Фото: FB Збройні сили України
Росіяни фактично розпочали наступ на кількох фронтах в Україні. Вони закріпилися в Сумській області та досягли кордону з Дніпропетровськом. Наскільки це серйозно для нас, і чого нам очікувати від літньої кампанії? Журналіст Коротько звернувся за думкою до військового експерта Олександра Коваленка .
Ворог проник у «сіру зону» прикордонного району
– Ворог створив плацдарм у Сумській області. Спочатку він охоплював два села, потім розширився до чотирьох, а зараз охоплює понад десять. Це майже 200 квадратних кілометрів. Як наше військове командування допустило це?
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: ФБ Олександр Коваленко
– Ця ситуація розгорталася аналогічно до того, що сталося в північній частині Харківської області у травні 2024 року. Наразі російські окупаційні війська, зокрема Курське угруповання чисельністю близько 60 000 військовослужбовців, розпочали наступ у Сумській області. Вони увійшли в так звану «сіру зону» кордону, де немає традиційних оборонних позицій. Вони взяли під контроль цю прикордонну смугу та цілеспрямовано атакують Юнаківку. Однак вони не можуть створити там опорний пункт, оскільки будь-який рух одразу ж відбивається ударами. У цій зоні вони фактично викриті.
Порівняно з Харківською операцією, коли росіяни просувалися на Вовчанськ та Липки, вони захопили 180 квадратних кілометрів території за місяць силами 35 000 солдатів. З цих двох порівнянь ми можемо зробити деякі висновки.
По-перше, російський контингент у Сумській області вдвічі більший, ніж той, що був присутній у Харківській області у 2024 році. По-друге, їм вдалося захопити таку ж кількість території, як і в Харкові, але втричі повільнішими темпами. Це дозволяє зробити обґрунтовані висновки про те, як ми проводили наші оборонні операції в Сумській області та чи були допущені якісь помилки. Я не стверджую, що ситуація була бездоганною або без проблем. Вона могла б бути й іншою, але реальність така, що росіяни, маючи більші сили, досягли результатів, які рік тому відбулися в Харківській області, втричі повільнішими темпами.
– Наша операція в Курській області Росії тривала майже рік зі стримування російського наступу в Сумській області. Чому за цей час у цьому районі не було створено жодних оборонних укріплень?
– Тому що майже вся територія, придатна для укріплень у Сумській області, перебувала в зоні дії артилерійського, ракетного вогню чи обстрілів КБ. У цій зоні немає встановлених кордонів, опорних пунктів чи класичних оборонних ліній. Її патрулюють лише прикордонники.
Будівництво чогось у межах 500 метрів від кордону з Російською Федерацією є неможливим. Інженерні війська та цивільне населення, які допомагають у будівництві оборонних ліній, кордонів та укріплень, наражають себе на небезпеку. У Харківській області було багато випадків, коли дрони атакували трактори, самоскиди та вантажівки, які намагалися будувати укріплення на небезпечних відстанях.
Відповідно, нам бракує традиційних оборонних ліній та укріплень на такій глибині. Російські окупаційні війська можуть проникнути на 2-3 кілометри, або навіть до 5 кілометрів, на територію України з будь-якої ділянки з мінімальним опором у вигляді якихось укріплень.
Однак, наближаючись до певного рубежу, вони починають стикатися із затримками. Прикладом цього є Харківська область. Вони зіткнулися з уповільненням у Глибокому та районі Вовчанська, оскільки там вже створені розгалужені оборонні лінії та укріплення. Подібний сценарій розгорнеться і в Сумській області. Вони не зможуть суттєво розширити свій контроль.
Ворог просувається в Дніпропетровську область, щоб захопити Покровськ
– Ворог зараз знаходиться за 20 кілометрів від Сум. Чи становить це загрозу для окупації цього міста та північної частини країни?
– Ні, росіянам просто бракує ресурсів для такої справи. Однак це викликає занепокоєння щодо посилення терору проти Сум. На такій відстані вже можуть завдавати ударів безпілотники, артилерія та ракетні комплекси. Окупанти, ймовірно, використовуватимуть безпілотники для атак на цивільне населення. Крім того, вони спробують перервати та контролювати логістику постачання наших підрозділів на півночі.
– Дехто вже панікує, стверджуючи, що ворог знаходиться за 300 кілометрів від Києва…
– Насправді це ближче, оскільки це набагато ближче до Білорусі, де також розміщені російські війська. Це стосується як Києва, так і Чернігова. Однак ця паніка – лише сенсаційна мета для привернення уваги.
– Ворог також досяг кордону Дніпропетровської області; чи ставить це під загрозу обласний центр?
– Ні, те, що там відбувається, стосується спроб росіян захопити Покровськ із заходу. Цього можна досягти, лише ввійшовши в Дніпропетровську область. Таким чином, це більш тактична ситуація. Не варто переоцінювати можливості росіян проводити великі загальновійськові маневри; вони давно перевершили пік таких операцій.
Військове командування змушене прийняти оборонну стратегію
– Що буде основними цілями російських атак, окрім Покровська?
– Окрім Покровська, ключовим пунктом буде також Костянтинівка, і особливо активними вони будуть у Сумській області. Путін заявив про необхідність створення «буферної зони», тому вони працюватимуть над створенням цієї «буферної зони». Костянтинівський та Покровський напрямки – це пріоритети, яких вони будуть дотримуватися. Природно, що на півдні акцент зміститься на Новопавлівський напрямок вздовж траси Н-15 та Курахівського виступу, де вони прагнутимуть зосередити свої зусилля. Крім того, слід очікувати посилення активності противника вздовж Лимано-Куп’янської осі, з прагненням повністю вийти на лівий берег річки Оскіл, що завершиться захопленням Борової.
– Наскільки обґрунтована критика нашого військового командування?
Источник: kp.ua