Фото: 5.ua
Переплетення шпигунства, розвідувальних служб, геополітики та мовних питань може зрештою розпалити напруженість між Україною та Угорщиною. Слідчий запал вже наростає по обидва боки Карпат, і кореспондент з Коротка спробував коротко прояснити ситуацію.
Кому належить Закарпаття?
Звідки все це взялося? З нещодавньої заяви Служби безпеки України про викриття шпигунської мережі, що керувалася угорською військовою розвідкою на Закарпатті? Чи з висилки з Будапешта двох українських дипломатів, яких визнали шпигунами? А може, з інциденту з українським безпілотником, який, можливо, був збитий, а можливо, й ні?
Давайте трохи заглибимося в історичний контекст, щоб простежити коріння цього конфлікту.
До початку 20-го століття Закарпаття було частиною Угорщини — аж до Тріанонського договору 1920 року, укладеного між країнами-переможницями Першої світової війни та переможеною Угорщиною (як правонаступницею Австро-Угорщини). Угорщина зіткнулася зі значними репараціями та відмовилася від двох третин своєї території, включаючи Закарпаття, яке було передано Румунії (Трансільванія, де проживає приблизно 1,2 мільйона етнічних угорців), Чехословаччині, а згодом — СРСР та Україні.
Деякі угорські націоналісти продовжують вважати Закарпаття історично угорською землею. Відповідно, вони наполегливо виступають за розширення мовних прав, культурну автономію, а в деяких випадках навіть територіальну автономію для своїх співвітчизників (таких як секи, субетнічна група угорців, що проживають у Румунії). Аналогічно, у Словаччині, де проживає близько 450 000 угорців, що становить близько 8% населення, Будапешт висуває ультиматуми, хоча й менш агресивно, ніж щодо України, оскільки Угорщина підтримує відносини співпраці зі Словаччиною в рамках Вишеградської групи.
Багато мешканців Берегове є етнічними угорцями, і тут існує Закарпатський угорський інститут. Фото: FB Закарпатський угорський інститут
А потім розпочалася буря
До середини 2010-х років угорська громада в Україні, яка налічувала близько 150 000 осіб, вела спокійне існування. Мешканці Берегово, Мукачева, Ужгорода та численних прикордонних сіл спілкувалися українською, російською та угорською мовами, перетинали кордон без суттєвих проблем, займалися контрабандою, яку прикордонники здебільшого не помічали, і загалом вважали такий спосіб життя задовільним.
Переломний момент настав у 2017 році, коли Україна прийняла Закон про освіту, який зобов'язав школи з викладанням мовами меншин (включаючи угорську) поступово переходити на українське викладання у старших класах. Угорщина стверджувала, що це порушує права угорців на отримання освіти рідною мовою та суперечить міжнародним нормам. З цього моменту Будапешт почав перешкоджати засіданням комісії Україна-НАТО, наполягаючи на відновленні прав угорців, тим самим суттєво перешкоджаючи євроатлантичній інтеграції України.
Напруженість загострилася у 2018 році, коли українські ЗМІ опублікували відео, на якому громадяни України отримують угорські паспорти та присягають на вірність Угорщині в угорському консульстві в Береговому.
Виникла дипломатична криза, оскільки Україна не визнає подвійного громадянства, і ситуація сприймалася як досить неприємна. Україна вислала угорського консула, що призвело до відповідних дій з боку Угорщини. Українські розвідувальні служби почали розслідувати припущення, що Угорщина використовує видачу паспортів для посилення свого впливу на Закарпатті.
Два роки тому, під час місцевих виборів на Закарпатті, СБУ провела обшуки у представників угорських організацій, підозрюючи їх у розпалюванні сепаратистських настроїв. Угорщина назвала це «антиугорською кампанією» та загрозою для угорської меншини. Жодних доказів шпигунства не було знайдено, але почуття недовіри залишилося.
Цього року угорський журналіст Сабольч Паньї відкрито заявив, що угорські розвідувальні служби з 2023 року активно збирають інформацію про Україну та передають її НАТО.
Хоча в Україні не було суттєвих несподіванок щодо цього викриття, стало очевидно, що Угорщина прагне ескалації. Проросійська позиція президента Орбана в ЄС чітко свідчила про цей намір. Крім того, Орбан неодноразово стверджував, що СБУ об'єдналася з угорською опозиційною партією «Тіса» з метою… скажімо так, змови проти уряду. І населення має згуртуватися навколо свого лідера!
Угорська громадськість, яка наразі переживає значний економічний спад, мляво відреагувала на швидкі маневри свого лідера. Багато хто висловлював занепокоєння тим, що замість вирішення економічних проблем країни він був зайнятий теоріями змови.
Затримані в Берегові раніше служили у Збройних силах України. Фото: стоп-кадр СБУ
Чи був задіяний дрон?
Невдоволення населення не зупинило угорський уряд. Шпигунський скандал ще більше загострився.
9 травня СБУ розкрила інформацію про ліквідацію угорської мережі військової розвідки, яка діяла на Закарпатті. Серед затриманих були 40-річний колишній солдат з Берегово, завербований у 2021 році, та колишній військовослужбовець Збройних сил України. Їм висунули звинувачення у державній зраді, що передбачає довічне ув'язнення. Їхня діяльність включала збір розвідувальних даних щодо військової безпеки в регіоні, оцінку вразливостей протиповітряної оборони та вивчення місцевих настроїв щодо потенційного прибуття «угорських миротворців».
СБУ задокументувала зустрічі між одним з агентів та куратором в Угорщині, під час яких відбувався обмін готівкою та директивами. Куратором було встановлено співробітника угорської військової розвідки, хоча його ім'я не було оприлюднено.
Того ж дня Угорщина оголосила про висилку двох українських дипломатів, Юрія Керничного та Дмитра Кричфалуші, звинувативши їх у шпигунстві під дипломатичним прикриттям. Україна відповіла взаємністю.
Крім того, в Будапешті громадянина України та колишнього дипломата Сергія Олександрова угорська влада підозрює у шпигунстві.
Источник: kp.ua