощеного погляду на наших партнерів, які «за» чи «проти» нас. Нам потрібно забезпечити, щоб лідери іноземних держав сприймали свою підтримку України як корисну для їхніх власних країн та їхніх громадян, які за них голосують.
Кароль Навроцький відвідав Україну лише один раз, що змушує мене вважати, що для нього наша країна наразі є terra incognita — незвіданою землею. Він розвине свій погляд на нас у своїй новій президентській посаді. Однак нам не слід піддаватися ілюзії «рожевих» стосунків; це не матеріалізується. Тому ми повинні встановити прагматичний порядок денний і відповідно взаємодіяти з Польщею.
– Навроцький раніше очолював Польський інститут національної пам’яті. Чи продовжить він недружній підхід партії «Право і справедливість» щодо історичних питань?
– Наївно очікувати, що той, хто прийшов на посаду президента за підтримки правих фракцій, відмовиться від важливого для багатьох поляків аспекту історичної пам’яті. Сьогодні це неможливо. Ми повинні визнати важливість продовження діалогу, який нещодавно виник, щодо ексгумації польських останків з України 1940-х років, пошуку спільної мови. Тема «Волинської трагедії» є давньою темою обговорення в польському суспільстві і є більш делікатною там, ніж в Україні. Це слід визнати, і необхідно докласти відповідних зусиль. Таким чином, згода України на ексгумацію волинських жертв є кроком до побудови довіри.
Польща не перешкоджатиме шляху України до НАТО та ЄС
– Протягом усієї виборчої кампанії Навроцький робив досить критичні зауваження щодо України, стверджуючи, що вона не повинна вступати до НАТО чи ЄС. Чи буде він наполягати на цій позиції як президент Польщі?
– Це залежатиме виключно від позицій інших лідерів НАТО та ЄС. Навроцький висловився про це відверто, ніж багато інших західних політичних діячів. З огляду на триваючий конфлікт з Росією, у нас зараз немає можливості вступити до цих міжнародних організацій. Однак, повірте, перешкодою в цьому питанні буде не Польща, а інші країни.
– У Польщі, як і по всій Європі, спостерігається тенденція до зростання ультраправих рухів. У другому турі Навроцький отримав підтримку польських ультраправих – «Конфедерації» та виборців Гжегожа Брауна. Чи втілить він їхній порядок денний?
– Я вважаю, що однією з головних цілей Кароля Навроцького як президента буде заміна прем’єр-міністра та створення нової правлячої коаліції в польському Сеймі за участю Конфедерації. Коли ми говоримо про її лідера Славоміра Мензена, нам потрібно визнати не лише його проактивну та агресивну політичну позицію з різних питань, але й те, що третина його виборців – це особи віком до 30 років. Він стратегічно звернувся до молоді, і ця стратегія об’єктивно дала результати.
– Часто кажуть, що кожен президент бореться за свій електорат під час виборів, а згодом і за тих, хто його не підтримав. Чи піде Навроцький цим шляхом?
– Наразі Польща переживає ситуацію, яку називають дуополією: протистояння двох домінуючих партій – «Право і справедливість» і «Громадянської платформи» на чолі з прем’єр-міністром Дональдом Туском. Це призводить до значної суспільної поляризації та значного попиту на нових політичних діячів. Таким чином, ми повинні враховувати цю динаміку. У Польщі проживає приблизно 2 мільйони українців, 50 000 з яких мають польські паспорти. Наші біженці та мігранти мають вплив на польську політику, і ми повинні розробити стратегії, щоб ефективно донести це до польського істеблішменту в усьому політичному спектрі – правих, центристських та лівих.
Навроцький не буде схожим на Фіцо чи Орбана
– Польща зараз опинилася між двома протиборчими силами – Росією та Європою. Як Кароль Навроцький керуватиме своєю політикою щодо Москви та Брюсселя?
– Навроцького розшукують у Росії, що багато про що говорить. Однак важливо визнати, що він НЕ є членом партії «Право і справедливість»; ця політична сила лише підтримувала його. Ця підтримка була одним із ключів до його електорального успіху. Навроцький вміло приєднався до польського архетипу. Його передвиборчі плакати зображували його як боксера, готового захищати Польщу (сам Навроцький має досвід у боксі). Отже, він, ймовірно, продовжуватиме культивувати цей образ. Як це втілиться в реальних діях, ще належить побачити.
– Чи стане Навроцький політиком, подібним до суперечливих Орбана та Фіцо для Європи та України?
– Я так не думаю. Я не бачу в ньому таких рис, але ми повинні визнати, що кожен політик формується конкретними обставинами та національними інтересами. Тому ми повинні діяти таким чином, щоб культивувати особливий інтерес до Польщі. У відносному вираженні тема «Волині» все ще відіграватиме роль у польсько-українському…
Источник: kp.ua