Як квоти ЄС впливають на експорт української сільськогосподарської продукції та самих європейців

Як квоти ЄС впливають на експорт української сільськогосподарської продукції та самих європейців 08/01/2025 16:45 Укрінформ Повторне запровадження квот для українського сільського господарства шкодить не лише українцям, а й європейському бізнесу та споживачам.

Зауваження польських перевізників щодо їхніх втрат через відсутність українського зерна підкреслюють очевидну істину: скасування Європейським Союзом торговельних преференцій для нашої сільськогосподарської продукції та обмеження на імпорт, запроваджені сусідніми країнами, негативно впливають на всі сторони, залучені до торговельних відносин. Як наслідок, замість того, щоб розвиватися разом та використовувати потенціал і конкурентні сильні сторони ЄС та України для доступу до ринків третіх країн, кожен партнер змушений підраховувати свої втрати. Наші виробники та торговці стурбовані тим, як розпоряджатися надлишками товарів, які втрачають конкурентоспроможність на ринку ЄС через квоти та високі тарифи, тоді як європейські переробники та перевізники стурбовані наслідками втрати обсягів сільськогосподарської сировини, а місцеві споживачі стурбовані потенційним зростанням цін на продукцію.

КВОТИ ШВИДКО ВИСОКІ: УКРАЇНСЬКІ ФЕРМЕРИ ОЦІНЮЮТЬ ПОТЕНЦІЙНІ ЗБИТКИ

Після завершення 6 червня «безвізового режиму» (автономних торговельних заходів, встановлених для українських товарів після початку повномасштабної російської агресії), Європейський Союз відновив квоти для 36 категорій товарів, як зазначено у статті 29 Угоди про асоціацію з Україною. Хоча тарифні квоти не застосовувалися з 2022 року, після масових протестів європейських (зокрема польських) фермерів, у 2024 році квоти були знову запроваджені для «чутливих» товарів з України — цукру, яєць, птиці, кукурудзи, вівса, зернових та меду. Крім того, кілька сусідніх країн у 2023 році в односторонньому порядку запровадили обмеження на імпорт українського зерна на свої ринки, активно протидіючи також його транзиту.

Тим не менш, завдяки діям ATZ, українські фермери та торговці щорічно отримували додаткові 5 мільярдів доларів, продаючи свою продукцію до Європи, що є критично важливим з огляду на триваючу російську агресію.

Звісно, це не означає, що зі скасуванням «безвізового режиму» ми втратимо всі ці доходи. Ми все ще постачаємо певні товари до Європейського Союзу в рамках квот, деякі (наприклад, мед) вигідно торгувати навіть з тарифами, для інших (зокрема, кукурудзи) ЄС запровадив нульовий митний тариф, а в деяких випадках (незбиране та ферментоване молоко, гриби, виноградний сік) українській стороні вдалося домогтися повної лібералізації під час переговорів, тоді як для інших (вершкове масло, сухе знежирене молоко, солод, глютен, овес та ячмінь) – було встановлено максимальні квоти…

Однак, очевидно, що відмова партнерів продовжувати дію АТЗ не буде зовсім безболісною для українського сільськогосподарського експорту. Особливо враховуючи, що деякі країни (зокрема, Польща) ще не зняли додаткових обмежень на імпорт та транзит української сільськогосподарської сировини. Квоти на деякі наші товари досить обмежені (порівняно з обсягами поставок останніх років): на пшеницю, борошно та меслін – 583,33 тис. тонн, на кукурудзу – 379,167 тис. тонн, на ячмінь – 204,167 тис. тонн, на м’ясо птиці – 52,511 тис. тонн, на яловичину – 7 тис. тонн, на яйця – 3500 тонн, на молоко та вершки – 5833 тонни, на сухе молоко – 2917 тонн, на масло – 1750 тонн.

За оцінками Національного банку, через скасування торговельних преференцій Європейським Союзом Україна до кінця року зазнає збитків у розмірі 700 мільйонів доларів.

Сергій Ніколайчук

«Ми врахували втрати від скорочення врожаю та оцінили вплив припинення преференцій, ініційованих Європейським Союзом з 2022 року. У квітні (в рамках попереднього макроекономічного прогнозу НБУ) ми визначили цей фактор як ризик, але враховуючи, що довгострокового рішення не з'явилося, ми, на жаль, понесемо певні втрати. Ми оцінюємо ці втрати на цей рік приблизно в 700 мільйонів доларів. Це пояснює той факт, що значна частина експорту до Європи продовжиться, але конкурентоспроможність цих товарів буде дещо порушена через тарифи на експорт, що перевищує квоти. Наші прогнози також враховують потенційну переорієнтацію частини українського експорту на треті ринки», – уточнив заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.

Він зазначив, що втрати, пов'язані з припиненням преференційної торгівлі з Європейським Союзом, були серед факторів, що вплинули на зниження прогнозу зростання національного ВВП цього року до 2,1% (зниження з 3,1% у квітневому макропрогнозі).

Є ще серйозніші сценарії. Наприклад, згідно з дослідженням Інституту економічних досліджень та Berlin Economics (проведеним до остаточного рішення про повторне запровадження квот), Україна потенційно може втрачати до 1,5 мільярда доларів щорічно на експорті. Крім того, бюджет втратить 89 мільйонів доларів через зменшення надходжень від податку на прибуток.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМОК УКРАЇНСЬКОГО СІЛЬСЬКОГОСПОРТНОГО ЕКСПОРТУ ТА ПОШУК АЛЬТЕРНАТИВ

Варто зазначити, що минулого року Україна експортувала сільськогосподарської продукції на суму 24,6 мільярда доларів, що є другим найкращим результатом в історії. Понад половина цих доходів надійшла з Європейського Союзу. Зокрема, минулого року наші фермери та трейдери експортували до Європи кукурудзи на 2,3 мільярда доларів, що майже вдвічі більше, ніж у 2022 році, пшениці на 1,1 мільярда доларів (у 22 рази більше, ніж у 2022 році), продукції птиці на 392 мільйони доларів (що вдвічі більше, ніж у 2022 році) та цукру на 204 мільйони доларів, що у 18 разів більше, ніж у перший рік Першої світової війни.